"відповідає".
Якщо в процесі перевірки у аудитора виникає заперечення чи сумніви відносно правильності тих чи інших використаних перевіряючим підприємством рішень, але йому було представлено їх аргументоване і переконане обгрунтування, то у звіті аудитора ці рішення не обов'язково вказувати, оскільки вони не змінять безумовного позитивного висновку.
Аудитор не може видати позитивного висновку при таких обставинах:
невпевненість (аудитор не може сформулювати думку);
незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона заперечує перевіреній фінансовій інформації).
При складенні негативного висновку використовуються такі формуліровки: "'не відповідає вимогам"; "не дає достовірного уявлення"; "не правильно показує дійсний стан справ".
Якщо аудитор відмовляється від видачі висновку, то він вказує на неможливість на основі приведених документів сформулювати думку про стан справ на підприємстві, яке перевіряється.
Завантажити реферат