Введення.
Людина створює таке штучне середовище, де практично все, починаючи від будівельних матеріалів, технологічних процесів, машин, механізмів і закінчуючи побутовими машинами, речами просякнуте підвищеною пожежною небезпекою.
Необхідність підвищення рівня пожежної безпеки об’єктів народного господарства особливо актуальне на сучасному етапі економічного та соціального розвитку України.
Аналіз пожеж в Україні за 1999 рік, в порівнянні з 1998 роком, вказує на зменшення кількості пожеж на 2,5% (40237 проти 41294), але при цьому збільшились збитки на 12,6% (33 млн.715 тис. проти 29 млн. 931 тис. грн.). Статистика вказує на необхідність покращення профілактичної роботи на об’єктах народного господарства.
Як свідчить досвід, ефективним напрямком в рішенні протипожежного захисту об’єктів народного господарства є впровадження засобів пожежної автоматики, які, якщо так можна сказати, компенсують наслідки науково-технічної революції.
Сучасна техніка розвивається на основі безперервного росту рівня автоматизації і механізації виробництва, а також впровадження нових технологічних процесів, які відбуваються при високих температурах, тиску і швидкостях переробки сировини, яка має підвищену пожежну небезпеку. Для будівництва споруд, будинків все більше використовують полегшені конструкції з металу і полімерних матеріалів, які мають низьку вогнестійкість.
Необхідність впровадження засобів АППЗ виходить з положень Закону України “Про пожежну безпеку”, де в статті 5 “Обов’язки підприємств, установ та організацій”, чітко говориться, що власники зобов’язані здійснювати заходи по впровадженню засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.
1. Обґрунтування необхідності використання та виду АППЗ.
Для вирішення щодо необхідності АППЗ та його виду (АУП, АПС) використовуються нормативний і розрахунково-графічний методи.
Нормативними документами щодо впровадження засобів АППЗ на об’єкти є:
· Наказ МВС України № 779 від 20.11.97 р. Про затвердження переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації. [1]
· Перечни зданий и помещений объектов народного хозяйства СССР, подлежащих оборудованию автоматическими средствами пожаротушения и автоматической пожарной сигнализацией. [2]
В цих документах необхідність застосування АППЗ та її вид приписуються для конкретних виробничих та інших приміщень чи об’єктів в залежності від призначення приміщень, характеру технологічних процесів, площі (об’єму) приміщень та інших факторів.
Відповідно до виданого типового завдання на курсове проектування (009) і Методичних вказівок та завдань до виконання КП з дисципліни “Пожежна автоматика”, розглянемо три заданих приміщення, виходячи з додатку 1 (таблиці 1.1 і 1.2).
Виходячи з [1], розділ 2.1, таблиця 3, п.9 – Приміщення виробництва деталей з горючих матеріалів обладнуються АУП при площі >500 кв. м.
Виходячи з [2] наказом по міністерству від 28.02.76 р. необхідно обладнувати АУП дільницю пошиття виробів з горючих матеріалів для автомобілів площею 200 кв. м. і більше (п.6) системою АПС площею від 100 до 1000 кв. м. (п.7).
ВИСНОВОК: - дільниця пошиття виробів з горючих матеріалів для автомобілів обладнанню автоматичними засобами пожежегасіння і пожежною сигналізацією не підлягає.
2. Приміщення виготовлення та обробки матеріалів з гуми. Розміри приміщення: довжина “А” – 20 м., ширина “В” – 16 м., висота “h” – 4 м., коефіцієнт поверхні горіння К=1,5, кількість згоряємих матеріалів Р=70 кг/куб. м.
Виходячи з [1], розділ 2.1, п.9 – Приміщення виробництва деталей з горючих матеріалів обладнують АУП при площі >500 кв. м., а засобами АПС при площі менше 500 кв. м.
Виходячи з [2] наказом по міністерству від 28.02.76 р., необхідно обладнувати приміщення виготовлення гумотехнічних виробів площею 500 кв. м. і більше (п.10), при площі від 100 до 500 кв. м. приміщення обладнується автоматичною пожежною сигналізацією (п.5).
ВИСНОВОК: - приміщення виготовлення та обробки матеріалів з гуми площею 320 кв. м. підлягає обладнанню АПС.
3. Приміщення для ремонту трансформаторів. Розміри приміщення: довжина “А” – 35 м., ширина “В” – 17 м., висота “h” – 6 м.
Виходячи з [1], розділ 2.1, п.12 – Ремонтні приміщення обладнуються АУП при їх площі >750 кв. м., АПС при меншій площі.
Виходячи з [2], наказом по міністерству від 28.02.76 р. необхідно обладнувати АУП майстерні по ремонту трансформаторів з площею 500 кв. м. і більше (п.10), майстерні площею від 100 до 500 кв. м. обладнуються АПС.
ВИСНОВОК: - приміщення майстерні по ремонту трансформаторів площею Fn=595 кв. м. підлягає обладнанню АУП.
2. Короткий аналіз пожежної небезпеки приміщень що захищаються АУП та АПС.
Приміщення для ремонту трансформаторів має розміри в плані 35х17х6 м., призначено для розробки, перемотки, зборки, підготовки до експлуатації потужних трансформаторів. Особливістю технології є необхідність заливки трансформаторів рідинними мастилами (солярове)
Температура в приміщенні +140 С, відносна вологість 60%, швидкість повітряних потоків 3,5 м/с. Площа можливого розливу ЛЗР до 10 кв. м.
В приміщенні ремонту трансформаторів знаходиться велика кількість лакованого дроту, в ємностях солярове і трансформаторне мастило, нітроемалі. Лакові плівки це горючі тверді речовини, нітроемаль це легкозаймиста рідина, мастило солярове це в’язка горюча рідина, щільність – 892 кг/куб. м., температура кипіння – 264-31-0С, температура спалаху – 142 0С, температура самоспалаху – 360оС, температурна межа самоспалаху – нижня – 116оС, 147оС. Мастило трансформаторне це також горюча рідина, щільність – 877 кг/м3. температура спалаху 47оС, самоспалаху 270оС, температурна межа розповсюдження полум’я: нижня 125оС, верхня 193оС. – горить інтенсивно з виділенням щільного чорного диму. [4]
Приміщення для ремонту трансформаторів має категорію виробництва за вибуховою, вибухопожежною та пожежною небезпекою “В” (ОНТП 24-86, табл 1), клас вибухонебезпечної зони за ПУЕ – П-1 (п. 7.4.3.)
Характерними ознаками пожежі буде: швидке підвищення температури та значне димоутворення.
Приміщення виготовлення та обробки матеріалів з гуми має розміри в плані 20´16´4 м., коефіцієнт поверхні горіння – К=1,5, кількість згоряємих матеріалів Р=70кг/м3. Температура в приміщенні +21оС, відносна вологість 90%, швидкість повітряних потоків 5 м/с. В виробництві використовують в основному гума яка є горючим твердим матеріалом Дисперсність взірця 74 мкм. Температура самоспалаху 350 оС; нижня межа розповсюдження полум’я 25 г/м3; максимальний тиск вибуху 551 кПа; максимальна швидкість нарощування тиску 26.2 МПа/с; мінімальна енергія запалення 50 МДж. В виробництві також застосовується гумова плитка – це також горючий матеріал. Склад, %(мас): рубракс 335, волокниста суміш 35, гумова окрошка 15, мінеральний наповнювач 15. Маса 1 м2 складає 3,8 кг. Показник горючості більше 2.1. Відрізняється великою швидкістю горіння і великим димовиділенням [4].
Завантажити реферат