Аудит бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності

Перевірку «Звіту про фінансові результати та їх вико­ристання» здійснюють на основі даних рахунків 46, 51, 80, 81, 68, 87, 88. Виручка від реалізації продукції повинна бу­ти відображена з податком на добавлену вартість та акциз­ним збором і підтверджена приймальними квитанціями, актами на виконання робіт, касовими ордерами, рахунка­ми-фактурами.

Витрати на виробництво реалізованої продукції, вико­наних робіт і послуг (ф. 2) зіставляють з даними рахунка 46 по наростаючих підсумках з початку року, звіряють з квартальною звітністю з врахуванням обороту на четвертий квартал, перевіряють обгрунтованість коригування плано­вої собівартості реалізованої продукції до фактичної. Ви­бірково перевіряють правильність включення витрат у со­бівартість продукції за даними рахунків 20, 23, 24, 25, 26 і відповідно до ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Доходи і витрати від позареалізаційних операцій пере­віряють за даними рахунка 80. Доцільно статті штрафів, пені, простроченої заборгованості в значних сумах зістави­ти з первинними документами. Сума балансового прибутку має узгоджуватись з аналогічною статтею ф. 1.

Використання прибутку на платежі в бюджет зіставля­ють з податковими деклараціями; на відрахування до ре­зервного фонду, на виробничий і соціальний розвиток — із засновницькими документами, плановими розрахунками та рішеннями трудових колективів. Відрахування в ці фон­ди здійснюють за рахунок прибутку, що залишається в роз­порядженні підприємства.

Статті розділу 3 «Платежі до бюджету» перевіряють на основі податкових декларацій, розрахунків відповідних платежів до бюджету, розрахунково-платіжних відомостей, виписок банку тощо. З врахуванням раніше виявлених по­милок при перевірці доходів, витрат на виробництво продукції, використання фонду споживання виявляють недораховані суми або, навпаки, зайві перерахування платежів», дають рекомендації, консультації з питань оподаткування, вимагають виправлення помилок, допущених у звітності, і попереджують таким чином ризик штрафних санкцій. Достовірність даних про фактично перераховані платежі установлюють на підставі платіжних доручень і виписок банку.

У четвертому і п'ятому розділах перевіряють достовірність інформації про витрати і доходи, що враховуються при обчисленні пільг на податок відповідно до законодав­ства.

Перевірку достовірності даних про рух фондів здійснюють на основі рахунків 85, 86, 87, 88, 89, 98 відповідних журналів-ордерів (10, 12, 13, 15) або машинограм згідно із установчими документами підприємства про порядок створення фондів та Положенням про організацію бухгалтерсь­кого обліку і звітності в Україні.

Створення резервів за рахунок витрат виробництва мо­же здійснюватись лише з передбачених цим Положенням або погоджених з Мінфіном. Якщо в процесі аудиту вияв­лено створення інших резервів, потрібно поставити вимогу про їх закриття і перерахування сум на кредит рахунка 80 з відображенням їх у складі фінансових результатів від позареалізаційних операцій.

Суми, одержані з бюджету та позабюджетних фондів, і їх використання перевіряють за даними рахунка 96 «Ці­льове фінансування і цільові надходження». Законність виплат за рахунок цих джерел установлюють згідно із За­коном України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», листами Мінфіну від 27.06.1991 р., 28.01.1992 р. «Про бух­галтерський облік окремих господарських операцій», По­ложенням про порядок визначення та виплати державної допомоги багатодітним сім'ям від 11.03.1993 р. та ін.

Достовірність інформації про відрахування до Фонду соціального страхування, Пенсійного фонду, інших цільо­вих фондів та їх використання установлюють за даними ра­хунків 65, 69, 70 відповідно до нормативних і законодавчих актів: інструкціями про порядок відрахувань і витрат Пен­сійного фонду, Фонду соціального страхування, Державного фонду сприяння зайнятості населення, законів України «Про охорону навколишнього середовища», «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» і т. д.

Перевірку звітних даних про наявність та рух основних засобів здійснюють на підставі карток обліку руху основ­них засобів, вибірково перевіряють достовірність даних про надходження і вибуття основних засобів безпосередньо на основі первинних документів. Особливу увагу звертають на доцільність і достовірність списання основних засобів з балансу, яке може бути проведене тільки у випадках, коли відновити їх неможливо або економічно недоці­льно, коли вони не можуть бути реалізовані або передані іншим підприємствам і організаціям. Особливо ретельно перевіряють цю форму при аудиті і підтвердженні бухгал­терського балансу підприємства, що приватизується.

ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ АУДИТОРСЬКОГО ВИСНОВКУ

ТА ЗВІТУ АУДИТОРА

Перед складанням аудиторського висновку потрібно провести узагальнюючий огляд фінансової звітності, який би був достатнім для вираження судження про фінансову звітність у цілому. Аудитор, роблячи висновок, повинен спиратись на концепцію суттєвості (матеріальності), тобто в аудиторському висновку мають бути відображені най­більш важливі моменти з питань фінансової інформації, яка може певним чином вплинути на рішення користувача , цією інформацією. Цей принцип застосовується щодо фі­нансової звітності в цілому, балансу, окремих форм фінансової звітності та окремих її статей.

На підставі аналізу робочих документів та даних жур­налу, в якому узагальнена і згрупована інформація про від­хилення, помилки, виявлені при перевірці стану бухгал­терського обліку і складеної фінансової звітності, аудитор повинен переконатись, що фінансова звітність складена згідно із правилами і відображає фактичний стан справ на підприємстві; всі форми фінансової звітності взаємопов'я­зані; інформація фінансової звітності відображена відпо­відно до законів та інших нормативних актів, які регулюють виробничо-фінансову діяльність; вся необхідна інформа­ція відображена в звітності повністю.

За міжнародними нормами аудиту аудиторський висновок повинен бути коротким з чітким формулюванням оцінки достовірності фінансової звітності. Він може бути: безумовним, умовним. В безумовному висновку аудитори стверджують, що фінансова звітність об'єктивно і правиль­но відображає інформацію, відповідає законодавству, об­лік у підприємстві ведеться правильно, фінансовий стан стабільний. Безумовний (позитивний) аудиторський вис­новок складається в тому випадку, якщо в процесі аудиту бухгалтерського обліку і звітності виявлені несуттєві, не­значні помилки, якщо виявлені помилки усунуті і враховані при складанні звітності.

Умовний аудиторський висновок із застереженнями складається у випадку сумніву аудитора у достовірності фінансової інформації у зв'язку з тим, що не була подана інформація у повному обсязі для перевірки, що були вияв­лені факти неправильно застосованої облікової політики, невідповідності окремих статей звітності законодавству та іншим вимогам. Проте ці неточності і помилки стосуються лише окремих статей фінансової звітності, а в цілому вся інформація відображена правильно, тобто аудитор у цілому дає позитивну оцінку фінансової звітності, але вказує на наявність окремих неточностей, зазначає їх характер і розмір.