Для профілактики інфікування порожнин (черевної, плевральної, черепа, суглобів) важливе значення мають рання діагностика гострих захворювань органів цих порожнин, запобігання забрудненню їх вмістом та матеріалом з уражених органів та тканин, видалення під час операції залишків крові та інших речовин (шматочків тканини, рідин) шляхом вимивання та аспірації їх з тих порожнин, в яких виконувалось оперативне втручання. В багатьох випадках виконують дренування порожнини (трубками, катетерами) з метою як відсмоктування залишків ексудату, так і введення через трубчасті дренажі антисептиків чи антибіотиків. У профілактиці післяопераційної інфекції не можна переоцінити роль ліквідації в передопераційний період латентних осередків інфекції, анемії, гіпоксемії, дефіциту білків (гіпопротеїнемії), електролітів та порушень інших видів обміну, особливо вуглеводного (у хворих на цукровий діабет) тощо.
Важлива роль належить також достатнім доступам при операціях, досконалим оперативній техніці та анестезії, а також безпосередній профілактичній антибіотикотерапії (за 1—2 год перед операцією) в максимальній добовій дозі (внутрішньовенне чи внут-рішньом'язово) при втручаннях у хворих з дуже забрудненими ранами та інфекційно-запальними хірургічними процесами у внутрішніх органах та у хворих, у яких втручання виконуються на товстій та прямій кишках, на серці та судинах з протезуванням, у хворих на цукровий діабет та ін. Профілактична антибіотикотерапія (хіміотерапія) рекомендується в таких випадках:
1) при випадкових забруднених ранах, які не можуть бути своєчасно хірургічне оброблені;
2) при всіх забруднених мікробами операційних ранах;
3) при всіх ранах з ендопротезу-ванням;
4) при операціях у людей з інфекцією чи у тих, хто щойно перехворів на інфекційну хворобу;
5) при операціях у хворих з попереднім ураженням серцевих клапанів (для профілактики ендокардиту);
6) при операціях "чисто-забруднених", коли розкривають порожнину кишки, жовчних шляхів тощо.
Профілактично застосовують антибіотики широкого спектру дії.
Велике значення мають догляд за хворими та ранами, відповідні санітарно-гігієнічні умови в палатах перебування хворих, раціональне загальне лікування хворих (вітамінізоване харчування, корекція гідроіонного балансу та інших порушень обміну, оксигенація, використання імунних, гормональних та ферментних препаратів).
Особливу увагу в профілактиці післяопераційної інфекції треба приділяти підвищенню кваліфікації хірургів, особливо тих, хто чергує на невідкладній допомозі, та персоналу відділень інтенсивної терапії і реанімації, боротьбі з бацилоносійством, яке особливо часто спостерігається у персоналу хірургічних відділень.
У запобіганні інфекційним хірургічним захворюванням мають велике значення добре налагоджені санітарно-гігієнічні умови на виробництві та в побуті, заходи з техніки безпеки на виробництві та своєчасна обробка мікротравм, лікування прихованих осередків латентної інфекції та загальних системних хвороб (серцево-судинних, обмінних, ендокринних, алергічних та інших), запобігання та боротьба з ожирінням, заняття фізкультурою, оздоровчим спортом, загартування.
Безумовно, для профілактики хірургічної інфекції не досить лише медичних заходів. Останні можуть бути ефективні лише на тлі економічного добробуту людей та сприятливих екологічних умов їх проживання.