Нагідки лікарські

НАГІДКИ ЛІКАРСЬКІ (КРОКІС) —

Calendula officinalis L.

Родина Айстрові — Asteraceae, або Складноцвіті — Compositae

Яквиглядає? Однорічна трав'яниста рослина, до 50 см зав­вишки, з бальзамічним запахом, галузиста, густа, але коротко-пухнаста, з черговими довгастими листками, трохи липка. Коши­ки великі, з плоскими квітколожами і зеленими обгортками; квітки крайові — язичкові, серединні — трубчасті, жовтого або оранжевого кольору. Плоди — сім'янки серповидної, персневидної і гачкуватої форми, але всі вони дають однакові рослини. Цвіте з кінця травня до морозів.

Де росте? Висаджують у квітниках, як декоративну росли­ну по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Кошики, в період горизонтального розміщення язичкових квіток. Цінність мають тільки пелюстки.

Коли застосовують? Як потогінний засіб, що в'яже, очищає кров і рани, які гнояться (нагідки містять у собі провітамін А — каротин, летку олію, смоли, слиз, кислоти яблучну і саліцилову; мають фітонцидну активність, можуть обмежувати запалення і запобігати утворенню спотворливих рубців завдяки вмісту жов­того барвника ксантофілу і леткої олії). В них міститься гіркота календен, календулін, сапонін.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку нагідок і парять у духовці цілу ніч. П'ють по 1 склянці тричі на день при спазмах шлунка, при виразках шлунка і дванадцятипалої кишки, при гастритах. Симптоматично разом з вітаміном РР (нікотиновою кислотою) сприятливо діє при злоякісних пухлинах (раку) шлунка, які не піддаються опе­рації. Нагідки знижують інтоксикацію, усувають явища диспеп­сії — відригування, нудоту, блювання, відчуття підпирання під грудьми; поліпшують сон і апетит. Діють при золотусі, рахіті, при опуханні селезінки — чай з квіток нагідок і трави деревію, взятих порівну, п'ють 2 склянки на день. При хворобах печінки і жовч­них шляхів беруть 1 столову ложку з верхом суміші трави зві­робою, споришу, цикорію дикого, цмину піскового, кори крушини і квіток ромашки, нагідок у співвідношенні 2 : 1 : 1,5 : 2 : 1,5 : 0,5 : : 2, заливають сирою водою, настоюють цілу ніч, вранці кип'ятять 5—7 хвилин, відстоюють 20 хвилин і п'ють по 3 склянки на день.

Подібно до арніки, яку нагадують своїм хімічним складом, впливаючи на нервову систему, нагідки понижують рефлекторно збудність її і уповільнюють ритм серця при гіпертонічній хворобі внаслідок клімаксу в жінок. При цьому зникають головні болі, поліпшується сон (пригнічувальна дія на центри довгастого моз­ку, зокрема на судинно-руховий центр (леткої олії), зменшуються задишка і набряки. Лікування тривале.

Вживають їх також при болісних менструаціях. Беруть 1 сто­лову ложку суміші квіток нагідок і квіток калачиків лісових у співвідношенні 6:4 на 1 склянку окропу, настоюють 20 хви­лин і п'ють 3 склянки на день.

При порізах, пораненнях, вуграх, фурункулах, обморожен­нях, виразках, лишаях і хворобах очей (блефаритах) прикла­дають напар з нагідок. До очей, які гнояться, також при ослаб­ленні зору прикладають напар з суміші (порівну) квіток нагі­док, крайових квіток волошки синьої. Лікування тривале. Для полоскання рота і горла при ангінах, гінгівітах, стоматитах, амфодонтозі дають 1 чайну ложку спиртової настоянки квіток нагідок у співвідношенні 2 : 1 на півсклянки перевареної води.

Веснянки (ластовиння) на обличчі і руках виводять щоден­ним дворазовим (вранці і ввечері) змазуванням уражених місць соком з листків нагідок, змішаним у рівних частинах з соком цитрини, ягід порічок і мигдалевою олією.

При фурункульозі п'ють чай із суміші квіток нагідок, коре­ня лопуха, листків горіха волоського і кореня пирію в співвід­ношенні 4:2,5:1,5:2 — беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, настоюють 20 хвилин і вживають по 1/2 склянки тричі на день.