Теситурні умови твору
Твір написаний в середній теситурі. Ступінь вокального навантаження майже однаковий. Голосоведіння зручне, вокально вигідне. Лише в парті Т в першій частині зустрічаються високі ноти:
В партії сопрано і альта зустрічаються ноти ре і мі другої октави, але це не складає труднощів для їх виконання. Беруться вони стрибком і тривають недовго. В загальному партії сопрано і альта загружені в середній частині діапазону, використаного композитором.
У вокальному відношенні партія тенора складніша, ніж в інших голосів. Композитор використав середню і високу частини діапазону:
Партія баса написана в середній теситурі. Голосоведіння басової партії логічне і зручне. Партія завдяки цьому добре запам’ятовується:
У вокальному відношенні партії солістів дещо складні, оскільки зустрічаються високі ноти:
Полегшує виконання твору те, що в творі багато пауз. Коли співає хор – відпочивають солісти, і навпаки. Це дає змогу відпочивати голосовим зв’язкам.
Теситура і динамічне співвідношення партій.
Співвідношення між теситурою і динамікою в хоровій партитурі прямо пропорційне, тобто з наростанням теситури збільшується динаміка. Спостерігається, що в низькій і середній теситурі є відповідні динамічні зазначення співу на рр і на р, а при виконанні високої теситури є зазначення динаміки f.
Є місця в хоровій фактурі, де звучить унісон між партіями. В такому випадку основне навантаження візьме не себе партія, якій зручніше виконувати даний голос.
Завантажити реферат