Українська державна симоліка

Українська державна символіка

Українська державна символіка,-як у скіфських царів, у старокняжій Київській державі та в УНР,-

відображує традиційну українську символіку , що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства . Ключем до її розуміння є чільний їїсим- вол , нині відомий під назвою «Тризуб» .

Перша літописна згадка про тризуб як про вели-кокнязівський знак стосується ХХст.Його зображен-

ня відоме із печатки Святослава Ігоревича.Згодом цей знак карбується на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича де з одного боку портрет володаря ,а з іншого -тризуб.

Тризуб символізує туж саму трійцю життєтворчих енергій , що й хрест та шестикутна зірка , тобто

Мудрість , Знання і Любов(або Вогонь, Воду й Жит- тя).Тож тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної

церкви ,на плитах Успенської церкви у Володимирі-

Волинському , його зображення знайдено на варязь-

кому мечі ,в гербі французької королеви Анни , на

надробку св.Еріка у Швеції та ін.

Тризуб на час прийняття Руссю-Україною христи-янства був настільки популярним , що хрест дове-лось об`єднати з ним в один знак ,- для сприйман-

ня широкими верствами народу .Поєднання хреста й тризуба і сьогодні височить над Києвом на маківці реставрованих Золотих воріт , на маківках Володи-мирського собору (де тризуб уже ледь помітний).

Кожен символ ставить акценти на різних аспек-тах світобудови , графіка кожного знаку лаконічна

чітка і промовиста . Якщо хрест концентрує увагу назначимості для світобудови третьої сили , то тризуб , відображаючи як триєдність світобудови , так і троїстість полум`я-енергії , принцип вогню

і поступу .

У прямих предків сучасних українців-слов`янсь-

кого племені полян ,званих також «русь» і «сколо- ти» , як і у їхніх попередників , паувала триком-понентна структура суспільства і була поширена легенда про походження полянської(Київської) дер-жави від трьох братів ,що «сіли» на трьох київсь-

ких горах.Зверхники полян-русів , київські князі,

так само , як і царі скіфів , карбували на своїх монетах знак Трійці- Тризуб .

Поряд з офіційною функцією державного і релі-гійного символів Тризуб має на Україні і широку естетичну функцію та функцію оберега .Тризуб зоб-ражався як в орнаментах тканин , килимів , карбу-вання , так у рукописних текстах книг ,на монетах

і печатках , на ювілірних виробах ,державних від-

знаках , підвісках і навіть на посуді.

Культ тризуба в орнаментуванні українських рукописів зникає , на жаль , у XVIIст. разом із заміною рукописів друкованими книжками . Однак у народному побуті найменш денаціоналізованих , гірських районів України він живе й досі.Так у Карпатах , під Різдво чи Йордань , селяни деяких сіл донедавна малювали на своїх хатах споконвічні магічні знаки тризуба .

Крім містичного знака-тризуба українська дер-жавна символіка включає жовто-блакитні барви.

На відміну від однозначного слова «колір»,сло-во «барва» багатозначне . В старовину воно озна-чало не лише певний колір , але й уніфікований одяг,тобто належність до певної групи людей .Один з діалектних варіантів слова«барва» набув значен-

ня матеріального барвника , це слово «фарба» , інший «варна» - зберіг лише його друге значення: певної групи людей.

У давніх аріїв було три барви (варни): біла -

старшина , жреці - правителі , яких звали рахмани

(брахмани) ; червоно - малинова - воїни (шатри , кшаттії) ;чорна - сіячі та скотарі (вайш`ї і шуд-

ри).

Запорожці , як люди , що повністю присвятили себе священній війні за Україну , дотримувались звичаїв і символіки барви воїнів - зодягались у червоно-малиновий одяг і мали , мрім мирного жов-то-блакитного , бойовий , червоно-малиновий стяг;

гетьман мав срібно-білого прапора ,військово-маг-

натськи формування - червоно-білого ,а військово-

народні -червоно-чорного .Оскільки гетьман у пев-

них ситуаціях мав виступити то від старшини , то

від козацтва ,то від селян , а то й від усіх зра-

зу - він мав бунчуки білого , червоного , та чор-ного кольорів.Біло-червоно-чорна символіка кольо-

рів збереглася і до сьогоднішнього дня на Східній Україні в традиції вишивати червоно-чорним по бі-лому ,що символізує єдність усіх груп (барв,варн)

у одному народі .

Можна наводити чимало пикладів популярності біло-червоно-чорної барви на Україні , але жоден зцих традиційних кольорів не став державною бар-вою в силу двох причин . Перша полягає в тому , що ця барва є спільною для десятків націй і на-родностей ,які розвинулися з єдиної давньоарійсь-

кої спільності ,а друга - в тому , що за цими ко-

льорами протягом тисячоліть , міцно установилася соціальна функція . В українців національною бар-вою стала інтегруюча релігійна блакитно - жовта .

Після батиївського погрому на Київських землях завмерла усяка національна і державна діяльність.

Коли ж нація почала оживати ,- відродилась і сим-

воліка .Національна барва з`являється по всій Ук-

раїні і ,насамперед , у розписах церков та у цер-ковних речах -ризах , фарбованій різьбі іконоста-

сів . Ця барва оживає також у творах мистецтва - мініатюрах і прикрасах , у масовому виготовленні жовто - блакитних тканин , у гербах українських земель . Так герб роду Богунів мав голубий щит із золотолтою підковою і золотим кавалерським хрес-том .

Звертає на себе увагу органічна близькість українців різних земель із національною блакитно-

жовтою барвою ,яка виразно виявилася за середньо-

віччя , коли почалась повсюдна фіксація та форма-лізація національної символіки . Як відомо ,Київ-

щина на цей період встановила золотого тризуба на голубому полі , Галичина - золотого лева на голу-бому полі.Так на землях України узаконилась одна-кова національна барва . Збіг досить промовистий,

якщо зважити,що ці землі на той час не були об`єд

нані в єдиній Український державі .

Жовто-блакитна барва була наствльки усвідом-леною як національна українська , що узаконення Центральною Радою жовто - блакитного прапора як

державного символа , яке сталось 22 березня 1918р., не викликало ні в Україні , ні в Росії жодного сумніву , що до правомврності цього акту.

Висновок