План
Вступ
1. Основні мотиваційні чинники зловживання наркотичними речовинами
2. Основні напрямки профілактики наркоманії. Психокорекційна робота з особами групи ризику
3. Принципи організації антинаркотичного виховання в навчальних закладах
Висновки
Література
Вступ
Складність такого явища, як наркоманія диктує необхідність широкого фронту боротьби з ним. Окрім органів внутрішніх справ, прокуратури, юстиції, органів охорони здоров’я велика роль у попередженні згубної пристрасті повинна належати засобам масової інформації, органам освіти, адміністрації, рядовим педагогам – вихователям шкіл, училищ, технікумів, практичним психологам, що спеціалізуються на роботі з молоддю.
В нашій країні довгий час боротьба з наркоманією велася без належного висвітлення цієї проблеми. Існувала практика замовчування, яка призвела до низки негативних результатів: необізнаності населення про шкідливість наркотиків і про наслідки їх вживання, відсутності методів ранньої діагностики і виявлення наркоманів, засобів психопрофілактики тощо.
Як показують дані соціально-психологічних досліджень, проведених за допомогою анонімного анкетування 90% наркоманів не мали достовірної інформації про невідворотність розвитку паталогічної пристрасті до наркотиків, про соціально-психологічні наслідки наркоманії. На питання “Чи хотіли б Ви, щоб ваші діти приймали наркотики?” майже всі наркомани відповіли негативно: “Ні в якому разі!”.
Низька поінформованість населення про шкоду наркотиків призвела деяку його частину до поблажливості по відношенню до наркоманії. У багатьох людей, особливо у молоді, склалося неправильне уявлення про наркоманію, як про розвагу, що уносить у світ неприродно-приємних відчуттів. Лікарський досвід показує, що ряди наркоманів поповнюють в основному люди, які не мають елементарних уявлень про наркотичні речовини і ті трагічні наслідки, до яких призводить їх вживання.
Не дивлячись на те, що людина є результатом суспільних відносин, що історично розвиваються, вона як і раніше являє собою частину природи і її тілесне життя підпорядковане біологічним законам. Вживання наркотиків не є природною потребою людського організму, не передбачене генетичною програмою людини, тому воно протирічить її біологічній природі і, відповідно, веде до втрати здоров’я. Ця наукова істина повинна утвердитися у свідомості кожного.
Попередити наркоманію можна шляхом широкого комплексу медичних, економічних, правових, організаційних і виховних заходів.
1. Основні мотиваційні чинники зловживання наркотичними речовинами
Вивчаючи спеціалізовані наукові праці, можна констатувати, що більшість дослідників вважають, що вирішальним пусковим механізмом вживання наркотичних речовин є зовнішня мотивація.
Особлива увага при цьому приділяється соціальній деградації. Тобто мікро- і макросоціальні чинники є основними важелями початку підліткової наркотизації (а більшість споживачів наркотиків призвичаюються до них саме в підлітковому віці). Особливо це притаманне особам чоловічої статі. Що ж стосується жінок, то в них домінуючими стають нервові відхилення.
По-іншому трактують мотиваційні чинники представники зарубіжної психоаналітичної школи. За їх даними, метою наркомана є бажання досягти абсолютного спокою, повністю відокремити себе від зовнішнього світу. Кінцевою метою наркомана є самознищення. Можна погоджуватись чи не погоджуватись з думкою іноземних дослідників, але аналізуючи результати спостережень, можна зробити висновок, що всі чинники в тій чи іншій мірі впливають на початок, перебіг і тип дитячої та підліткової наркотизації. Але все ж таки можна погодитись з тими авторами, які вважають індивідуально-психологічні фактори виникнення та перебігу наркоманії приоритетними, хоча нехтування соціальними чинниками може привести до самих негативних наслідків. У сучасних умовах слід дотримуватися наступного постулату: пусковим моментом виникнення наркотизації є індивідуально-психологічний; мікро- і макросоціальний аспект є підтримуючим. Індивідуально-психологічні чинники знаходяться в зворотному кореляційному зв'язку з віком початку наркотизації, тобто чим менше вік, тим їх вплив більший. Соціальні чинники мають прямий кореляційний зв'язок, тобто чим старший підліток, тим їх вплив вагоміший. Оскільки сучасна наркотизація значно помолодшала, то саме індивідуально-психологічна мотивація стає вирішальною.
Можлива констатація того, що мотивація при наркотизації носить комплексний характер і вирішення цієї проблеми можливо тільки в комплексі.
Комплексний підхід до проблеми наркоманії, який би враховував всі її аспекти — мікро- і макросоціальні, біологічно-конституційні, медичні, індивідуально-психологічні, дозволить більш активно протидіяти цьому злу.
Відокремлення хоча б одного з цих аспектів негативно позначається на вирішенні проблеми зловживання наркотичними речовинами.
Відомо, що розпочинаючи наркотизацію, підліток керується групою мотивів. Така група мотивів утворюється з трьох соціально-психологічних чинників:
1) традиційні соціальне обумовлені мотиви;
2) субмісивна мотивація, яка відображає тиск інших осіб або референтної групи;
3) псевдокультуральний тип мотивації, тобто бажання підлітків пристосуватись до "наркоманічних цінностей" підліткового угруповання. Слід зауважити, що перша група мотивацій відіграє незначну роль. Вплив її здійснюється опосередковано. Ця група мотивів притаманна переважно алкоголізму, а вже через алкоголізацію вона впливає на початок вживання наркотиків чи токсикантів.
Більше значення має друга група мотивів, тобто тиск інших осіб чи референтної групи. Особливо значний тиск відчувають підлітки, які відстають у фізичному розвитку, мають нестійкі чи лабільні риси акцентуації характеру.
Що ж стосується третьої групи мотивів, то вона притаманна підліткам з неформальних угруповань, переважно музичного напрямку Сучасні музичні стилі джангл, рейв, кислотний напрямок, на думку багатьох підлітків, не можуть сприйматись без попередньої наркотизації. Як правило, наркотизація у такої категорії розпочинається саме на дискотеках з вживання "дискотечних" наркотичних речовин: психостимуляторів, "екстазі" Також дуже небезпечним є те, що така категорія потрапляє під значний вплив засобів масової інформації, в яких підкреслюється факт вживання наркотиків музичними кумирами дітей та підлітків.
2. Основні напрямки профілактики наркоманії. Психокорекційна робота з особами групи ризику
Профілактика — це система комплексних державних і громадських, соціально-економічних і медико-санітарних, психолого-педагогічних і психологічних заходів, кінцевою метою яких с попередження захворювання (наркоманії, токсикоманії). Всі профілактичні заходи можна підрозділити на соціальні, соціально-медичні і медичні, які розрізняють за цілями, засобами і ефектом впливу.
Всі профілактичні заходи діляться на три типи (термінологія ВООЗ): первинна, вторинна і третинна профілактика. Первинна, переважно соціальна, профілактика спрямована на збереження і розвиток умов, що сприяють нормальному гармонійному розвитку особистості, збереженню здоров'я і попередженню негативного впливу на особистість чинників соціального і природного середовища.
Завантажити реферат