Освітлення – використання світлової енергії сонця і штучних джерел світла для забезпечення зорового сприйняття навколишнього світу. Світло є природною умовою життя людини, необхідним для здоров'я і високої продуктивності праці, заснованої на роботі зорового аналізатора, самого тонкого й універсального органа почуттів. Забезпечуючи безпосередній зв'язок організму з навколишнім світом, світло є сигнальним подразником для органа зору й організму в цілому: достатнє освітлення діє тонізуюче, поліпшує протікання основних процесів вищої нервової діяльності, стимулює обмінні й імунобіологічні процеси, впливає на формування добового ритму фізіологічних функцій людини . Основна інформація про навколишній світ – близько 90% - надходить через зорове сприйняття. Саме тому гігієнічно раціональне виробниче освітлення має величезне позитивне значення.
З погляду гігієни праці освітленість має істотне значення, тому що по ній нормуються умови освітлення у виробничих приміщеннях і розраховуються освітлювальні установки. У фізіології зорового сприйняття важливий також рівень яскравості освітлюваних виробничих і інших об'єктів, що відбивається від освітлюваної поверхні в напрямку ока. Яскравість залежить від їхніх світлових властивостей, ступеня освітленості і кута, під яким поверхня розглядається, виміряється в нитах [нт]. Часті зміни рівнів яскравості приводять до зниження зорових функцій, розвитку перевтоми внаслідок преадаптації ока, а зорове стомлення приводить до зниження зорової і загальної працездатності (Адаптації: світлові - при підвищенні яркостей у полі зору відбувається швидко, протягом 5-10 хв.;
Світловий потік може чи відбиватися поглинатися поверхнею, або пропускатися. Тому світлові властивості поверхні характеризуються не тільки падаючим світловим потоком, але і коефіцієнтами відображення (q), пропущення (r) і поглинання (a), причому q + r + a =1.
Гігієнічні вимоги до виробничого освітлення. До цих вимог відносять:
v Рівномірний розподіл яркостей у поле зору й обмеження тіней ;
v Обмеження прямої і відбитої бляклості (від джерел світла і дзеркальних поверхонь);
v Чи обмеження усунення коливань світлового потоку;
v Особливо небезпечні для зору тіні, що рухаються, що змушують око часто переадаптовуватися, що веде до стомлення і наступного погіршення зору.
Наприкінці 80х у гігієні освітлення виник новий напрямок – динамічне освітлення протягом робочого дня. Такий вид освітлення, що міняється по показниках чи інтенсивності спектра – ефективний спосіб профілактики стомлення. Його ефективно використовувати в приміщеннях з недостатнім природним освітленням, при напружених зорово-емоційних і монотонних роботах.
Ознаки глобального порушення стану ґрунтів.
Ґрунт - колосальне природне багатство, що забезпечує людину продуктами харчування, тварин - кормами, а промисловість сировиною. Віками і тисячоріччями створювався він. Щоб правильно використовувати ґрунт, треба знати, як він утворювався, його будову, склад і властивості.
Ґрунт має особливу властивість - родючість, він є основою сільського господарства всіх країн. Ґрунт при правильній експлуатації не тільки не утрачає своїх властивостей, але і поліпшує їх, стає більш родючим. Однак цінність ґрунту визначається не тільки його господарською значимістю для сільської, лісової й іншої галузей народного господарства; він визначається також незамінною екологічною роллю ґрунту як найважливішого компонента всіх наземних біоценозів і біосфери Землі в цілому. Через ґрунтовий покров Землі йдуть численні екологічні зв'язки всіх живучих на землі організмів (у тому числі і людини) з літосферою, гідросферою й атмосферою.
Здавна лихом для хлібороба була й усе ще залишається ерозія ґрунтів. Сучасній науці удалося у певній мірі установити закономірності виникнення цього грізного явища, намітити і здійснити ряд практичних заходів для боротьби з ним.
Слово “ерозія” походить від латинського erosio, що означає “роз'їдати”, “виглодовувати” чи “вигризати”. У залежності від факторів, що обумовлюють розвиток ерозії, виділяють два основних її типи — водяну і вітрову. У свою чергу, водяна ерозія підрозділяється на поверхневу (площинну) і лінійну (яружну) — розмивши ґрунти і підґрунтя. Швидкість ерозії перевищує швидкість природного формування і відновлення ґрунту.
Причиною зниження біопродуктивності ґрунтів сільгоспугідь є зменшення запасів гумусу. Щорічні його втрати складають у середньому 0,62 т/га. Згідно з прогнозом Інституту спостережень за станом світу (Нью-Йорк), при існуючих темпах ерозії і збезлісення до 2330 р. родючої землі на планеті стане менше на 960 млрд. т, а лісів — на 440 млн. га. Якщо зараз на кожного жителя планети приходиться в середньому по 0,28 га родючої землі, то до 2030 р. площа скоротиться до 0,19 га.
Щовесни з таненням снігів спочатку маленькі струмочки, а потім і гучні потоки спрямовуються по схилах у низини, змиваючи і несучи із собою відталий ґрунт. При бурхливому сніготаненні в ґрунті з'являються вимоїни — початок процесу утворення ярів.
Найчастіше яри зароджуються на нахилових пасовищах із сильно зрідженим травостоєм. Однак там, де добре розвитий травостій, навіть на дуже крутих схилах нові яри, як правило, не утворяться. До того ж створення гарного рослинного покриву сприяє різкому підвищенню продуктивності всіх земель.
Інше лихо — вітрова ерозія, викликане курними бурами. Вітер піднімає хмари пилу, ґрунту, піску, мчить їх над широкими степовими просторами, і все це осідає товстим шаром на землю і поля. Іноді наноси бувають до 2—3 м висотою. Гинуть посіви і сади. Вітер видуває шар ґрунту на 16—25 см, піднімає її на висоту 1— 3 км і переносить на величезні відстані. Не раз уже фіксувався перенос курних бур з Африканського континенту на Американський. Після курної бури, що вибухнула на Північному Кавказу й у Східній Україні, частки ґрунту були виявлені на снігу Фінляндії, Швеції, Норвегії. У нашій країні курні бури найбільше часто уражають східну частину країни.
Відмінність вітрової ерозії від водяної виражається в тім, що перша не пов'язана з умовами рельєфу. Якщо водяна ерозія спостерігається при визначеному ухилі, то вітрова може спостерігатися навіть на зовсім вирівняних площадках. При водяній ерозії продукти руйнування переміщаються тільки зверху вниз, а при вітровий — не тільки по площині, але і нагору.
При інтенсивній ерозії вимоїни, вибоїни, яри перетворюють сільськогосподарські угіддя в незручні землі, утрудняють обробку полів. Змиваний шар ґрунту виноситься в ріки і водойми, викликає їх замулювання.
Руйнівна ерозія виникає і розвивається при відсутності чи слабкій захищеності ґрунту культурними сільськогосподарськими рослинами від впливу (ударів) дощових крапель, зливових струменів і поталих вод. Тому чим дружніше сходи і чим швидше розвиваються і стуляються культурні рослини, тим краще захищений ґрунт від впливу води, що руйнує, і вітру.
У результаті ерозії в ґрунтах зменшується зміст азоту і засвоюваних рослинами форм фосфору і калію, ряду мікроелементів (йоду, міді, цинку, кобальту, марганцю, нікелю, молібдену), від яких залежить не тільки врожай, але і якість сільськогосподарської продукції. Ерозія сприяє прояву ґрунтової посухи. Це порозумівається не тільки тим, що значна частина опадів стікає зі схилів, але і тим, що на еродованих ґрунтах з поганими фізичними властивостями збільшується утрата вологи. Посуху в районах прояву ерозії нерідко називають “ерозійною посухою”.
Завантажити реферат