Точний висів дає можливість формувати схематичну площу живлення у вигляді квадрата чи ромба. На наш погляд, спосіб сівби, який би забезпечував розташування насіння на площі за схемою ромба, є найкращим для зернових культур. Це підтверджується математичними розрахунками і результатами польових досліджень. У мікроділяночному досліді вивчалося вісім площ живлення рослин (табл.10).
Найменша врожайність в середньому за три роки (50,5 ц/га), як і очікувалось, була на контролі при рядковому способі сівби. У другому варіанті норма висіву зросла до 625 насінин на 1 м2 або до 281 кг/га, але за рахунок рівномірного розподілу насіння за схемою 4 х 4 см покращувались умови росту озимої пшениці, проте врожайність підвищилась лише на 2,4 ц/га, або на 4,8%.
Порівняння першого і третього варіантів чітко показує переваги точного висіву насіння. В обох варіантах площі живлення висіву були рівні - 25 см2. Проте формування ідеальної площі живлення, створення сприятливих умов для росту рослин і зменшення за рахунок цього внутрівидової боротьби забезпечило приріст урожаю на 5,9 ц/га, або на 11,7%.
Таблиця 10
Продуктивність озимої пшениці сорту Миронівська 61 залежно від площі живлення
|
Площа живлення, см? |
Норма висіву |
Урожайність, ц/га |
Приріст урожаю |
||||||
|
шт.на 1м? |
млн./га |
кг/га |
1993р. |
1994р. |
1995р. |
середнє |
ц/га |
% |
|
|
15х1,7=25 |
400 |
4,00 |
180 |
55,4 |
47,8 |
48,3 |
50,5 |
- |
- |
|
4х4=16 |
625 |
6,25 |
281 |
60,0 |
49,5 |
49,2 |
52,9 |
2,4 |
4,8 |
|
5х5=25 |
400 |
4,00 |
180 |
63,2 |
54,1 |
51,9 |
56,4 |
5,9 |
11,7 |
|
6х6=36 |
277 |
2,77 |
124 |
67,2 |
57,3 |
54,0 |
59,5 |
9,0 |
17,8 |
|
7х7=49 |
204 |
2,04 |
92 |
67,0 |
55,9 |
53,8 |
58,9 |
8,4 |
16,6 |
|
8х8=64 |
156 |
1,56 |
70 |
64,9 |
54,2 |
51,9 |
57,0 |
6,5 |
12,9 |
|
9х9=81 |
123 |
1,23 |
55 |
60,1 |
51,0 |
50,6 |
53,9 |
3,4 |
6,7 |
|
10х10=100 |
100 |
1,00 |
45 |
58,0 |
49,7 |
48,3 |
51,0 |
0,5 |
1,0 |
|
HIP05, ц/га |
2,2 |
2,6 |
2,4 |
||||||
Завантажити реферат