Медицина як виробництво

Медицина як виробництво: до питання про оцінку ефективності системи ОМС

Біля шести років пройшло з дня вступу в силу “Закону про медичне страхування громадян у Російській Федерації”. За невеликий, в історичному масштабі, відрізок часу в основному забезпечене не тільки впровадження нових відносин у системі державної охорони здоров'я, але і вироблений визначений алгоритм стійкого функціонування територіальних систем обов'язкового медичного страхування.

Правда варто визнати, що сьогодні суперечки між прихильниками і супротивниками введення системи ОМС в умовах Росії не тільки не затихли, але і гранично загострилися. Практична реалізація Закону про медичне страхування в умовах найжорстокішої економічної кризи не виправдала реформаторських надеж і дала супротивникам системи ОМС визначені переваги, хоча і не додала цим опонентам об'єктивних аргументів. Порию, замість наукового пошуку слабких сторін системи ОМС, розкриття і визнання управлінських помилок при реалізації конкретних територіальних моделей, лунають заклики до демонтажу те одних, те інших суб'єктів системи, а порию і ліквідації медичного страхування як соціально-суспільного інституту.

Дослідження наукових і суспільних публікацій показують, що в дискусійному протистоянні прихильників і супротивників системи ОМС украй слабко використовуються аргументи, що базуються на об'єктивних критеріях ефективності або неефективності конкретної моделі системи ОМС.

У цьому немає нічого несподіваного: у доступній нам науковій літературі відсутні дані фундаментальних досліджень і розробок, умовно об'єднаних рубрикою “Ефективність охорони здоров'я”. У численних публікаціях, що досліджує системи охорони здоров'я і зокрема одну з її можливих форм – обов'язкове медичне страхування, і реалізації, що представляють практичний досвід, останньої в умовах Росії, лише розглядаються окремі складові цього поняття.

Сьогодні залишається актуальним висловлення Ю.П.Лісіцина: “Наша наука й участь суміжників (економістів, фінансистів і ін.) не можуть похвастатися скільки-небудь безперечними, переконливими результатами досліджень, оцінками економічної ефективності охорони здоров'я” [7].

Ефективність медичної допомоги в поле ринкових відношень, (якщо хочете в рамках ОМС), може характеризуватися ієрархічною системою показників, що відображають визначені основні “місії” маркетингу медичних послуг, до яких варто віднести двох взаємно доповнюють і в теж час суперечливі:

· гуманітарна місія охорони здоров'я;

· виробнича місія охорони здоров'я.

Оперуючи категоріями “ефективність/неефективність” у додатку до охорони здоров'я, необхідно домовитися, а в наслідку і директивно закріпити крапки і границі, у рамках яких можуть бути застосовані розроблені конкретні і загальновизнані об'єктивні критерії цих понять.

Співвіднесення категорій “ефективність/неефективність” з гуманітарною місією медицини представляється не цілком коректним: у кращому випадку поняття “ефективність/неефективність” у цих рамках не повинні наповнятися класичним змістом категорії “ефективність”, як її прийнято розуміти у виробничій сфері.

Сутністю ефективності будь-якого виробництва при інших рівних, як відомо, є економічні характеристики. Саме змішання економічних характеристик виробничої місії охорони здоров'я з оцінками її гуманітарних задач – основне протиріччя в нескінченних суперечках прихильників і супротивників системи, що вводиться, ОМС, що спирається, як відомо на ринкові, фінансово-кредитні відносини.

У виробничій діяльності системі ОМС такі критерії, як ефективність / неефективність, у першу чергу, орієнтовані на потрібну кількість медичних послуг і відповідний попит медичних процедур. Саме необхідний обсяг і якість медичної допомоги є своєрідним мірилом, крапкою відліку для опису характеристик визначальних ефективність окремої складових або системи в цілому.

Як би не хотілося практикам охорони здоров'я і їхніх опонентів, але на сучасному етапі розвитку суспільства представляється малоймовірним охарактеризувати ефективність якої-небудь територіальної системи ОМС єдиним формалізованим інтегрованим показником. (Метою дійсного повідомлення не є критика розроблювальних критеріїв ефективності медичної допомоги, заснованих на оцінці “якості життя” чи концепції “людського капіталу”). У цьому змісті ефективність охорони здоров'я і, зокрема, у формі обов'язкового медичного страхування, як маркетингової системи по задоволенню попиту на медичні процедури, не може бути визначена однозначно.

Підтвердженням багаторівневого підходу до оцінок ефективності окремих складових системи ОМС є широкий спектр пропонованих методик і показників, використовуваних і рекомендованих окремих авторів для оцінки діяльності системи і її складових.

Так ефективність нормативної бази галузі може описуватися системою натуральних, вартісних і відносних показників, що характеризують результати, як медичної професійної роботи, так і господарської діяльності в охороні здоров'я [3].

В оцінках ефективності використання бази лікувальних заснувань з визначеним успіхом можуть бути застосовані традиційні методи: адекватність потужності ЛПЗ в системі ОМС для стаціонарів оцінюється функцією ліжка, для поліклінік – кількістю відвідувань пацієнтів (клієнтів) в одиницю часу [9].

Пропонуються методики оцінки економічна ефективність використання медичного устаткування [8].

Аналіз матеріалів статистичної звітності ОМС дозволяє деякою мірою характеризувати адекватність обсягів фінансування потребам у медичних послугах, визначати обсяг і якість медичного обслуговування, тобто ступінь виконання програми ОМС, цільове використання коштів [5].

Ступінь ефективності надання (продажу) медичних послуг може характеризуватися розпланованими як по визначенню так і по глибині системами бальних оцінок. Так оцінка наданої медичної допомоги за даними, відображеним у Реєстрах медичних послуг, можлива за методикою бальної оцінки [1]. Фінансова діяльність лікувального заснування може, зокрема, характеризуватися індексом фінансової еластичності [10].

Економічна доцільність комерційного маркетингу медичних послуг може характеризуватися з рівнем максимального доходу (прибули). У цьому змісті лікувально- профілактичні заснування однозначно орієнтовані на споживача, тобто як правило, на обслуговування економічно прибуткових сегментів ринку [6].

На прикладах приватних питань впровадження інформаційних технологій і автоматизованих систем у діяльність суб'єктів системи ОМС представляється аналіз економічної ефективності /неефективності таких інновацій, і в окремих випадках улаштовується збитковість їх на сучасному етапі становлення системи ОМС [2].

Визначені методики статистичної оцінки діяльності страхових медичних організацій дозволяють одержувати усереднені дані по ряду компаній, указують місце кожної такої компанії в ряді інших і з визначеною часткою вірогідності дають інтегровану картину справ в області страхування населення [4].

У ряді багатьох, одна з проблем економічних відношень у маркетингових системах охорони здоров'я зв'язана з з'ясуванням того, якої очікується і який реальний результат професійної діяльності медичних працівників, включаючи при інших рівних характеристиках і економічні критерії. Оцінка такого результату бачиться як складових параметрів визначених рівнів і ступенів функціонування маркетингової системи медичних послуг у напрямках споживчого (особистісного), гуманітарного (соціального), професійного (медичного) і виробничого (економічного) оптимуму.