Так, в 1999 р. фактичні надходження ПДВ в сумі 8,4 млрд. грн. вперше за роки незалежності України перевищили запланований рівень (8,3 млрд. грн.) на 1%. Але негативним моментом даного перевищення є те, що воно відбулося не за рахунок вдосконалення законодавчої бази, а, головним чином, через посилення діяльності контролюючих органів, яких, до речі, в Україні налічується, мабуть, найбільше в світі.
Таким чином, податок на додану вартість забезпечує значну частку надходжень до Державного бюджету України. В 1999 р. ця частка склала 25,8% дохідної частини бюджету.
Декому такий стан речей подобається, а декому – ні. Але більше тих, кого ПДВ у теперішньому стані не задовольняє. Хто не злословив щодо нього, не обіцяв навести порядок. Поряд з цілком аргументованою, серйозною критикою співіснують абсолютно неприпустимі, необгрунтовані, а то й анархістські погляди. Чого варта, наприклад, ідея ввести тримісячні податкові канікули або ж досить популярна ідея зниження ПДВ в два, а то й більше разів.
Бездумне зниження ПДВ за незбалансованого бюджету не допоможе українській економіці. Такий крок призведе лише до значного скорочення надходжень до бюджету, а отже й до втрати споживачами кількох мільярдів гривень. Бо вони не отримають на відповідну суму доходів. Економіці не легше, тим більше, що її продукцію неможливо продати.
Окрім цього, страшного удару українській економіці завдали законодавчі звільнення від сплати податку на додану вартість. Подібні пільги розмивають податкову базу і неминуче призводять до підвищення ставки податку.
Отже, як бачимо, економіка країни дуже болісно реагує на будь-які податкові зміни, в тому числі і зміни в оподаткуванні ПДВ. Позитивна реакція економіки настає не відразу, а з певним запізненням, що в часі становить не менше року. А як цей рік прожити тим, хто місяцями не може дочекатися своєї мізерної зарплати, хто живе надіями на краще майбутнє всі останні роки?
Тому серйозні податкові зміни, які вкрай необхідні, неможливо здійснювати без бюджетних рішень, а точніше – будь-які податкові зміни слід розглядати лише паралельно з бюджетними.
Висновки і пропозиції
Зрозуміло, що ПДВ має велике значення для фіскальної стабільності в країні, яка потребує встановлення стабільного податку, котрий стимулюватиме економічне зростання. Перехідний період в Україні вимагає внесення важливих змін у систему оподаткування. Реформа податкової системи, головним компонентом якої стане запровадження ПДВ європейського зразка, відіграє вирішальну роль в процесі перетворення радянського стилю економіки в ринково-орієнтовану економіку.
Адже, податок на додану вартість:
- стимулює зростання приватного підприємництва й забезпечує нейтральність для всіх секторів економіки;
- формує правильні стимули для зростання в перехідній економіці, стимулює заощадження й інвестиції;
- забезпечує значні надходження в державну казну.
Поряд з цим ПДВ:
- є податком з найбільшими витратами на його адміністрування;
- потребує більш кваліфікованих фахівців та значного досвіду оподаткування;
- не сприяє справедливому перерозподілу доходів.
Виходячи з цього, запропонуємо кілька шляхів вдосконалення податку на додану вартість:
- розширення бази оподаткування за рахунок скасування пільг, що не носять соціального характеру. Це дасть змогу встановити ставку податку на рівні 15-17% і тим самим зменшить податковий тиск на платників та збільшить надходження до бюджету;
- розширення інформаційного забезпечення кожної ланки податкової служби, яке сприятиме автоматизації процесу оподаткування, ефективнішому використанню наявних людських ресурсів, дасть можливість зіставляти відомості з різних джерел з метою виявлення ухилень від сплати ПДВ;
- підвищення ефективності перевірочної роботи, яке дасть змогу за рахунок автоматизованого відбору платників для документальних перевірок виявляти ухилення від оподаткування при загальному зменшенні кількості перевірок та перевіряючих, забезпечити невідворотність відповідальності порушників;
- вдосконалення законодавства, яке полягає у спрощенні, стабільності та передбачуваності в адмініструванні ПДВ, запровадження обов’язкової перевірки ефективності запропонованих змін за допомогою імітації моделі;
- прогнозування надходжень ПДВ, яке дасть можливість запропонувати Верховній Раді збалансований реальний бюджет, що, в свою чергу, сприятиме стабілізації економіки;
- скорочення та ліквідація недоїмки шляхом поліпшення роботи з платниками.
Виконання цих завдань у повному обсязі забезпечить досягнення високої ефективності податку на додану вартість в найкоротші строки.
Список використаної літератури
1. Буряковський В.В. та ін. Податки: Учбовий посібник. – Дніпропетровськ: Пороги, 1998.
2. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", 1998.
3. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Дякова І.І. Бюджет і фінансова політика України. – К.: Наукова думка, 1997.
4. Кісельов А.П. Основи бізнесу. – К.: Вища школа, 1997.
5. Пинзеник В.М. Коні не винні: Реформи чи їх імітація. – К.: Видавничий центр "Академія", 1999.
6. Про Державний бюджет України на 1999 рік: Закон України від 31.12.98 р. №378-XIV.
7. Про деякі зміни в оподаткуванні: Указ Президента України від 07.08.98 р. №857/98.
8. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР.
9. Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.91 р. №1251-XII.
10. Федосова В.М. Податкова система України. – К.: Либідь, 1994.
11. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник. – К.: НІОС, 2000.
Завантажити реферат