СНІД

Передача віруса

ВІЛ виділяється із сім’яної рідини, секрета м.м., лімфоцитів, плазми крові, с/м рідини слизі, слини, сечі і материнського молока. Найбільш інфекційним є: сперма, кров і секрет із м.м. Найбільш поширений шлях зараження – через статеві стосунки. Також можна заразитися через донорську кров, або її компоненти, донорські органи і сперму, наркотики (особливо користування одним і тим самим шприцом), від матері до дитини. Мед. персонал може заразитись при виконанні маніпуляцій і при подоланні на шкіру і слизові оболонки зараженої крові.

На сьогоднішній день описані 4 випадки появлення в крові антитіл до віруса після пораження голою, і 5 випадків після контакту з кров'ю і другої біологічної рідини. Неможна заразитися на СНІД через укус комарів і вошей, також через воду, посуд, їжу і особи які знаходилися в одній кімнаті з вірусоносієм. Таким чином, вірус СНІДу не рахується контагіозним.

В 1987 році в США зареєстровано 37785 випадків СНІДу у дорослих, 2 527 – дітей. У більшості захворілих дітей один із батьків був хворий СНІДом, або відносився до групи ризику: 12% заразилися – під час переливання крові, 6% були – гемофіліками. У решта дітей 4% інформація неповна. У Сан-Франциско і Нью-Йорку СНІД – це головна причина передчасної смерті у молодому віці.

В США і Великобританії перша хвиля епідемії поширилася серед гомосексуалістів; друга хвиля – наркоманів (які приймають в/в), ця хвиля епідемії може захопити і гетеросексуальну частину населення. Перехід епідемії на гетеро сексуальну половину буде відбуватися за рахунок бісексуалів, наркоманів і проституток. Історія хвороби по епідеміологічним даним, ясно показує, що ВІЛ може передаватися як від чоловіка до жінки, так і від жінки до чоловіка.

Але наука гетеро сексуальних шляхів розповсюдження виявила відмінності в ефективності передача віруса – вона максимальна серед жінок партнери яких хворі на СНІД, а для передачі від хворої жінки до її партнера складає 65%. Виявлено, що в Африці ВІЛ розповсюджується в основному при гетеро сексуальних статевих контактах, причому співвідношення між числом захворілих чоловіків і жінок складає 1:1. Внаслідок статевих контактів важливу роль відіграють переливання зараженої крові і виконання в/м маніпуляцій. Епідеміологічні дані наказали, що в африканських країнах в окремих групах % зараженості дуже високий.

80-90% - проститутки

30% - їх клієнти

30% - хворих відвідуючи венеричне відділення

10% - донорів крові

10% - жінок відвідуючих клініки перинатального профілю.

Передача віруса від чоловіка до жінки.

Жінки серопозитичних гемофіліків 7-9%. Партнерки серопозитичних бісексуалів 14%. Партнерки серопозитичних хворих СНІДом до 54%.

Від жінки до чоловіка

Партнери жінок хворих СНІДом до 65%.

Групи ризику:

1. Чоловіки гомосексуалісти.

2. Наркомани, які приймають наркотики в/в.

3. Наркомани гомосексуалісти.

4. Гемофіліки.

5. Людям, які переливали кров.

6. Люди, які мали гетеро сексуальні контакти.

Зв’язок між вірусом і захворюванням.

Розробка в 1984 р. ефективного імунного теста дозволило краще розібратися в динаміці розповсюдження в історії епідемії ВІЛ.

Наприклад: тест консервативних вивороток крові попереднього взятих від гомосексуалістів Сан-Франциско в інших цілях дозволено дещо вияснити в розвитку епідемії. В 1978 р. лиш 4% сивороток були анти ВІЛ+, до 1980 р. ця цифра зросла в 6 разів і досягла 24%. В Лондоні і в інших провінціальних країнах Англії також зросла. Ці дослідження показали, що доля інфікованих людей повинна бути достатньою, щоб виявити фактори захворюваності СНІДом.

Якщо починають виявляти перші признаки захворюваності – то значить епідемія уже прогресує, і для боротьби з нею потрібно багато зусиль. Щоб вилікувати СНІД потрібно багато грошей і зусиль.

Наприклад:

В Нью-Йорку доступна ціна госпіталізованого змісту хворого СНІДом (за все його життя) складає 134 тис. доларів, в Сан-Франциско – 25-32 тис. доларів, Великобританія від 7 до 20 тис. фунт стерлінгів. Але такі цифри платить тільки лікарні. В нашому світі СНІД – це головна проблема світової охорони здоров'я.