Біосфера

друга увага- це та увага, яка необхідна нам, щоб уміти підсвідомо сприймати, від’єднувати нашу духовну енергію від тілесної. Для цього необхідно багато вправлятись,

третя увага- це невиміряна свідомість, яка включає в себе безмежні аспекти фізичного і духовного тіла.

Класифікація станів сну:

1. Спокійна активність: засинають відчуття, але ще не усвідомлюються (напівдрімота),

Завжди в цьому стані сприймається проміння червоного кольору- приблизно такого світла, яке бачиш, коли міцно заплющити очі і “дивитися” на Сонце. Це своєрідний залишок енергії, спалахи.

2.Динамічна активність: червонувате світло розсіюється, як туман.

3. Пасивна присутність: в цьому стані людина є пасивним учасником подій, які довколо неї, тобто є учасником за допомогою вух та очей.

4. Динамічна ініціатива : активно виступаєш у дію, приймаєш участь.

У чоловіків вся енергія сконцентрована у сперматозоїдах, а в жінок- у яйцеклітині.

Невидима енергетика спрямована на добрі справи. Методом відділення духовної енергії від тілесної не можна чинити зло.

Відокремлення залежить від темпераменту, від уміння сконцентрувати свою увагу, від сили волі людини.

Щоб навчитись відділяти духовну енергію від тілесної, перш за все, необхідно удосконалювати свої п’ять органів відчуттів, уміти їх відключати.

Початковими вправами є уміння розслабитись у зручній позі (тобто розслабити розум і тіло).

Потім необхідно перед собою поставити конкретну мету. Наприклад: “Хочу вийти, залетіти, побачити…”

Вдих, видих- команда зупинитись. Чим більший у людини енергетичний запас, тим дальші польоти може виконувати енергетичне тіло. Не слід на початках вправляння на довгий час покидати тіло, тобто відлітати на великі дистанції. Все потребує помірного тренування.

Під час польоту енергетичного тіла наше тіло фізичне омолоджується, бо клітини організму відпочивають.

Якщо нанести удар по невидимому духовному тілу, то після з’єднання духовного з тілесним друге відчуватиме деякий час біль у тій ділянці тіла, куди був нанесений удар.

Тренування відділення енергії потребує усамітнення.

Як спрямовувати свою енергію.

Для еволюції кожної істоти важливо, щоб вона знала, на якому полі, для чого і в якій діяльності вона використовує свою енергію. Незнання про використання своєї енергії- найгірше для еволюції, тому що ми за це відповідаємо. Небо нам дало енергію не для того, щоб ми її тратили марно, те, що ми з нею робимо, записується і відмічається. Благословенніші ті, хто присвячує свої енергії: фізичну, емоційну і ментальну на благо людства, для Царства Божого і його справедливості.

Енергії були дані вам, щоб ви могли жити. Це велика цінність.

Якщо ви розтрачуєте їх в сліпому гніві або чутливості, або для виконання підступних планів, вони допомагають збільшенню запасів енергії пекла: через свої незнання люди підтримують, зберігають і живлять пекло. Вони добре розуміють, коли йдеться про різні науки, але вони зовсім нічого не знають, коли мова йде про використання їх власної енергії. Ви повинні усвідомлювати, як ви використовуєте свою енергію, тому що кількість виданої вам енергії була підрахована, вона дуже цінна. Якщо невидимий світ побачить, що ви витрачаєте її марно, вони зменшать ваші витрати. Небо зверху спостерігає, що ми використовуємо їх егоїстично і нерозумно, чи для божественних цілей. Якщо ви запитаєте себе кожного дня, скільки речей ви можете покращити? – то не зразу, звичайно, ви навчитесь бути свідомими, в противному разі ви будете піддані долі. Ніколи не забувайте цього.

У всьому є аспекти, над якими треба задумуватись кожного дня, як тільки дозволяють обставини. Потрібно бути свідомими щодо того, як ви щоденно використовуєте свою енергію, ви можете перевіряти себе постійно, на вулиці, в метро, вдома- всюди. Запитайте себе: Стоп! Якщо я зроблю це і те, скільки енергії я затрачу? Чи це корисно? Робота, для якоъ ми затрачаэмо енергыю, надзвичайно важлива.

Про віщунство і пророцтво.

Віщувати- це значить визначати майбутнє.

В духовному світі все можливе є завжди майбутнім. Вічність не має ні часу, ні простору, ні початку, ні кінця.

Обмеженість наших почуттів заважає нам бачити майбутнє, бо відчуття базуються на враженнях, які і є обмеженими.

Людина зі свого досвіду знає, що за сьогоднішнім вечором настане майбутній ранок, за весною наступить літо, з бруньки народиться квіточка.

Щоб пізнати, пророкувати майбутнє людини, потрібне не звичайне, а вище прозріння.

Чим більше людина має цього прозріння, тим глибше вона побачить майбутнє.

Наприклад, лікар, по лікуванню і наслідках лікування, може визначити чи виздоровіє хворий, чи помре.

Із поточного розподілу темпераментів людських характерів та законів Природи, їх наслідків, можна передбачити майбутнє.

Багато закрито від очей розумних людей, але людина із тонким розумом все бачить і може пророкувати.

Звірі є теж відповідно віщунами. Наприклад, собаки перед землетрусом виють, ластівки перед дощем літають низько над землею. Це пояснюється тим, що тварини і птахи чутливіші до інфразвуків.

Віра

Віра, що властива людині є психічною якістю. Вона може бути вираженням об’єктивно існуючої, але ще не пізнаноі суті /необхідності/. Віра - це позиція, з якою ми дивимося на життя. Це впевненість в попередньо прийнятих іпотезах, які активізують вчинки людини в відповідності з нормами, які виходять із неї, цілями і уявленнями. У відповідності з цим вона окреслює межі, в яких є варіанти так званих доріг життя.

Кожна філософська або релігійна система обожнюе "шлях", який є зразком для наслідування і метою існування. Ось деякі характерні риси "шляху" в різних релігійних системах і зв’язані з ним постулати віри. Віра будуеться на емоційних і вольових зв’язках при повній відсутності пізнавальних елементів.

Пізнаючи природні закони і співвідносячись з ними, людине одержує можливість керувати природними і соціальними явищами. Таким чином підкоряю-чись природі, людина перетворюється в її господаря. Універсальним стимулом є воля до домінування, що властиве кожній людині. Одночасно з цим кожна особа володіє індивідуальними неповторними якостями. Особа людини визначаеться не тільки ім’ям, професією, соціальним станом, статтю, расою. Кожна людина є своєрідною і неповторною в своій складності і безконечністі. При цьому людина, як особистість унікальна, і з цієї точки зору безцінна. 0собистість - навічно визначена данність. Вона знаходиться в стані складної динаміки, яка визначаеться умовами існування і спадковими даними. У кожній особистості визначають наступні основні "рівні" зв’язані з різними аспектами цілісної поведінки:

а/ тілесний рівень, що охоплюе внутрішні і зовнішні рухи;

б/ емоційно-чуттевий рівень, що характеризує безпосередні реакції особис-тості на різні зовнішні і внутрішні фактори. Емоційний процес регулює поведінку людини. Утворені емоції породжують цілий ряд додаткових фізіологічних процесів, під дією яких формуеться визначений тип поведінки. Можна виділити такі емоційно-чуттеві стани: голод, спрага, приємний смак, насолода, огида, біль, володіння, статеве чуття, життерадісність, веселість, бадьорість, енергія, відчуття сили, спокій, відпочинок, почуття свободи, стомленість, слабість, безсилля, байдужість, печаль, страждання, образа. Раціональний рівень зв’язаний з процесами абстрактного мислення, логічними операціями аналізу і синтезу.