Порядок створення холдингових компаній визначений Положенням про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизаціі та приватизації, затвердженим Указом Президента України "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації", від 11.05.94 №224/94. Відповідно до нього холдингова компанія визначається як господарюючий суб'єкт, який володіє контрольними пакетами акцій одного або більше господарюючих суб'єктів (дочірніх підприємств). Визначені два основні напрямки створення холдингових компаній в процесі приватизації:
• заснування їх органами, уповноваженими управляти державним майном, державними органами приватизації самостійно або разом з іншими засновниками;
• поглинання одного господарюючого суб'єкта іншим (придбання контрольного пакета акцій) у процесі приватизації. При цьому господарюючий суб'єкт, що поглинає, визнається холдинговою компанією, а поглинутий - дочірнім підприємством.
Зазначеними документами встановлені три основних процедурних моменти, які потребують погодження з Комітетом при створенні холдингової компанії:
1) погодження ідеї створення холдингової компанії;
2) підтвердження контрольного пакета акцій, якщо його розмір становить менше 51 відсотка;
3) затвердження проектів установчих документів і планів розміщення акцій.
Згода на концентрацію органами Комітету надається у випадках, якщо вона не призводить до появи монопольних утворень, посилення домінуючого становища учасників концентрації на відповідних товарних ринках чи суттєвого обмеження конкуренції. Ці умови виконуються, зокрема, при створенні об'єднань, які є вертикально інтегрованими структурами; у випадках інтеграції суб'єктів господарювання, які діють на різних ринках, навіть якщо серед учасників концентрації є монопольні утворення; об'єднань підприємців, перш за все асоціацій, метою яких є здійснення представницьких функцій щодо своїх учасників, координація їх діяльності у сферах та у спосіб, що не обмежують конкуренції між ними, та за умови, що ці об'єднання не здійснюють підприємницької діяльності.
З особливою увагою Комітет ставиться до питань економічної концентрації за участю іноземних підприємців.
3. Відповідальність за порушення вимог законодавства при здійсненні економічної концентрації Відповідно до законодавства здійснення економічної концентрації без згоди органів Комітету є порушенням антимонопольного законодавства. Наприклад, у 1997 році виявлено 54 таких випадки, за якими були порушені справи і прийняті відповідні рішення Але необхідно відзначити, що до квітня 1998 року законодавством не були передбачені фінансові санкції за цей вид порушення антимонопольного законодавства Законом України від 03.03.98 внесені зміни до Закону України "Про обмеження монополізму", згідно з якими введена відповідальність у вигляді штрафу за це порушення. Абзац третій частини першої статті 19 Закону передбачає відповідальність за здійснення економічної концентрації без згоди на це Антимонопольного комітету України або його органів у випадках, якщо законодавством передбачено необхідність одержання такої згоди, у вигляді накладання штрафів на суб'єктів господарювання - юридичних осіб у розмірі до 5% виручки суб'єктів господарювання від реалізації продукції.
Динаміку процесів злиття (поглинання) підприємств в Україні можна проаналізувати за даними річних звітів Антимонопольного Комітету України. Адже існує механізм, що зобов’язує суб’єктів господарювання отримувати дозвіл даного Комітету, щодо заключення угод такого типу щодо здійснення реорганізації.
Отже побудуємо графік, що відображає динаміку процесів злиття (поглинання) в Україні (мал. 4).
Мал. 4. Динаміка злиття (поглинання) підприємств в Україні в період з 1994 по 1999 роки.
Слід відзначити, що наведені показники не відображають всієї кількості розглянутих заяв і звернень. Значна частина заяв і звернень, що надходять до органів Комітету, не підлягає розгляду, як такі, що не досягають порогів, встановлених законодавством.
Проаналізувавши результати діяльності органів Комітету по контролю за економічною концентрацією за недовгі роки його існування, можна зробити основний висновок, що практика функціонування системи такого контролю цілком довела її необхідність і ефективність як засобу попередження монополізації ринків та розвитку конкуренції на них. Кількість розглянутих справ, що здійснюють органи Комітету зменшується через вплив наступних факторів.
По-перше, підприємства, органи влади та управління в більшості випадків перед поданням заяви отримують консультації в органах Комітету. В результаті цього деякі підприємці відмовляються від намірів здійснення економічної концентрації, інші враховують роз'яснення та вимоги Комітету Крім того, новою редакцією Положення про контроль за економічною концентрацією, затвердженої розпорядженням Комітету від 25.05.98, передбачена можливість офіційного отримання попередніх висновків органів Комітету з питання концентрації, що планується. Ця норма ще більш сприятиме якості підготовки питань з економічної концентрації.
По-друге, у досить значній кількості випадків органи Комітету у своїх рішеннях обумовлюють надання згоди на концентрацію відповідними зобов'язаннями, при виконанні яких не відбудеться обмеження конкуренції
По-третє, зменшення кількості прийнятих органами Комітету рішень з питань економічної концентрації пояснюється декількома причинами:
- у зв'язку із зростанням курсу долара США стосовно гривні порогові значення вартості активів, обсягів реалізації, майна, за яких отримання згоди Комітету є необхідним, визначені у доларовому еквіваленті, фактично зросли порівняно з 1998 роком майже у 2 рази;
- значно зменшилася кількість заяв про надання згоди на вступ суб'єктів господарювання в об'єднання, що обумовлено об'єктивним зменшенням кількості об'єднань підприємців;
Найбільш істотне зменшення прийнятих органами Комітету рішень про економічну концентрацію відбулося щодо набуття у власність або одержання в управління часток (акцій, паїв) суб'єктів господарювання, що пояснюється завершенням масової приватизації та, відповідно, скороченням обсягів продажу акцій ВАТ, створених у процесі приватизації.
Незважаючи на те, що в цілому механізм контролю за економічною концентрацією діє задовільно, все ж трапляються випадки здійснення концентрації без отримання згоди органів Комітету. Завдяки профілактичній роботі органів Антимонопольного комітету скорочується кількість спроб підприємців здійснити економічну концентрацію без врахування вимог антимонопольного законодавства. Із запровадженням відповідальності учасників концентрації за порушення норм законодавства щодо концентрації у вигляді штрафів кількість такого виду порушень повинна зменшитись.
Ми пропонуємо змінити систему державного контролю за економічною концентрацією що стосуються холдингових систем. Які працюють в напрямку залучення іноземних інвестицій в економіку України. Для пояснення пропонованої системи побудуємо схему отримання дозволу органів контролю за економічною концентрацією в умовах створення холдінгової компанії, чи продажу підприємства
Завантажити реферат