Інфекційна лікарня є спеціальним лікувально-профілактичним закладом, що забезпечує госпіталізацію і лікарську допомогу інфекційним хворим і одночасно виключає можливість поширення інфекції за межі лікарні.
Для роботи в інфекційній лікарні у якості молодшого медперсоналу можуть залучатися сандружинниці і школярі старших класів. Вони можуть розглядати хворих, що поступають, проводити їх часткову санобробку, доглядати за хворими у відділеннях лікарні, готувати дезрозчини і приймати участь у проведенні дезинфекційних міроприємств.
Постійна можливість поширення інфекції вимагає строгого і систематичного дотримання мір особистої профілактики. Під час роботи у відділеннях інфекційної лікарні необхідно мити руки з милом і дезінфікувати їх після будь-якого контакту з хворим, його виділеннями і предметами , що їх оточують. Забороняється сідати на ліжко хворого, приймати їжу і відділенні , виносити з відділення предмети, з якими контактує хворий (листи, посуд, особисті речі), користуватися туалетом, призначеним для хворих. Крім того, щоб не заразитися при догляді за інфекційним хворим, обов’язкове носіння спецодягу (халат, тапочки, ковпак, панчохи, багатошарова ватно-марлева маска або респіратор). Іноді доводиться захищати очі окулярами-консервами, працювати в гумових рукавичках і чоботах або одягнути повний комплект протичумного костюму.
У відділеннях обладнані для кожного працівника по дві індивідуальні шафи: в одній медперсонал, коли приходить на роботу, повинен залишати свій одяг і речі, а в другій – зберігати спецодяг, робоче плаття і взуття, які одягає перед роботою.
Після закінчення роботи обов’язково повинна бути проведена особиста санобробка.
Інфекційні хворі, що поступили, проходять повну санобробку, що включає миття, підстригання волосся, обробку волосистих частин тіла дезречовинами, дезинфекцію одягу в дезкамерах. У випадку неможливості проведення повної санобробки проводять обеззараження шкірних покривів інфекційних хворих губкою змоченою в 2%-ному розчині хлораміну або 0,5%-ному розчині ДТСГК. Особи, що працюють у відділенні санобробки, готують дезрозчини, пакують брудну білизну для дезинфекції в камерах.
Правильний догляд за інфекційними хворими – не тільки складова частина лікування, але й найважливіший протиепідемічний захід, направлений на попередження поширення інфекції. Гігієнічні засоби тут більш строгі. Необхідно старанно проводити міроприємства по гігієні порожнини рота хворого, систематично протирати важкохворим зуби за допомогою затисненої в пінцет ватної кульки змоченої в 0,5%-ному розчині соди, і промивають рот, слабким розчином перманганату калію, чим слабкий інфекційний хворий, тим більше потрібно піклуватися про чистоту його тіла, робити щоденні обтирання, вмивати, підмивати, мити руки і ноги, годувати і поїти, міняти постіль, приймати заходи для попередження пролежнів, виконувати призначення лікарів.
В госпітальному відділенні призначення сандружинниці за розпорядженням лікаря або медсестри залучаються до вимірювання температури тіла хворих, виносять і знезаражують виділення.
Після зміни білизни та інших м’яких речей; якими користувався хворий, їх замочують в дезинфікованих рідинах і після закінчення експозиції відправляють в знезаражених мішках в пральню ліквідують в 0,2%-ий розчин хлораміну на 1 год., або кип’ятять в 1%-ному розчині. Білизну зі слідами виділень поміщають в 1%-ий розчин хлораміну, 3%-ний розчин лізолу або 0,1%-ний розчин ДТСГК на 2 год.
При наявності на білизні, пеленках фекальних мас їх слід попередньо відіпрати в 1%-ному розчині хлораміну, а потім покласти в 0,5%-ний розчин хлоримону на 2 год. Якщо в пральні є дезинфікуючий бучильник, брудну білизну відправляють туди в щільно закритій тарі без попереднього вологого хімічного знезараження. Всі речі, які не можна мити, підлягають знезараженню в дезинфекційних камерах. Особистий одяг хворих, прийнятих в інфекційну лікарню, сандружиниці складають безпосередньо в санпропускнику в спеціальні мішки, зрошувані ззовні 5%-ним розчином лізолу, і направляють в парові або пароформалінові камери для дезинфекції і дезинсекції.
Виділення хворих підлягають обов’язковій дезинфекції (подвійна кількість 10%-ного розчину хлорного вапна, 3%-ного розчину лізолу або хлораміну) або засипають сухим хлорним вапном з розрахунку 1׃2, перемішують і замішують на 2 год. Судна, сечоприймачі, тазики з-під рвотних мас і баночки з-під мокроти після звільнення їх від виділень занурюють в освітлений 10%-ний розчин хлорного вапна або 5%-ний розчин лізолу на 30 хв., після чого споліскують проточною водою.
Посуд, що його приносить обслуговуючий персонал із палат інфекційної лікарні, передається в мийку, де його кип’ятять в 2%-ному розчині соди на протязі 15 хв., а потім занурюють на 30 хв. в один з дизинфікуючих розчинів.
Після виписки перехворівши інфекційними хворобами з лікарні сандружинниці приймають участь у проведенні заключної дезинфекції, що проводиться у відповідності з вимогами протиепідемічного режиму.
Завантажити реферат