Праця аптечних працівників дуже багатогранна і часто не піддається оцінці в конкретних натуральних показниках. Тому для аптек встановлено єдині узагальнені показники праці і заробітної плати. Ці показники включають:
-продуктивність праці;
-фонд заробітної плати штатних працівників;
-середньоспискова чисельність працівників;
-фонд заробітної плати нештатних працівників.
Продуктивність праці – це показник плідної, цілеспрямованої діям пості людей, що вимірюється кількістю продукції виготовленої за одиницю часу. Це є показник товарообігу по роздрібній вартості в розрахунок на одного середньоспискового працівника. Вона являється показником планування заробітної плати і праці.
Продуктивність праці аптечних працівників вимірюється і планується в двох показниках:
-в абсолютній сумі товарообігу в роздрібній ціні на одного працівника;
-в % темпі росту в порівнянні з базисним роком.
При аналізі продуктивності праці виробничого персоналу аптеки слід врахувати і натуральні показники продуктивності праці (число виготовленнях лікарських форм за одиницею часу). Діяльність фармацевтичних працівників дуже відповідальна, зв’язана з відпуском лікарських засобів хворому, тому необхідна максимальна точність і висока кваліфікаційна підготовка. Все це необхідно враховувати при проведенні аналізу продуктивності праці.
З допомогою аналізу показників праці і заробітної плати за рід попередніх років можна виявити запальні резерви підвищення продуктивності праці і впорядкувати співвідношення між ростом продуктивності праці в ростом середньої заробітної плати. Більш детальне вивчення змін продуктивності праці дозволяє виявити причини, які викликають ці зміни, що в свою чергу можуть використовуватись для регулювання запальної чисельності штатних працівників аптеки з врахуванням зростання продуктивності праці.
Знаючи середньоспискову чисельність працівників (вираховуємо шляхом сумування кількості працівників на початок і кінець місяця, і діленням суми на 2) і звітні дані по товарообігу, можна знайти продуктивність праці за кожен рік, що аналізується шляхом ділення товарообігу на середньоспискову чисельність. На основі цих показників визначаємо середньорічний ріст продуктивності праці в процентах; визначаємо також вплив різних факторів на продуктивність праці. В аптеці є великі можливості для росту продуктивності праці. Це досягається за рахунок покращення організаційної роботи, наукової організації праці, збільшенням питомої ваги готових лікарських засобів, механізацією виробничого процесу, придбанням нового обладнання і апаратури, підвищенням кваліфікації штату аптеки. З підвищенням продуктивності праці аптеки зменшується рівень витрат і покращується якість обслуговування населення.
Якщо в аналізуємому періоді продуктивність праці збільшилась на більший процент, ніж середня заробітна плата значить підвищилася економічна ефективність роботи аптеки. що позитивно впливає на рентабельність аптеки.
Вихідними даними для планування показників по праці і заробітній платі є темпи росту продуктивності праці за попередні роки. Аптечне управління затверджує для аптеки, враховуючи планування росту продуктивності праці, фонд заробітної плати в процентах до товарообігу і в сумі. При цьому до уваги береться освіта і стаж роботи.
Згідно Кодексу Законів про працю України від 30 квітня 2002 року (внесені доповнення), статті 1 “Загальних положень” зазначено, що він регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищує ефективність суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенні праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатності людини. Також Кодекс визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.
Оплата праці працівникам підприємств, організацій затверджена Кодексом Законів про працю в Україні, законом № 357/96-ВР 10.09.1996 року. Згідно закону заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, які власник або уповноважений ним орган виплачує працівникам за виконану роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи професійно-ділових якостей працівника, результатами його праці та господарської діяльності підприємства, установки, організації і максимальним розміром не обмежується.
В аптеці діє погодинно-преміальна система оплати праці. Розмір заробітної плати кожного працівника залежить від тривалості робочого дня і встановлених посадових окладів, які встановлюються в залежності від посади, місце роботи, освіти, кваліфікації, стажу роботи. Приймається до уваги і категорія аптеки за оплатою праці працівникам.
При погодинно-преміальній оплаті праці, крім основного окладу виплачується окремо премія, якщо працівник виконав або перевиконав план. Під премією розуміється виплата грошових сум зверх основного заробітку з метою виділення, підкреслення досягнутого успіху і матеріального заохочення працівників в подальшому підвищенні ефективності праці. Основою для нарахування премії за виконання і перевиконання плану товарообороту є дані обліку.
Оплата праці здійснюється і в інших формах:
-при сумісництві – заробітна плата виплачується за фактично виконану роботу; при сумісництві професії надбавка 30%;
-при вагітності – оплачуються 56 днів до пологів і 56 днів після, при тяжких пологах – 82 днів;
-за надурочний час – оплата праці в подвійному розмірі годинної ставки;
-за працю в святкові і неробочі дні виплачується заробітна плата в подвійному розмірі;
-у нічний час – 20% від тарифної ставки;
-при хворобі працівника – оплата праці відповідно до стажу роботи:
*до 5 років – 60% заробітної плати;
*5-8 років – 80%;
*більше 8 років – 100%.
Для виплати зарплати виписується ордер і складається платіжна відомість.
Крім того в аптеці право на невиплату премій працівникам або зменшення її розміру допускається як і в інших організаціях, установах за:
-порушення правил відпуску лікарських засобів по рецептах;
-відмову в прийомі рецептів на приготування ліків або відмова за відпуск готовий лікарських препаратів;
-недоброякісне зберігання товарів і інші порушення фармацевтом;
-недотримання санітарно протиепідемічного режиму в аптеці;
-реалізацію товарів неаптечного асортименту;
-несвоєчасну підготовку і передачу аптечної документації в вищестоящу організацію.
Завантажити реферат