При отруєнні (CH3)2NH потерпілого в першу чергу необхідно винести на свіже повітря і забезпечити йому тепло та спокій. Слизові оболонки та шкіру промити водою або 2%-ним розчином борної кислоти не менш ніж на протязі 15 хв. У очі – 2-3 краплі 30%-ного розчину альбуциду.
2.2. Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення
Згідно з положеннями „Методики” усі розрахунки виконуються на термін не більш ніж 4 години. Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення порівнюється з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4 години.
2.2.1. Глибина зони забруднення таблична.
Глибину зони розповсюдження хмари диметиламіну визначаємо при наступних умовах: забруднення диметиламіном при = -200С, швидкості вітру (Vв) = 6 м/с, ізотермія. Маса диметиламіну дорівнює W*d=8400м3*0,002т/м3=16,8 тонн, а для спрощення розрахунків приймаємо кількість(Q) диметиламіну – 17т. У зв’язку з тим, що диметиламін відсутній у таблицях, глибину зони можливого хімічного забруднення визначаємо по хлору, а потім за допомогою коефіцієнту (табл. 20) визначаємо глибину можливого хімічного забруднення диметиламіном. Задана кількість хлору (17 тонн) та швидкість вітру (6 м/с) у таблиці відсутні, необхідно виконати інтерполяцію.
В таблиці є значення для 10 та 20 т хлору при 5м/с.
Якщо 10т – 2,65 км, 20т – 3,8 км, тоді:
Гтаб. для 17т =3,455=3,46км.
В таблиці є значення для 10 та 20 т хлору при 10м/с.
Якщо 10т – 1,95 км, 20т – 2,8 км, тоді: Гтаб. для 17т =2,55км.
Визначаємо Гтаб хлор для 17т при 6 м/с: Гтаб. при 6м/с =2,73км.
З урахуванням перекладного коефіцієнту Гтаб=Гтаб хлор*К=2,73*0,24=0,66 км
2.3. Визначення параметрів зон хімічного забруднення
При аварійному прогнозуванні:
2.3.1.Площа зони можливого хімічного забруднення (SЗМХЗ).
Розмір ЗМХЗ приймається як сектор круга, форма і розмір якого залежать від швидкості та напрямку руху вітру і розраховуються за емпіричною формулою:
SЗМХЗ=8,72*10-3*Г2*φ, км2;
де Г – глибина зони;
φ – коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл.5)
SЗМХЗ=8,72*10-3*0,662*45=0,00872*0,44*45=0,17км2;
2.3.2.Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (SПЗХЗ) визначається за формулою:
SПЗХЗ=К*Г2*N0,2км2;
де К – коефіцієнт, який залежить від. СВСП (табл. 4);
N – час на який розраховується глибина ПЗХЗ.
SПЗХЗ=0,133*0,662*40,2=0,076км2
2.3.3.Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення (ШПЗХЗ) становить:
ШПЗХЗ=0,3*Г0.75=0,3*0,660,75=0,22км.
Населений пункт розташовано на відстані 5км від місця аварії, а глибина зони забруднення становить 0,66 км, отже населений пункт не попадає в зону хімічного забруднення.
Висновок
В наслідок аварії на газгольдері трапився викид 8400 м3 диметиламіну при швидкості вітру – 6м/с, СВСП – ізотермія, температурі повітря -200С. внаслідок цього утворилася зона можливого хімічного забруднення у вигляді сектору з кутом 450, глибиною 0,66км і площею 0,17км2. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення складатиме 0,22км. Площа прогнозованої зони хімічного забруднення становить 0,076 км2. Населений пункт розташований на відстані 5км від ХНО в зону можливого хімічного забруднення не попадає, тому аварія на ХНО небезпеки для мешканців населеного пункту не представляє.
Глава 3. Визначення характеру НХР, засобів захисту та відповідних дій при аварії на залізничному транспорті з виливом НХР
ЗАВДАННЯ. На залізниці сталася аварія з виливом тетрафторетану. На південь від місця розливу тетрафторетану на відстані 0,13км знаходиться ставок, а в радіусі 1 км розташовані населені пункти, підприємства та сільськогосподарські ферми. Азимут напрямку вітру (А0) 1350, швидкість вітру Vв=1м/с
Визначити характер НХР, засоби захисту та відповідні дії в осередку можливого хімічного ураження.
3.1. Небезпечний вантаж і ступінь його токсичності
Вантаж – тетрафторетан. Небезпечний для вдихання, проковтування, подразнює слизові оболонки. Першими признаками отруєння є головний біль, запаморочення, сонливість, біль у шлунку і в підложечній області, нудота, блювота, порушення координації, судороги, втрата свідомості. При контакті з рідиною виникають обмороження. Під час горіння виділяються отруйні речовини (фосген).
3.2. Основні властивості тетрафторетану і види небезпеки
Тетрафторетан – безкольоровий газ, більш важкий ніж повітря і тому накопичується у низьких ділянках поверхні землі, підвалах, тунелях і тощо. У воді не розчиняється, перевозиться у зрідженому стані під тиском, під час виходу у атмосферу перетворюється у газ. Вогненебезпечний. Легко займається від іскор та полум’я. пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші, які можуть далеко розповсюджуватися від місця витікання. Суміші можуть вибухати як у приміщеннях так і на відкритому просторі. Ємності з тетрафторетаном при нагріванні можуть вибухнути, а в порожніх ємностях з під тетрафторетану утворюються вибухонебезпечні суміші.
3.3. Засоби індивідуального захисту і їх характеристика
Виключна отруйність тетрафторетану вимагає використовувати для захисту органів дихання ізолюючі протигази та дихальні апарати ИП-4М, КИП-8, АИР-98МИ, ИВА-24М серії РА 90 Рlus фірми “Drager. Для захисту шкіряних покровів використовують засоби захисту – КИХ - 4(5), Л-1, гумові чоботи та рукавички. Під час організації та проведення аварійно-рятувальних робіт необхідно враховувати той факт, що засоби захисту шкіри порушують тепловий баланс організму людини що їх вдягнула. Час перебування людини в засобах захисту шкіри лімітується температурою навколишнього повітря, кількістю попередніх циклів роботи.
3.4. Нейтралізація тетрафторетану
Нейтралізація тетрафторетану виконується осадженням шляхом розпилення води. Розпилення виконується за допомогою пожежних автоцистерн АЦ та АА, пожежних автонасосів та станцій АИР, АИ, ПНС, АИП та ін. Тиск струменю води, що утворюють ці технічні засоби повинен бути не менш ніж 0,6 МПа. При менших тисках ,як правило, дисперсність крапель води здатних поглинати газову фазу не досягається. Для утворення тонко дисперсних водяних завіс використовувати спеціально обладнані брандспойти.