Міжнародні інформаційні відносини - це підгалузь міжнародних відносин яка розглядає співробітництво суб”єктів міжнародного права в галузі інформації.
Суб”єктами міжнародних інформаційних відносин виступають:
1. Міжнародні організації:
- універсальні
- регіональні
- субрегіональні
2. Країни учасниці міжнародних співтовариств
3. Транснаціональні компанії
4. Фізичні та юридичні особи (установи, організації, підприємства, фірми, вищі посадові особи держави, які впливають на прийняття рішень в міжнародній політиці).
Міжнародна інформація – це інформація документована і зафіксована на матеріальних носіях з реквізитами, що дозволяють її ідентифікувати.
Міжнародна інформація – це документовані відомості про події та явища навколишнього світу і процеси в ньому.
Міжнародна інформація – це пов'язана із інформаційно аналітичним забезпеченням зовнішньо економічної політики і обертається без кордонів з метою інформування керівництва держав.
Міжнародна комунікація – це процес безпосереднього обміну інформацією від джерела інформації до реципієнта, а також і зворотний процес – тобто реакція на наслідки цього процесу.
Міжнародний інформаційний обмін – це глобальний інформаційний процес який впливає на зовнішню політику міжнародного співтовариства, виступає каталізатором суспільства, стимулює розвиток економіки і обмін надбаннями.
Мета міжнародного інформаційного обміну – забезпечення міжнародних і національних інтересів в усіх сферах життєдіяльності держави.
Міжнародний інформаційний простір – визначається як система спільного використання міжнародних інформаційних ресурсів за узгодженими сферами і напрямками.
Характеристики міжнародного інформаційного простору:
1. Наявність території.
2. Інфраструктура,
3. Наявність урядової інформаційної політики,
4. Наявність міжнародних угод між суб”єктами які регулюють санкції щодо порушень.
5. Наявність механізму контролю за здійсненням міжнародної комунікації.
Інформаційний потенціал – це сукупність засобів інформаційних ресурсів, а також сукупність різновидів інформації які визначають політичні, економічні та соціокультурні можливості країни.
Національний інформаційний продукт – це сукупність матеріальної та інтелектуальної діяльності спільнот та індивідуумів на основі інформаційних технологій.
Національний інформаційний продукт включає:
- засоби зв'язку.
- національні інформаційні потоки
- національні інформаційні товари і послуги
- можливості накопичення масивів інформації для використання національних інтересів.
Міжнародне інформаційне право – це система міжнародних документів які регулюють міжнародні відносини відповідно до певної сфери діяльності.