В пременях ультрафіолетової лампи з довжиною волн 360 нм стартова пляма має білу флуоресценцію, на рівні кофейної кислоти – синю, а між останньою плямою та плямою рутину виокремлюється ще не менше двох плям з блакитною флуоресценцією.
Після обробки хроматографії парами аміаку усі плями змінюють свій колір та дають флуоресценцію від червоно-блакитного до жовтого. Співставлення плям на хроматографії здійснюється на основі порівняння їх рухів з свідками, а також на основі даних високоефективної хроматографії.
Було встановлено, що в екстракті трави міститься рутин Rf 0,06, Vyt 630 мкл.
Таким чином, запропонований метод якісного аналізу за допомогою ТШХ дозволяє провести ідентифікацію трави ехінацеї.
3. Історія застосування в медицині. Роль вітчизняних та зарубіжних вчених в її вивченні.
На Україні ехінацея розводилася як декоративна рослина переважно в південних районах і використовувалася в медицині неофіційно. Але за декілька останнього років вченими Інституту лікарських рослин розроблені рекомендації по промисловому вирощуванню і переробці ехінацеї пурпурної на Україні.
В Українській фармацевтичній академії м.Харкова на кафедрі ботаніки під керівництвом професора Сербіна був проведений фармакогностичний аналіз ехінацеї пурпурної, що культивується на Україні. Визначено і приведені макро- і мікроскопічні діагностичні ознаки лікарської сировини - коренів і трави. Розроблено засіб якісної ідентифікації спиртних-водяних витяжок із трави методом ТСХ, приведені дані на ВЕЖХ.
Експериментально встановлено, що настойка ехінацеї нетоксична. Вона володіє бактеріостатичною, фунгіцидною, вірусостатичною і протизапальною дією, придушує утворення гіалуронідази, є сильним активатором макрофагов, гранулоцитів і лімфоцитів (особливо Т-лімфоцитів), підвищуючи захисні сили організму, імунітет і відноситься, таким чином, до рослинних стимуляторів або модуляторам імунної системи.
Сік із свіжих суцвіть викликає прискорення згортання крові, а при місцевому застосуванні - прискорення процесів загоєння ран.
У Німеччині отриманий препарат ехінацеї для прийому усередину й в ампулах. Німецький лікар Мадаус рекомендував ехінацею при ангіні, тонзиліті, хронісепсисі, параметриті і різноманітних захворюваннях внутрішніх органів.
Першим дослідником і популяризатором ехінацеї в нашій країні був професор Томілін, що вважав її потужним стимулятором центральної нервової системи, біостимулятором і чудесним терапевтичним засобом, подібно женьшеню. Томілін установив, що настойка ехінацеї має властивість посилювати сексуальну потенцію й сприяє швидкому загоєнню при ранах і опіках. Автор вилікував трьох хворих, що страждали дискоїдною формою червоної волчанки (шкірною формою).
С.А. Томілін рекомендував ехінацею при стані психічної депресії, явищах психічної і фізичної перевтоми, а також запропонував клінічно вивчити її при інфекційних захворюваннях і септичних станах.
Ще в 1954 році Б.С. Нікольским консервований спиртом сік ехінацеї був вивчений експериментально і допущений фармакологічним комітетом для клінічного застосування при виразковій хвороби і гастритах. Проте препарат не був введений у медицину.
Л.В.Селезенко і В.Д. Осетров вказують, що настойка ехінацеї ефективна для лікування й особливо профілактики респіраторних і вірусних захворювань (грип, герпес сиплекс й ін.), при багатьох хронічних захворюваннях аутоімуного характеру (ревматоідний артрит, гепатити, нефрити й ін.), при аднекситі, простатиті, септичних процесах, екземі, псоріазі, опіках, відмороженнях, трофічних виразках, гнійних глибоких ранах, карбункулах.
Ехінацея може стати корисним допоміжним засобом у лікуванні раку. За допомогою ехінацеї можна коректувати рівень лейкоцитів при опроміненні або хіміотерапії. Дослідження з 55 учасниками, що проходили променеву терапію, показало, що в 85% пацієнтів, що приймали в цей час ехінацею purpurea, зберігався стабільний рівень лейкоцитів, тоді як в інших пацієнтів відзначалося його постійне зниження. У хворих із карциномою, що вживали екстракт ехінацеї, збільшувалася кількість клітин CD4+, природних кілерів, і активованих кліток-кілерів лімфокінов.
Висновок
Таким чином, ехінацея пурпурна містить різноманітні фізіологічно активні речовини з широким спектром клініко-фармакологічної активності, що підвищують неспецифічну резистентність організму до негативних факторів навколишнього середовища. Наведені дані переконливо свідчать про доцільність більш широкого застосування препаратів ехінацеї в клінічній практиці.
Ехінацея пурпурна - один із цілющих джерел, що давно і з успіхом використовується західною медициною як імуностимулююча, протизапальна речовина. Наприкінці 19 сторіччя ехінацея була визнана європейською медициною і з тих пір незмінно знаходиться в арсеналі закордонних лікарських засобів. Так у каталозі препаратів Rote Liste приведено біля 40 найменувань, що включають екстракти, настойки або сік із коренів, трави і суцвіть ехінацеї пурпурної. Препарати ехінацеї пурпурної стимулюють центральну нервову систему, підвищують сексуальну потенцію, підвищують імунний захист, послабляють вплив вірусних інфекцій, стимулюють загоєння ран і т.д.
Останнім часом встановлена спроможність деяких макро- і мікроелементів виявляти імуномоделюючу активність. До тих із них, що необхідні для нормального функціонування імунних механізмів, у даний час відносяться: цинк, селен, літій, мідь, марганець, залізо і кобальт.
Більшість із цих речовин утримується в ехінацеї, причому в ній накопичується відразу декілька елементів, насамперед таких важливих для імунної системи, як цинк, селен, кобальт.
Таким чином, можна вважати, що представники роду ехінацея повинні стати об'єктами подальшого поглибленого хімічного вивчення.
Література
1. Лікарськи рослини: Енциклопедичний довіник/За ред. А.М. Гродзінського.-К.:"Українська енциклопедія", 1992.-544с.
2. Эхинацин - новый иммуномодулятор растительного происхождения//Практикующий врач.-1995.-№1.-с.11
3. В.Н.Самородов, С.В.Поспелов, Г.Ф.Моисеева, А.В.Середа Фитохимический состав представителей рода эхинацея и его фармакологические свойства // Химико-фармацевтический журнал.-1996.-Т.30, №4.-с.32-37.
4. Ехінацея пурпурна //Фармацевтичний журнал.-1997.-№4.-с.89-90.
5. Ф.І.Мамчур, Б.М.Зузук, А.А.Василишин Хімічний склад і фармакологічні властивості рослин роду Echinaceae //Фармацевтический журнал.-1993.-№2.-с.38-41
6. Е.Е.Требухов, Р.И.Живчикова, В.Ф.Пржеменецкая, Э.И.Хасина Первичная фармакологическая оценка настойки подземной части Echinacea purpurea (L.) Moench, интродуцированной в приморский край Echinaceae(Asteraceae) //Фармацевтичний журнал.-1992.-№2
7. Д.Бурик, Х.Квик, Т.Вилсон Лечебные свойства эхинацеи //Провизор, 1998,№3
8.Сербін А.Г., Середа Л.О., Сіра Л.М., Куцик Г.В.,Картмазова Л.С. Фармакогностичне дослідження відчизняної лікарської сировини єхінацеї пурпурової //Вісник фармації.-1996,№1-2.-С.125-129.
Завантажити реферат