Поховання
Поховання , мабуть, належить до однієї з обрядових дій трипільців, яку ми можемо дослідити найбільш детально з усіх інших.
Та це стосується пізніх поховань, де, на відміну від ранніх, труп не спалювався, а ховався в скорченому вигляді. Такі були відомі, наприклад, під Одесою (Красна Слобідка), Херсоном (Білозірка), в Усатові. У центрі ховався голова сімї (тоді це був уже чоловік), а біля нього – жінка та діти. Цей курган був оточений іншими курганами з каміння (кромлехи), де були поховані зображення людей і тварин. Крім того, існували ще й ями для інших членів родової організації, вмерлих на стороні – так звані кенотафи.
Що ж могло це символізувати? Мабуть, у пізніх трипільців вже існувало уявлення про те, що людина з одного світу переходила в інший, перенароджувалась, і тому ховали її у скорченому вигляді, що нагадував ембріон.[20]
Чи були трипільці пращурами слов’ян
Сказати, чи трипільці були пращурами слов’ян, дуже важко, оскільки про них не залишилось ніяких писемних згадок про них. Звичайно, побут їх багато в чому схожий на слов’янський. Так, слов’яни теж будували хати з глини, хоча ці хати були однокімнатними і розташовувались хаотично. Цікаво, що технологія будівництва з глини й дерну зберіглася навіть у XVII-XVIII століттяx, як зазначає Хв.Вовк, і такого роду будівлі можна бачити вже в передмістях Дніпропетровська.[21]
Поселення слов’ян, як і трипільські, перебували на одному й тому ж місці недовго, і це пояснювалось підсічно-вогневою системою землеробства, коли потрібно було йти на нові землі через виснаження старих грунтів. [22]
Посуд слов’яни ліпили руками, але на відміну від трипільського, він був простішим в плані орнаменту, мав більш округлі форми, коротше кажучи, майже не був схожим на трипільській.
Звичайно, за матеріальними знахідками більш-менш можна визначити спорідненість трипільців зі слов’янами, а от говорити про те, чи є трипільці їхніми (чи нашими) родичами , з точністю ще не наважився ніхто. В.Хвойка був упевнений, що трипільці – предки протослов’ян, за П.Третьяковим слов’яни жили північніше і десь столітті в ІІІ-ІІ змішалися з трипільцями, є навіть думки про те, що це були кельти. Тобто, це питання залишається відкритим. Чи розкриється воно колись?
Висновки
Які висновки я можу зробити після того, як написала цей реферат?
q Трипільська культура як один із феноменів, була відкрита наприкінці 19 століття археологом В.Хвойкою, і з тих пір досліджувалась багатьма ученими, у тому числі радянськими (Т.Пассек, В.Білановська), пострадянськими (Н.Бурдо, Л.Кульчицька) та іншими.
q Є три можливі теорії виникнення трипільської культури: суто автохтонна (В.Хвойки), асиміляція автохтонного населення з прийшлими племенами (В.Збеновича) та прийшлих племен, що оселилися на тих землях (М.Марра).
q Є два основні види періодизації трипільської культури: періодизація В.Хвойки (два періоди: перший – звязаний з камяним віком, другий – з віком мідним) та Т.Пассека (три періоди в залежності від виникнення, розвитку та занепаду трипільської культури).
q Зникли трипільці, очевидно, тому, що змішалися з іншою культурою, мабуть, це була середньодніпровська культура на сході.
q У трипільців було добре розвинене господарство. Землеробство становило наййбільшу його частку, система ведення його була підсічно-вогневою, тому часто потрібно було змінювати землі, що було сприятливим для розселення їхніх племен на великі території. Також не відставали трипільці у скотарстві (особливо на пізньому етапі), полюванні, рибальстві, збиральництві (на ранньому етапі), прядінні та ткацтві.
q Керамічні витвори трипільців є справжніми витворами мистецтва. Вони ділилися на пофарбовані (в одну, дві, три фарби) та непофарбовані, а також на орнаментовані та неорнаментовані. Посуд був простий і для приготування їжі, що був майже завжди непофарбованим, але з рослинним чи тваринним орнаментом.
q Первісні уявлення трипільців були, очевидно, звязані з періодичними катаклізмами, викликаними істотними зрушеннями в Сонячній системі під час їхнього існування. Ймовірно, тоді зявилося уявлення про циклічність часу, і знайшло своє відображення в трипільській кераміці.
q З точністю не можна сказати, чи були трипільці предками слов’ян. Їхній побут дуже схожий на наш (слов’янський), але є довести спорідненість, не враховуючи теорії про те, що трипільці не були автохтонами на наших землях, просто неможливо.
Література
Основні книги:
- Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941.
2. Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958.
3. Бурдо Н.Б. – Населення раннього етапу Трипільської культури межиріччя Дністра та Південного Бугу – К., 1993.
4. Збенович В.Г. – Раннетрипольские племена на територии Украины – К.,1985.
5. Індоєвропа – книга 1-2 рік 7504 – Такі справи – С.50-53, 88-89.
Підручники:
1. Смолій В.А. – Історія України – К., 1997.
2. Толочко П.П. – Давня історія України, Кн. 1 – К., 1994.
Допоміжні книги:
- Попович М.В. – Мировоззрение древних славян – К., 1985.
- Вовк Хв. – Студії з української етнографії та антропології – К.,1995.
- А.И.Немировский – История Древнего Мира, Т. 1 – М., 2000.
[1] Пассек Т.- Трипільська культура - К/, 1941. C.11
[2] Бурдо Н. Б.- Населення раннього етапу Трипільської культури межиріччя Дністра та південного Бугу -
К, 1993. C. 5.
[3] Індоєвропа – книга 1-2, рік 7504 – Такі справи – C. 50-53
[4] Т.С. Пассек – Трипільська культура – К., 1941 – С.10-11
[5] Белановская Т.Д. – Три польская культура – Л.,1958. С. 46-48
[6] Збенович В.Г. Позднетрипольские племена Северного Причерноморья – К., 1974 – C.22
[7] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 С.27-30
[8] Збенович В.Г. Раннетрипольские племена на територии Украины. К, 1985 C.10-11
[9] Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958 – С.16-18
[10] В.А.Смолій Історія України. К, 1997 C. 9
[11] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 – С.45-49
[12] Культ бика відомий вже в мінойському Криті (зображенням биків на фресках та легенда про Мінотавра, бика царя Міноса, що жив в лабіринті, свідчать про це) (Немировский А.И. – История Древнего Мира, Т. 1 – C.54)
[13] Бурдо Н.Б. – Населення раннього етапу Трипільської культури межиріччя Дністра і Південного Бугу – К., 1993 С. 16-17
[14] Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958 С. 21-22
[15] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 С. 57
[16] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 – C.57-66
[17] Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958 – C. 29-32
[18] Бурдо Н.Б. – Населення раннього етапу . С. 18-19
[19] Індоєвропа – книга 1-2 рік 7504 – Такі справи С.88-89
[20] Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941 С.78-79
[21] Вовк Хв. – Дослідження з етнографії та антропології – К., 1995 С.98
Завантажити реферат