Чим пояснюються настільки високі показники зовнішньої торгівлі? По-перше, співвідношення якість/ціна французьких товарів вигідне для зовнішньої торгівлі Франції. По-друге, істотну роль зіграли зміни в економічній політиці (поступове зниження валютного контролю, скасування тарифних і інших бар'єрів). По-третє, це пов'язано з переходом до нової системи господарювання колишніх країн соціалістичного табору і, як слідство, появою принципово нових ринків збуту. По-четверте, науково-технічний прогрес сприяв розвитку нових технологій, зниженню витрат виробництва, підвищенню ефективності керування виробництвом. Ввезені товари носять більшою частиною сировинний характер. В французькому імпорті переважають енергоносії, продукція кольорової металургії, лісоматеріали, целюлозно-паперові товари, тканини.
У 60-і роки зовнішня торгівля Франції охоплювала в основному країни, що розвиваються, що здебільшого були французькі колонії. Внаслідок цього експортовані товари були дещо низької якості, і тому в 70-і роки Франція зіткнулася з проблемою слабкої конкурентноздатності своїх товарів на світових ринках. Створення загальноєвропейського ринку змусило Францію переорієнтувати свою торгівлю на ринки розвинених країн і поступово відмовитися від експорту, підтримуваного і субсидованого державою в напрямку країн, що розвиваються, із високим рівнем заборгованості. Сьогодні Франція не відчуває трудностей в області платіжного балансу, що протягом довгого часу залишався дефіцитним. Цей успіх тим більше значний, що в 90-і роки помітно зросла міжнародна конкуренція і посилилася роль країн, що розвиваються, у світовій торгівлі. Які проблеми пов'язані з подальшим розвитком зовнішньої торгівлі Франції? Насамперед французька торгівля як і раніше спрямована в основному на країни ЄС і недостатньо активно співробітничає з державами, що швидко розвиваються, Азії і Латинської Америки. Негативні чинником можна вважати і відносно низький обсяг прямих інвестицій в інші країни (у 1996 році вони оцінювалися в 145 млрд. франків), і, як слідство, недостатнє число французів, що працюють за кордоном. Хибою французького експорту можна вважати його концентрацію в руках невеличкого числа значних підприємств. Так, 20% всього експорту припадає на 50 самих значних корпорацій, а 1000 компаній забезпечують уже 70% всього обсягу. Малим і середнім підприємствам усе ще не вдається вийти на міжнародний ринок, їхня частка в експорті дуже невисока. Які перспективи очікують зовнішню торгівлю Франції? Міжнародна кон'юнктура, очевидно, має тенденцію до поліпшення, ріст експортного ринку повинний скласти 6-7% протягом 1997-1998 р., і можна як і раніше очікувати перевищення прибутків над витратами по поточних операціях. Варто згадати про те, що в даний час для розширення експорту французька влада проводить не тільки політику значних контрактів, але і виступає з ініціативою надання допомоги підприємствам, що бажають вийти на міжнародні ринки. Програма «Французьке партнерство», почата навесні 1996 р. з ініціативи міністерства закордонних справ та міністерства зовнішньої торгівлі, спрямована на розвиток співробітництва між значними і дрібними підприємствами шляхом надання їм можливості користуватися французькою дипломатичною мережею, друга у світі по своїх розмірах.
2.2. Зовнішня торгівля
Франція займає друге місце в світі як експортер послуг та сільськогосподарської продукції та четверте як експортер товарів (переважно важкої промисловості); вона мала торгівельне сальдо в173,4 млрд. франків (28,9 млрд. дол.) в 1997 році. Принциповим експортом є електротовари та спеціалізоване обладнання, транспортні засоби, літаки, енергетичне обладнання, залізо та сталь, зернові, офісне обладнання, алкогольні вироби, вироби органічної хімії та текстильної промисловості. В той же час імпорт складають транспортне обладнання (переважно автомобілі для вантажних перевезень), продукти харчування, промислове обладнання, нафта та нафтопродукти, сировина, залізо та сталь.
Торгівля Франції з країнами ЄС складає більш ніж 60% загальної зовнішньої торгівлі. Головними партнерами Франції є Німеччина, Італія, Великобританія, Бельгія, Іспанія. Важливими партнерами також є США, Нідерланди та Японія. Франція грає також провідну роль в зовнішній торгівлі таких країн як Алжир, Марокко, Туніс та Кот д'Івуар.
Структура експорту (в млрд. дол., дані 1998 року)11:
Обладнання 83,2 Транспортне обладнання 38,3
Споживацькі товари 43,4 Сталь, інші метали 22,8
Хімічні товари 42,7
С/г товари та продукти
харчування 40,6 Загалом, включаючи інші 289,3
Країни експортування (в % від загального):
Німеччина 15,9
Великобританія 10,1
Італія 9,3
Бельгія/Люксембург 8,1
Іспанія 8,0
США 6,5
Нідерланди 4,7
15 країн ЄС 62,9
Структура імпорту:
Обладнання 71,6 Транспортне обладнання 27,4
Споживацькі товари 44,0 Сталь та інші метали 22,7
Хімічні товари 42,2 Енергія 21,6
С/г товари та продукти
харчування 29,5 Загалом, включаючи інші 267,9
Країни імпортування
Німеччина 16,6
Італія 9,8
США 8,8
Великобританія 8,3
Бельгія/Люксембург 8,0
Іспанія 6,7
Нідерланди 5,0
15 країн ЄС 61,0
Процеси концентрації і централізації капіталу і перебудови економіки Франції відбуваються одночасно з процесом інтернаціоналізації виробництва і капіталу, що призводять до створення величезних по силі ТНК. Так, «Иметаль» об'єднує 62 товариства, що діють у 25 країнах. У автомобілебудівної компанії «Рено» - майже 45% виробничих потужностей і 25% робочої сили зосереджені на закордонних підприємствах і так далі.
Централізація капіталу на національному і міжнародному рівні призвела до зміцнення цілого ряду французьких компаній у світовому виробництві. Хімічна компанія «Пешине» перетворилася у світового лідера пакувальної продукції, поліграфічна фірма «Ойкає»- у головного видавця часописів у світі, фірма «Кабль де Ліон» вийшла на перше місце у світі у виробництві електричних кабелів. Електротехнічний концерн «Томсон» зайняв перше місце у світі по випуску навігаційного устаткування для літаків, а в Європі - по виробництву побутової електроніки. «Иметаль» займає провідне положення по виробництву свинцю, цинку, нікелю в промислово розвинених країнах. У Західній Європі компанії «Аэроспасиаль» і «Дассо-Бреге» зайняли відповідно перше і третє місця в авіакосмічній промисловості. Стабілізувалися позиції французьких компаній серед найкрупніших корпорацій Західної Європи і світу. У список ста найкрупніших компаній входять 8 французьких об'єднань (1961р.- 2). Франція не тільки не поступається провідним країнам - США, Японії, ФРН і Британії по кількості найкрупніших компаній, але і по величині їхніх оборотів. Оборот перших десятьох французьких компаній в обробній промисловості складає біля 28% від обороту перших десятьох американських і 45% німецьких. 6 французьких банків входять у число 50 найкрупніших банків світу. Це «Креді агриколь», «Банк насіональ де Парі», «Креді Лионне», «Сосьєте женераль», «Груп де кесс д'епарнь», «Компані финансьєр де Паріба».
Завантажити реферат