I – дохід покупця.
W – рівень благоустрою.
Tx – потреба покупця в товарі х.
F – думки споживача стосовно перспектив покращення його благоустрою.
S – серйозність потреби, задоволена даним товаром.
q - кількість покупців.
Обєм попиту – це та кількість товару, яку покупець хоче придбати при даних умовах на протязі певного відрізку часу. При зміні хоча б одного з перелічених факторів зміниться і обєм попиту на даний товар. Проте, припустимо, що в якийсь проміжок часу всі фактори, крім першого, в даному виразі незмінні і постійні, тоді обєм попиту реально буде залежати від зміни ціни. Таким чином здійснюється перехід від загальної функції попиту до функції попиту від ціни. Qdx = f ( Px ).
 |
Пояснення: Графічно залежність велечини попиту від цін може бути показана у вигляді кривої попиту СС. По осі ОХ відкладено обєми продажу Q деякого товару Х, по осі ОУ- ціни Р одиниці даного товару. Таким чином, крива попиту СС показує взаємодію між ціною Р і кількістю товару Q, яка буде придбана за даною ціною. При цьому, якщо змінюється ціна товару Рх, то при інших рівних умовах змінюється велечина попиту на нього. І рух йде по по кривій попиту. У випадку, коли змінюються інші фактори, змінюється і сам попит, а, відповідно, і положення його кривої.
Крива попиту встановлює оберненопропорційну залежність між ціною товару і його кількістю. Дійсно, чим вища ціна, тим менше товарів за цією ціною буде придбано. Відповідно, як показує практика, збільшення кількості товару в продажу веде за собою зниження ціни на нього.
У встановленні ринкової ціни не менш важливу роль відіграє пропозиція, тобто та кількість товару, яку продавці можуть і бажають запропонувати покупцеві в певний час і в конкретному місці. Крива пропозиції характеризує пропозицію товару прямопропорційною залежністю між Р і Q . Вона пояснює той факт, що чим вища ціна товару, тим більше його буде пропонуватися на ринку.
Отже, підсумовуючи вищесказане, зрозуміло, що фірма- виробник через ціну товару отримує інформацію про, те якій мірі суспільство потребує його продукцію. Тому, якщо рівень ціни, що вже склався на ринку, компенсує витрати підприємства і забезпечує отримання бажаного прибутку, то це слугує найточнішим орієнтиром доцільності виробництва і відповідності попиту. Функція пропозиції показує взаємозалежність між пропозицією товару і факторами, що її визначають. Вона може бути представлена слідуючим виразом:
Qsx = f ( Px , Py , … Pz , K , L , N , q ), де
Qsx – обєм продукції товару х за одиницю часу,
Px – ціна продукції товару х,
Py…Pz –ціни на товари- конкуренти,
K –рівень технології виробництва,
L – державна політика в галузі оподаткування,
N – плата за ресурси ( сировину, матеріали ),
q – кількість продавців на ринку.
Обєм пропозиції – це та кількість товару, яку продавець бажає продати за даних умов. Обєм пропозиції змінюється при зміні ціни. Графічно зміна обєму пропозиції виражається в рухові вздовж кривої. У випадку зміни інших факторів, що впливають на пропозицію, зміщується сама крива пропозиції ( ПП – П.П. ). Особливість вільного ринку в тому, що при певній кількості запропонованої продукції він начебто сам по собі намагається досягти рівноваги. Таким чином, при рівновазі попиту і пропозиції встановлюється ринкова рівноважна ціна в точці Р1. Відповідно, рівновага відображає компроміс між покупцем і продавцем, який реалізується на взаємоузгодженні при купівлі-продажу. Єдиною рівноважною ціною, яка може зберігатися, оскільки задовольняє зацікавленість як покупців так і продавців, є ціна, при якій обєм пропонованого товару дорівнює обєму товару, який потрібен на даний час (Qs = Qd). Конкурентна рівновага завжди знаходиться в точці перехрещення графіків попиту (СС) та пропозиції ( ПП ) і відповідає точці Е. Але, слід відмітити, що при аналізі попипу та пропозиції найбільшу зацікавленість являє собою не їх абсолютне значення, а зміна попиту та пропозиції у відповідь зміні товару чи якогось іншого параметру, що і є їх головним визначником. Тож якісно виміряти чутливість попиту та пропозиції до зміни факторів, що їх визначають, дозволяє еластичність. Еластичність- це міра реагування однієї змінної велечини на зміну іншої. Другими словами, еластичність – число, що вказує настільки відсотків зміниться одна змінна врезультаті іншої на 1%. Тобто це напряму означає, що підприємцю необхідна інформація, про те, настільки зміниться попит, якщо на нього будуть впливати інші фактори ( доходи, ціни на інші товари, податки і т.п. ). Тож слід акцентувати увагу на еластичності попиту від цін або ціновій еластичності, яка показує реакцію велечини попиту у відповідь на зміну цін і визначає на стільки відсотків зміниться велечина попиту при зміні ціни на 15. Вона визначає чутливість покупців до зміни цін з точки зору кількості товарів, які вони купують. Практично значення еластичності попиту має дуже велике значення. Так, наприклад, якщо маркетингова служба, підраховуючи еластичність попиту, визначила, що попит на товар нееластичний, (Е d> 1 ), то слід дати керівництву фірми рекомендацію про підвищення ціни. При цьому виручка матиме тенденцію до зростання. Якщо ж навпаки попит на товар нееластичний, то ціни краще не підвищувати. В даному випадку доцільніше розглянути можливість зменшення ціни. Виручка буде зростати за рахунок збільшення попиту на товар. Тому вплив цінової еластичності попиту на загальну виручку і реакцію покупців на зміну ціни можна показати в таблиці ( див. Додатки ). На мою думку, слід також відмітити ,що різні товари по різному реагують на зміну ціни. Так, наприклад, до товарів нееластичного попиту відносяться товари першої необхідності ( житло, електоенергія, хліб і т. п. ), товари, яким немає або майже немає заміни ( молоко, ліки ), товари відносно недорогі ( сіль, сирники ), товари, які покупець купляє зазвичай через відсутність вибору. Підприємців також цікавить еластичність попиту по відношенню не тільки до ціни, але й іншими змінними, наприклад, прибутком. Еластичність попиту може бути використана і для прийняття рішень в умовах зміни податкових ставок на прибуток. Якщо ставка підвищується, то підприємець, враховуючи еластичність попиту на свій товар, має прийняти рішення про підвищення ціни таким чином, щоб його фінансове становище не погіршилося. Проте, існує ще один своєрідний важель, який здатний вирівнювати положення і тимчасово згладжувати протиріччя иіж попитом та пропозицією. Це цінова і нецінова конкуренція.
Завантажити реферат