Така тактика зумовлена тим, що призначення гормональної терапії на фоні вираженої гіперплазії ендометрія запобігає прогресуванню патологічного процесу, але й не приводить до його зворотнього розвитку, і при гіперплазії ендометрія менструальноподібна реакція може бути вираженою. Проведення у цьому періоді активної симптоматичної терапії дозволяє уникнути рецедиву захворювання.
Період після відміни гормональної терапії також дуже відповідальний, бо в ряді випадків нормальний менструальний цикл відновлюється не одразу. Може відзначатися затримка настання чергової менструації внаслідок недосконалості механізмів регуляції гіпоталамо-гіпофізарної системи у пацієнток із ЮМК. Після гормонотерапії призначали циклічну вітамінотерапію та спостереження раз у 3 місяці упродовж року. При цьому звертали особливу увагу пацієнток на необхідність позачергового ультразвукового дослідження при затримці менструації на 10 днів і більше для своєчасного виявлення гіперплазії ендометрія.
Диспансерний облік у цих хворих здійснювали упродовж двох років.
Рецидив кровотечі настав у 6 (4,7%) хворих, які отримували симптоматичну терапію, та 6 (6,7%) хворих після гормональної терапії (p> 0,05).
Отримані результати з урахуванням клініко-лабораторних даних і результатів ультразвукового дослідження дозволяють вважати запропоновану схему терапії хворих із ЮМК патогенетично обгрунтованою і достатньо ефективною. Це дає підставу рекомендувати її для впровадження у гінекологічну практику.
Література
1. Кобозева Н.В., Кузнецова М.Н., Гуркин Ю.А. Гинекология детей и подростков. Л.: Медицина, 1988.
2. Крупно-Большова Ю.А. Гинекологическая эндокринология девочек и девушек. К.: Здоровье, 1986.
3. Савельев Г.М., Кокалина В.Ф. Диагностика и лечение ювенильных маточных кровотечений.//Акушерство и гинекология, 1991, #10, с. 31-34.