Історія створення пісні “Лелеченьки”

Другий період повторюється як приспів після кожного заспіву. Цей період використовується як вступ до твору.

Ладотональні особливості твору.

Основна тональність твору Ре-мінор натуральний і гармонічний. Відхилень і модуляції не зустрічається.

Детальний аналіз гармонії.

½V – I6 – II65 – ІV7½V7 – VI – DD – I64½II43 – IV43 - D7½

½I – I½I – I2½IV6 – VI6 - VII½III – V43½I½II65½

½V – V2 – I6 – V65½I½V – I6½V7 – VI – DD – I64½II2 – VI – V½

½I – I½I – I½II43 – I64 – VII43½III – III – V43½

½I – I6 – II43 – VI½VII – VI – VI – V½IV I64 - VI½VII – VII7½

½I – III46 – II43 - V½VII – V – V½IV – V7½I½

Гармонічна мова твору не складна в основному використовується основні і побічні тризвуки та їх обернень, а також подвійної домінанти.

Характеристика фактури.

Фактура твору – г о м о н о ф о н н а, з елементами поліфонії, форма її сольний заспів з подальшим вступом хору. Композитор використовує соло для більшого зосередження і осмислення образності відлітаючих лелек. Отже, така побудова фактури вдало використана для взаємозв’язку зі змістом твору. Коли основна мелодична лінія переходить до партії сопрано, вона виконується дещо жвавіше, що надає товару більш схвильованого звучання і драматизму.

Відповідно до змісту твору наростає динамічне напруження, яке підкреслюється словами:

“Висушила силу

Чужина проклята”.

В слідуючи чотирьох тактах динаміка характеризується песимістичний і безнадійний вихід із становища. Після цього в мелодії є хід на малу сексту, що ще більше підкреслює драматизм твору. А подальші секундові ходи підкреслюють сум і переживання людей, які від‘їжджають на чужину.

Сольний заспів із подальшим вступом хору паралельні тризвуки на каданс із шостим низьким ступенем свідчать про близькість народного джерела а помірний темп, чотирьохдольний розмір та мінорна тональність створюють тужливий характер, почуття неспокою, якоїсь незавершеності і водночас відчуття нескінченості пташиного польоту. Мимоволі слухові враження перетворюються в слухові враження перетворюються в зорові, і ми ясно бачимо тих лелеченьок, як вони летять у чужому краї.

Вокально – хоровий аналіз.

Вид і тип хору – мішаний чотирьохголосний. Є поділ партії сопрано на перші і другі, а також партії альтів, дублювання у хорових партіях немає.

Зустрічаються унісони:

Діапазон хорових партій.

Теситурні умови є зручні для виконання, тому співаки можуть виконувати партії однаковою силою звучання і в однаковому розміщенні голосів, тобто в середній теситурі:

У високій теситурі хор звучить на динаміці ф о р т е, тому ансамбль є штучним.

Дуже важливе значення має створення ансамблю між солістом і хором. Партія соло повинна звучати на один динамічний відтінок більше, ніж хорове звучання: