Інформатика

За останні двадцять років ми стали свідками корін­них змін у галузі збирання, збереження і використання інформації. Чимало з цих змін зумовлені доступністю потенціальне значущої для нас інформації, високою швидкістю її опрацювання і видачі користувачу. Нам відомо, який величезний обсяг інформації починає над­ходити з екрана домашнього телевізора, якщо ми торк­немося лише деяких його кнопок. Купуючи продовольчі товари, на ярликах яких надруковано маркери, що зчитуються пристроєм касового апарату, ми одержуємо остаточний рахунок, у якому проставлено кіль­кість одиниць кожного товару і загальну ціну, підраховану в результаті опрацювання інформації, прочитаної з цих ярликів. Нам відомо, що аналогічні ярлики й маркери ви­користовуються на складах, підприємствах і навіть у біб­ліотеках для стеження за поточним станом запасів або фондів. Ми одержуємо рахунки за комунальні послуги у вигляді вузеньких друкованих смужок, які містять інфор­мацію, видану вимірювальними приладами і вибрану з ве­ликих масивів даних, що зберігаються в централізованому порядку. Ми слухаємо електронну музику і спостерігаємо відеоефекти в телевізійних програмах — це теж один з видів інформації. Нам відомі годинники з цифровою ін­дикацією і лічильники-індикатори на бензоколонках, автоматичні світлофори й автомати для обліку покупок в універмагах. Ми одержуємо по пошті рахунки або по­відомлення, надруковані на ЕОМ, ми можемо придбати пральну машину, яка автоматично виконує складну пе­ріодичну послідовність операцій. Ми чули про роботизо­вані підприємства і про космічні програми, які значною мірою завдячують своїм існуванням новим технологіч­ним процесам збирання й опрацювання інформації.

Усе це лише окремі приклади змін, які відбулися останніми роками; немає сумніву, що темп цих змін і далі зростатиме. Застосування нових інформаційних технологій, придбання потрібного обладнання, навчання і підготовка персоналу до його експлуатації мають стати гідними суперниками давніх методів роботи, якщо при цьому враховувати соціальні наслідки змін, що відбуваються. Учні наших шкіл народилися саме в цей час змін і, як кожне нове покоління, часто не бачать нічого дивного або незвичного в тому, що нам здається радикально новим і несподіваним; пояснюється це тим, що нове покоління не обтяжене власним досвідом. Така готовність до сприймання нових реалій аж ніяк не означає, що функції освіти вичерпані.

Зв'язок з освітою

Попередні покоління, закінчуючи школу, потрапляли в світ, у якому відбувалися досить повільні зміни. Сучас­не і майбутні покоління потребують динамічнішої систе­ми освіти, яка була б тісніше пов'язана з їхніми майбут­німи проблемами — як на роботі, так і в особистому жит­ті. Система освіти повинна швидше пристосовуватися до виникнення нових технологій і застосування їх на практиці. Вона має готувати учнів до того, що про­тягом життя їм доведеться принаймні один раз поміняти фах. Система освіти повинна також своєчасно готувати учнів до використання технічних можливостей—тепе­рішніх і майбутніх. Комп'ютери стали невід'ємною части­ною реальності, їх використовують як на роботі, так і вдома, в години дозвілля. Тому вивчення ЕОМ слід. включити до програми навчальних закладів. Майбутня професійна діяльність деяких учнів буде пов'язана з роз­робкою і випуском комп'ютерів та мікроелектронного обладнання. Багато кому з них доведеться використову­вати комп'ютери і мікропроцесори в щоденній роботі. Лише деяка частина учнів розроблятиме програми, що керують роботою обчислювальних машин. Але, розв'язу­ючи певні завдання як у трудовій діяльності, так і в особистому житті, всі вони неминуче зіткнуться з дедалі зростаючою різноманітністю складних приладів, що функціонують на основі ЕОМ. Отже, і з логічного, і з практичного погляду очевидно: застосування комп'юте­рів у сфері освіти вдосконалюватиметься й розширюва­тиметься.

До недавнього часу лише незначна частина приклад­них задач, що розв'язувалися за допомогою комп'ютерів, безпосередньо стосувалися процесу навчання, причому ті машини не можна назвати «навчальними засобами об­числювальної техніки». Прикладами використання ЕОМ для адміністративного управління поза межами школи може бути використання їх в адміністративних радах, а також в урядових органах і місцевих органах влади. Де­далі більша різноманітність досить досконалих засобів і методів автоматизованої обробки інформації характер­на для таких видів діяльності, як підготовка платіжних відомостей і бухгалтерський облік, статистика народона­селення і контроль, складання бюджетів і прогнозуван­ня. Певна увага приділяється також обліку кадрового складу і прогнозуванню структури шкільних закладів, а також організації навчального процесу і керуванню ним. Нещодавно було визнано, що деякі аспекти органі­зації навчання в середніх навчальних закладах є сфера­ми потенціального ефективного застосування засобів об­числювальної техніки—або централізованого, яке здійс­нюють органи управління освітою, або власне в школах.

Навчальні засоби обчислювальної техніки

Хоч усі ці аспекти адміністративного управління є істотним компонентом картини в цілому, вони рідко пере­бувають у безпосередньому взаємозв'язку з повсякденною роботою вчителя в класі, і, що найважливіше, з роботою самих учнів. Вважають, що в процесі навчання надзви­чайно важливу роль відіграє безпосереднє використання комп'ютерів у класі — чи то вчителем з групою учнів, чи окремими учнями. Саме в цьому й полягає комп'ютери­зація навчання. У ній розглядаються такі питання: застосування ком­п'ютера учнями підготовчих класів; комп'ютер як предмет вивчення спеціального навчального предмета; досліджен­ня, що проводяться з використанням обчислювальної техніки. Крім того, вчитель змушений займатися питанням оподаткування, ведення журналу та іншими орга­нізаційними питаннями, які лише зрідка являють собою дещо більше, ніж звичайні конторські операції. Розглядаються також деякі потенціальні можливості за­стосування комп'ютерів для автоматизації роботи вчите­ля в позаурочний час і в лабораторії.

Можна вважати, що новим методам не місце в школі, якщо вони непридатні з погляду навчального процесу, навіть коли вони й привабливі. Комп'ютерні ігри, що ма­ють раціональну основу і застосовуються з метою навчан­ня, значною мірою відрізняються від азартних комп'ю­терних ігор. Не варто, мабуть, застосовувати комп'ютери для розв'язування задач, які можна розв'язати традицій­ними методами навчання; виняток може становити лише частина важливого експерименту чи розробки, в якій за­стосування ЕОМ дає можливість ефективніше розв'язу­вати поставлені завдання. Проте є багато випадків, коли викладання спеціальних предметів, методи навчання і методики засвоєння матеріалу можна доповнити й удо­сконалити відповідним використанням ЕОМ. Часто цього досягають завдяки пристосуванню комп'ютерів і програм до загальної методики викладання. Узгоджений з нею пакет прикладних програм дає учням керований набір навчальних вправ. Існують також деякі форми до­помоги вчителеві у програмованому навчанні, які зручні і для учнів, оскільки поліпшують організацію навчально­го процесу, бо безпосередньо подають навчальні ситуації або приклади.