Сірководень – безбарвний газ із неприємним запахом. Важчий за повітря.
Двоокис сірки (сірчистий газ) – безбарвний газ із характерним різким запахом.
Синильна кислота – безбарвна, прозора, дуже летка рідина. Її пара в звичайному стані безбарвна, має своєрідний п’янкий запах гіркого мигдалю.
Фосген – безбарвний газ. Запах нагадує запах прілих фруктів чи сіна.
Серед приладів хімічної розвідки широкого застосування здобув військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР). Він служить для визначення у просторі, на місцевості, на техніці наявності отруйних речовин зарину, зоману, іприту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти, хлорціану.
Принцип визначення наявності і типу ОР полягає у примусовому, за допомогою всмоктувального насоса, прокачування крізь індикаторні трубки повітря. Зміна кольору наповнювача індикаторних трубок свідчить про наявність, приблизну концентрацію і групу отруйної речовини.
Вплив отруйних речовин на організм людини
Нервово-паралітичні отруйні речовини – викликають головний біль, загальну слабкість, різке звуження зіниць, при важчому ураженні – судоми, запаморочення.
Шкірно-наривні отруйні речовини – уражають шкірне покриття, органи дихання, очі, а потрапивши в організм з водою і їжею, – органи травлення, що призводить до загального отруєння організму.
При вдиханні загальноотруйних речовин відчувається запах гіркого мигдалю, металевий присмак, оніміння кінчика язика, запаморочення, тривожність, жар у роті, поколювання навколо очей.
Задушливі отруйні речовини – спричиняють кашель, стиснення у грудях, запаморочення, болі к серці, нудоту, блювоту. Згодом ці явища минають і настає стан уявного благополуччя (прихований період). Після нього з’являються задуха, головний біль, кисневе голодання, серцева слабкість, підвищення температури тіла до 38-39° С.
Психохімічні отруйні речовини – викликають сухість у роті, приливання крові до шкіри, прискорене серцебиття, погіршення зору, головний біль, запаморочення, психічний розлад (порушення свідомості, мислення, слухові галюцінації, марення).
Отруйні речовини подразнюючої дії – викликають жар і біль у роті, горлі, на очах, сильне сльозовиделення, кашель, утруднення дихання.[4]
Т а б л и ц я 1
Вимір іонізуючих випромінювань
Одиниця вимірювання |
Позначення |
Визначення |
Рентген |
Р Р |
Це доза рентгенівського або гамма-випромінювання, під дією якого в 1 куб. см сухого повітря за нормальних умов утворюються іони, що несуть одну електростатичну одиницю кількості електрики кожного знака. Доза в 1 Р відповідає утворенню 2 млрд. пар іонів в 1 куб. см повітря. |
Рад |
рад |
Одиниця поглиненої дози. Доза в 1 рад означа, що у кожному грамі речовини опромінення поглинено до 100 ерг енергії. |
Грей |
Гр |
Одиниця поглиненої дози випромінювання. 1 Гр – це така поглинена доза, при якій 1 кг опроміненої речовини поглинає енергію в 1 Дж. Отже, 1 Гр = 1 Дж |
Кюрі |
Кі |
Одиниця радіоактивності, що визначається як кількість будь-яких радіоіктивних ядер, де проходить 37 млрд. розпадів за секунду |
Бер |
бер |
Біологічний еквівалент рентгена. Це така поглинена доза будь-якого випромінювання, яка викликає той самий біологічний ефект, що й 1 рентген гамма-випромінювання |
Т а б л и ц я 2
Гранично допустимі рівні вмісту радіонуклідів
у продіктах харчування
Назва |
Активність |
|
Цезію |
Стронцію |
|
Питна вода |
5·10 -10 |
10 -10 |
Молоко, молочні продукти |
10 –8 |
10 –8 |
М’ясо, риба, птиця, яйця |
2·10 -8 |
--- |
Картопля, овочі |
1.6·10 –8 |
10 -9 |
Хліб, хлібопродукти, борошно, цукор |
10 –8 |
10 –9 |
Свіжі ягоди, гриби |
4·10 –8 |
--- |
Продукти дитячого харчування |
5·10 –9 |
10 -10 |
Лікарські рослини |
2·10 -7 |
--- |
Використана література
1. В. М. Лапін. Безпека життєдіяльності людини. – Київ – Львів, 1999 р.
2. Допризовна підготовка (за ред. М. І. Томчука). – Киів, 1997 р.
3. Авсеєнко В. Ф. Дозиметричні и радиометричні прилади та вимірювання. – Київ, 1990 р.
4. Г. О. Біляшевський, Р. С. Фурдуй. Основи екологічних знань. – Київ, 1997 р.