План.
1. Система управління охороною праці в Україні. Роль керівника підприємства й відділу охорони праці в організації роботи з охорони праці.
2. Радіаційні випромінювання. Вплив їх на організм людини. Нормування та методи захисту від радіаційних випромінювань.
3. Задача № 1.
4. Задача № 2.
1. Система управління охороною праці в Україні. Роль керівника підприємства й відділу охорони праці в організації роботи з охорони праці.
У сучасних умовах ринкових відносин в Україні створюється, реконструюється і функціонує велика кількість малих, середніх і великих підприємств виробничого, будівельного, сільськогосподарського, транспортного призначення, підприємств громадського харчування, сфери послуг та ін. Роботодавці таких підприємств несуть повну відповідальність за створення безпечних і здорових умов праці для робітників і службовців, попередження випадків травматизму, профзахворювань, аварій і пожеж. Закон України про охорону праці встановив основні принципи державної політики в галузі охорони праці: пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до резутьтатів виробничої діяльності, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці, комплексного розв’язання завдань охорони праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, використання економічних методів управління, виконання нормативів охорони праці незалежно від форм власності і видів діяльності підприємства.
Державне, регіональне і галузеве управління охороною праці, численні наглядові і контрольні інспекції не забезпечать безпечне ведення робіт, якщо це не стане головним повсякденним завданням і моральним обов’язком для усіх без вийнятку – роботодавців, керівників, інженерно-технічних працівників, кожного працюючого. Для вирішення всіх проблем у сфері охорони праці потрібний системний підхід, створення ефективної системи управління охороною праці (СУОП) на кожному підприємстві, установі, організації незалежно від форми власності і розмірів.
Зміст системного підходу полягає в тому, що будь-яка система управління або її окрема частина розглядається як ціле, самостійне явище, яке характеризується метою діяльності, ресурсами, структурою, процесами і взаємозв’язками з іншими системами. Системний підхід дозволяє вивчати систему управління в сукупності всіх її елементів, аналізувати її статику і динаміку.
Система управління підприємством поділяється на підсистеми і елементи, які знаходяться між собою в певних співвідношеннях. Можливі різні варіанти розділення систем управління на підсистеми в залежності від завдань і мети підсистеми. Зокрема може бути виділена підсистема управління охороною праці, підсистема управління охороною навколишнього середовища (екологічний менеджмент) та ін.
Система має властивості емерджентності (англ. emergent – раптом утворений), тобто характеризується новими якостями, яких немає в її елементах. Система – об’єднання частин в єдине ціле, властивості якого можуть відрізнятися від властивостей частин, що входять у неї. Мистецтво керівника полягає у вмінні згладжувати такі протиріччя і знаходити компроміси.
Соціально-економічні системи характеризуються також синергічністю (греч. synergeia – співробітництво, співдружність) – однонаправленність дій, інтеграція зусиль у системі, яка призводить до посилення (помноження) кінцевого результату. Якщо всі ясно уявляють собі кінцеву мету, захоплені нею, то виникає нова самоорганізація з іншими властивостями.
Більшість посадових осіб підприємців і бізнесменів, розглядає економічні і соціальні чинники неузгодженно, безсистемно в процесі прийняття рішень. Для того, щоб вибір шляхів розвитку був економічно ефективним і соціально справедливим необхідно розуміти системні зв’язки в процесі діяльності підприємства.
Системний підхід повинен стати основним методичним засобом вирішення проблем охорони праці.
До системоутворювальних основних функцій управління охороною праці належать:
Ø формування працеохоронної політики підприємства на основі державної політики;
Ø визначення цілей і завдань управління охороною праці згідно виробленої політики;
Ø розробляння стратегічного (перспективного) щорічного і оперативного планів реалізації працеохоронної політики;
Ø розробляння цільових програм управління охороною праці;
Ø реалізація (впровадження) програм і планів охорони праці;
Ø мотивування і формування працеохоронної свідомості персоналу;
Ø оперативне управління і координація дій;
Ø здійснення вимірювання показників охорони праці (моніторинг);
Ø звітування, обмін інформації, ведення документації;
Ø аналіз і вдосконалення.
Перехід на ринкові відносини потребує реконструкції не тільки виробничих технологій, але й реструктуризації системи управління, оновлення технології управління, його функції. Традиційні лінійно-функціональні структури управління підприємством будуть трансформуватися в матричні структури, зокрема з програмно-цільовим управлінням охороною праці.
Інструментами працеохоронної політики є: економічні важелі (страховий тариф, штрафи, премії, пільги, компенсації, доплати відшкодування та ін.), правова відповідальність (дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна), соціально-психологічні методи (навчання, виховання, системні вимоги до управлінського персоналу). Одержання максимального прибутку за рахунок ігнорування охорони праці веде до банкрутства підприємства і юридичної відповідальності.
Управління – це цілеспрямований вплив керівника на трудовий колектив з метою вирішення поставлених завдань. Системний підхід полягає в об’єднанні окремих розрізнених заходів у єдину систему цілеспрямованих дій на всіх рівнях і стадіях управління виробництвом. Управління можна визначити також як впорядкування системи, приведення її у відповідність до об’єктивних закономірностей.
Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) – це сукупність взаємопов’язаних органів управління підприємством (підрозділом), які на підставі комплексу нормативно-правової документації ведуть цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою виконання поставлених завдань з охорони праці.
Створення СУОПП здійснюється послідовним визначенням політики, зобов’язань керівництва, мети роботи, об’єкта та органів управління, завдань і заходів з охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, створення системи мотивації, контролю обліку, аналізу, оцінки ризику, аудиту і моніторингу діяльності, технології управління, комп’ютеризації і комунікації системи складання організаційно-методичної документації, впровадження, забезпечення функціонування системи і контролю ефективності СУОПП, подальше вдосконалення системи. СУОПП є цільовою підсистемою загальної системи управління підприємством, яка охоплює усі напрями виробничо-господарської діяльності, трудові колективи структурних підрозділів, матеріальні та фінансові ресурси і реалізується в цілеспрямовану діяльність посадових осіб і працівників щодо виконання нормативно-правових актів з охорони праці, попередження травматизму.
Завантажити реферат