Ці цифри дають нам чітку уяву про стан спільного підприємництва, з цього можна зробити такий висновок: при недосконалості правової системи продовжують створюватись СП, але для збільшення темпів росту, нам необхідно більше звертати уваги на іноземне інвестування, яке тісно пов’язане з ним.
Загальна кількість створених СП за 1991 –1993 рр. з участю інших країн така: з участю Польші – 820, Угорщини – 524, Чехії і Словаччини – 532, Росії – 549, Швейцарії – 275, Болгарії – 306, Італії – 190, Великобританії- 141, Бельгії – 148, Кіпру – 76, Франції – 79, Югославії – 91, Іспанії – 35. [9,80]
Залежно від інвестицій збільшується період звільнення від податку на прибуток: на рік – для інвестицій до 500 тис. дол. включно; на 2 роки – для інвестицій понад 5 млн. дол. і до 50 млн. дол. включно; на 5 років – для інвестицій понад 50 млн. дол. До СП застосовують також норми прискореної амортизації машин та устаткування. Це означає отримання додаткових пільг в оподаткуванні прибутків.
Нині прилавки українських магазинів переповнені імпортними товарами. Значною мірою – це результат непродуманої зовнішньо-економічної політики держави, внаслідок якої придушується вітчизняний виробник. Так, програма розробки і освоєння виробництва електронних касових апаратів передбачає створення вітчизняного масового виробництва цих апаратів для задоволення потреб всіх галузей господарства. Якби при цьому враховувався позитивний досвід Китаю, то на внутрішній ринок були б допущені лише 2 зарубіжні фірми, які виробляють подібну продукцію. У той же час на український ринок допущено приблизно 40 різних іноземних фірм, продукція яких не завжди відповідає вимогам Кабінету Міністрів та податкової інспекції. Такі приклади не поодинокі, і наша завдання полягає в тому, щоб розглядати ці нагальні для держави проблеми негайно, не затягуючи прийтяття законів у парламенті перетворюючи їх на політичні дебати.
З проблемою міжнародних економічних відносин тісно повязане питання зовнішнього боргу України. Ця проблема має два аспекти. По-перше, зовнішній борг України після розпаду СРСР. Величина його поставлена в залежність від частки України у ВНП колишнього СРСР і встановлена на рівні 16,37 %. Рівноправний розподіл боргів передбачає справедливий розподіл інших активів колишнього Союзу – алмазного, валютного, золотого фонду, зарубіжних активів за кордоном (майно посольств, консульств та ін.). ці активи становили близько 33 млрд. дол.
Згідно з підписаною між Росією і Україною угодою прийнято “нульовий варіант” щодо розподілу активів і боргів. Це означає, що Росія сплачує іноземним державам частку колишнього боргу СРСР, а Україна не претендує на свою частку майна та активів. Щорічно по зовнішньому боргу України Росія сплачує близько 700 млн. дол. Проте розподіл активів і боргів відбувається не на користь Украіни, оскільки на її частку припадало майже вдвічі більше активів.
По-друге, це борги, причиною яких є пасивний торговий баланс, пов’язаний з оплатою енергоносіїв. На початок 1995 р. сума зовнішнього боргу України становила 7,1 млрд. дол. Із них Росії Україна заборгувала 4 млрд. дол., Туркменістану – 1,1 млрд. дол., іншим країнам колишнього СРСР – 1,24 млрд. дол., західним державам – 0,86 млрд. дол.
До 2000 р., згідно з оцінками спеціалістів, Україна матиме 32 – 36 млрд. дол. зовнішнього боргу. Його зростання зумовлене її неспроможністю позбутися сировинної та енергетичної залежності від інших держав і радикально перебудувати власну економічну систему, насамперед зовнішньоекономічну діяльність.
Перспективним напрямком інтегрування України в економіку світового господарства є створення вільних економічних зон, українських транснаціональних корпорацій, банків, торгівля об’єктами інтелектуальної власності – патентами, ліцензіями, “ноу-хау” та ін.
ВИСНОВКИ
Завданням моєї курсової роботи є виявлення проблем входження України в світове господарство. Насамперед, у першій главі, я виявив його ознаки і сказав, що Україна, як молода держава робить перші кроки на цьому не легкому шляху. Тут я також вказав сутність економічних законів, і зазначив, що сьогодні основними законами розвитку світового господарства, які не діють у межах національних економічних систем, є закон інтернаціоналізації виробництва, закон інтернаціоналізації обігу, а також закономірність поглиблення одиночного міжнародного поділу праці.
Найважливішими економічними законами, які діють в кожній країні, але відіграють вирішальну роль у світовому господарстві, є закон вартості (інтернаціональні форми його дії), закон нерівномірності економічного розвитку (інтернаціональні форми його дії), закон концентрації виробництва і капіталу (ті ж форми) та ін.
У другій частині роботи я вказав на причини відсталості України у світогосподарських зв’язках, конкретно вказуючи на них я зробив висновок, що входженню в світове господарство Україні сьогодні заважають такі проблеми як:
· Низький технічний і технологічний рівень виробництва у більшості галузей, особливо в машинобудуванні та переробних галузях, що веде за собою низьку продуктивність праці та якість продукції, її неконкурентоспроможність на світовому ринку.
· Відсталість в структурі обміну з перевагою експорта сирвинних товарів.
· Нерозривність ринкових відносин всередині національного хозяйства.
· Всепоглинаюча монополія.
· Відсутність у підприємств зацікавленності у розширенні експорту.
Ці, та багато інших прблем є дуже важливими для України, на мою думку найважливішою проблемою все таки є проблема розширення правової бази.
У третій частині роботи я вказав на те, що з метою усунення зазначених негативних явищ уряд України вважає за необхідне: розбудовувати спрощену систему зовнішньої торгівлі; стимулювати експортні операції з урахуванням потреб національного споживання; підвищувати ефективність іноземних інвестицій; ввести загальноприйняту систему валютного регулювання, спрямовану на підтримку національної валюти.
Україна через відсталість технологічного способу виробництва, має низьку конкурентоспроможність її продукції, слабке втягування в міжнародний поділ праці є периферією світового господарства і за такого розвитку подій може цілком перетворитися на сирвинний придаток розвинутих країн світу, в ринок дешевої робочої сили тощо.
Заходи щодо запобігання цих процесів я вказав у третій частині курсової роботи. Тут я зазначив, що треба звернути увагу на досвід економічних перетворень в інших країнах, а саме на:
· Успішно функціонуючі економіки інших країн, які б могли стати певним взірцем для нашої країни.
· Запозичення досвіюу впровадження радикальних економічних реформ, трансформації соціально-економічної системи до принципово нового якісного стану.
· Вивчення економічного потенціалу інших країн з метою встановлення з ними розгалужених дво- та багатосторонніх господарських зв’язків, поглиблення міжнародного поділу праці, регіональної економічної інтеграції.
Я розглянув також проблему платіжного балансу, яка свідчить про неефективність структури її експорту. Майже 90 % експорту припадає на сировину, матеріали, товари народного споживання, більшість з яких не вистачає на внутрішньому ринку.
Завантажити реферат