Системи масової комунікації

Якщо процес конгломерації перетинає кордони країни, то вини­кають транснаціональні мультимедіа-конгломератів. Прикладом може бути придбання японською фірмою в галузі електроніки Sony половини голлівудівських кінокомпаній. У результаті процесу транснаціоналізації виникають транснаціональні медіа-імперії. До таких імперій можна віднести Time Warner, Sony, Matsushita, Walt Disney і т. д.

На думку цитованого вже V. Mosco, “транснаціональні медіа-кор­порації містять у собі величезну сконцентровану економічну вла­ду” (у перекладі О. В. Зернецької) [Mosco, 179]. “Тому надзвичайно важ­ливим є, в яких руках зосереджена влада. Це означає, що необ­хідне вивчення постатей медіа-магнатів (виділення наше.— В. Р.) і їхніх стратегій — адже саме вони уособлюють, акумулюють сконцентровану економічну силу, що, як показує практика, трансформується і в силу політичну, ідеологічну, впливаючи на життя суспільства та індивідуумів не тільки однієї країни, а й цілих регіонів” [Зернецька О. В., 63—64]. (Приклади щодо концентрації та конгломерації взяті з [Зернецька О. В., 60—64]).

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що системи ма­сової комунікації у своєму розвитку проходять шлях від звичай­ної си­стеми масової комунікації, коли є людина-комунікант, через дис­пер­сію функції мовлення й дивергенцію комуніканта та виникнення розгалуженої системи виконавців ролі комуніканта аж до глобаль­ної системи масової комунікації.

У цілому можна виділити три етапи розвитку систем масової ко­му­нікації:

	ЗМК1 ЗМК2 ЗМК3 ЗМК4 ЗМК5 ЗМКn

У науковій практиці існують спроби змоделювати глобальні си­сте­ми масової комунікації. Такою спробою є системна модель, або модель ДеФлоєра (2), американського соціолога Мелвіна ДеФло­єра у книзі “Теорія масової комунікації”:

На завершення розмови про глобальні системи масової кому­ні­ка­ції розглянемо приклади зарубіжних медіа-імперій.

80-ті — 90-ті роки ХХ століття є тим благодатним часом, коли “глобальне село” було взяте у руки “хазяїв глобального села”, за визначенням американського професора комунікації Б. Бег­декіе­на,— медіа-магнатів. Як зауважує О. В. Зернецька, “сфери інтересів “ха­зяїв глобального села” шалено розширюються. Головною озна­кою цих змін є посилена тенденція до конгломерації мультимедіа-ім­пе­рій з велетнями комп’ютерної сфери і індустрії телекомуні­ка­цій” [Зернецька О. В., 72]. У 90-х роках з подачі американського вче­но­го Н. Негропонте (завідувача лабораторії медіа Массачусет­ського технологічного інституту) виникає поняття інформаційної супермагістралі. Це нескінченне павутиння комунікацій та інфор­маційних послуг. Через систему елементів інформаційної інфра­стру­к­тури (комп’ютери, бази даних, побутова електротехніка) від­бу­ватиметься постачання нескінченної кількості інформації її спо­жи­вачам [там само].

Ще в травні 1995 року корпорація Microsoft на чолі з магнатом Білом Гейтсом і корпорація NBC (президент Боб Райт) оголосили зближення комп’терних і телевізійних технологій. Відбулося об’­єднан­ня найбільшої в світі комп’ютерної компанії з одним із най­більших у світі телевізійних кон­гло­мератів для виробництва про­грам­ного продукту, що поши­рю­ється комп’ютерними мережами, компакт-дисків, цифрового ві­део, інтерактивного телебачення і традиційних медіа. Найбільшим виграшем від цього партнерства є створення у серпні 1995 року “Мережі Microsoft” — нової онлай­нової послуги, яка пропонує своїм користувачам розваги, фільми, шоу, спорт, новини компанії NBC. Конгломерація цих двох компа­ній — це перший крок до лідерства у конвергенції телебачення і комп’ютерів.

“Мережа Microsoft” притягує до себе інших виробників інформа­цій­ного продукту. Так, у травні 1995 року до конгломерату звернулися ESPN (телевізійна спортивна мережа), C-SPAN, Court TV (телетрансляції із залів суду), Home Shopping Network (теле­мережа для замовлення продуктів не виходячи з дому) та American Greeting (“Американські вітання”).

Утворення нових конгломератів відбувається і в інших країна. Так, японська компанія Matsushita стала володаркою MCA — могутньої групи в сфері індустрії розваг, до якої належать і відомі кіновиробництва Universal Studios.

Є випадки об’єднання конкуруючих компаній. Так, підписана угода між IBM та Hewlett-Pacard. Два комп’ютерні супергіганти створили глобальну спілку для виробництва набору засобів для функціонування комп’ютерних мереж. Окрім них, туди входять ще й DEC i Intel (приклади взяті з [Зернецька О. В., 71—85]).