- У п’ятницю чи суботу несуть паску – великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність.
- Цього дня господиня хвилюється особливо. З хати не можна нічого позичати. Коли печеться паска, треба, щоб нікого чужого не було в хаті. В піч паску садовлять з молитвою, промовляннями.
Вчитель. Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважається оберегом. З писанок, крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.
(Діти співають гагілку)
“Вередує пишна паска”
Вередує пишна паска,
Гей, посуньтесь, будь ласка,
Заграйте мені нині марша,
Бо я паска тут найстарша.
Раптом, що се, рідна нене,
Порося, та й ще печене,
Скочило на рівні ноги,
Гей, вступайтесь із дороги.
Аж тут хрін із бородою,
Вже готовтеся до бою,
Маю гичку, як корону,
Зараз вас усіх захроню.
Обізвались крашаночки,
Крашаночки невеличкі,
Хоч хвалитись нині гріх,
Ми найкращі з вас усіх.
Надійшло до всіх кропило,
Накропило насварило,
Мир хай буде всім сьогодні,
Бо то свята Великодні.
Вчитель. Дуже загальний і улюблений у нашого народу звичай
- це благословення на Великдень їди й печива. По довгім пості свята Церква дозволяє всяку їжу, щоб вірні враз із духовною радістю мали в часі Великодніх свят і радість земних дарів.
Гарна писанка у мене,
Мабуть кращої нема,
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.
Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й пасочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала –
Зіпсувала п’ять яєць.
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: “Молодець”.
Я цю писанку, напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата
Ще дві кращі напишу.
Співають пісні про писанки.
Хто народ всій щиро любить,
Рідну землю, хто кохає,
В того серце золотою
Писанкою сяє.
Хто свою любов покаже
Не словами, да ділами,
В того серденько найкраще –
Писанки над писанками!
А яка вона прекрасна,
Най з вас кожен поміркує:
Чудні квіти на Великдень
Сам Христос на ній малює?
Вчитель. Назва “писанка”
- це благословення на Великдень їди й печива. По довгім пості свята Церква дозволяє всяку їжу, щоб вірні враз із духовною радістю мали в часі Великодніх свят і радість земних дарів.
Гарна писанка у мене,
Мабуть кращої нема,
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.
Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й пасочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала –
Зіпсувала п’ять яєць.
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: “Молодець”.
Я цю писанку, напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата
Ще дві кращі напишу.
Співають пісні про писанки.
Хто народ всій щиро любить,
Рідну землю, хто кохає,
В того серце золотою
Писанкою сяє.
Хто свою любов покаже
Не словами, да ділами,
В того серденько найкраще –
Писанки над писанками!
А яка вона прекрасна,
Най з вас кожен поміркує:
Чудні квіти на Великдень
Сам Христос на ній малює?
Вчитель. Назва “писанка” походить від слова писати. Крашанки – одного кольору, а писанки – “писані” малюнками, орнаментами. А звідки взялися писанки? Послухайте легенду.
Легенда.
Великі муки й терпіння переніс наш Спаситель, найбільший учитель людства, Ісус Христос. Його оскажили фарисеї перед римським намісником Пилатом, що Ісус хоче стати королем Юдеї. І Пилат не міг опертися синедріонові (судові) та віддав їм Ісуса на муки, хоч сам не вірив у цю брехню.
Фарисеї мучили Ісуса, насміхалися над ним разом з римськими воїнами, а потім домоглися у Пилата дозволу прибити Ісуса на хрест і сталося так, як сам Ісус пророкував: Його замучать і він пожертвує собою за весь людських рід. Але сповнилися інші слова Ісуса й давніх старозавітних пророків. Ісус третього дня воскрес із мертвих. Почувши цю звістку, римський сотник, що відповідав за тіло похованого Ісуса, з люті запитав себе: “Що ж скаже Пилат?” То ж сотник дуже розлютився на воїнів:
- ви гультяї! Що ви мені за байки тут розповідаєте? Не встерегли могили, і напевно, заснули, а злодії вкрали тіло замученого? Тепер не оправдовуйся чудом, щоб уникнути смерті? Кажете, що воскрес! Я вам голови повідрубаю за цю брехню! Як з мертвого може щось стати живим і з червоного – біле, а з білого – червоне. Готуйтесь до смерті!
Воїни затремтіли з жаху і, попадавши ниць, присягали, що кажуть правду, благали, щоб дарував їм життя. Раптом один із них глянув мимохідь на стіл і на тарілку, на якій було шестеро яєць, зірвався на ноги і вигукнув:
- Ось, сотнику, поглянь! Чи не зробилось з білого червоне? Чи не може бути чудо на світі? Коли ти пам’ятаєш, що ти нам сказав, то тепер даруєш нам життя.
Сотник глянув на тарілку і остовпів з дива. Всі шестеро яєць, що хвилину тому були білі, як сніг, тепер стали червоні, як кров. Хвилину не знав, що з ним діється, велика переміна сталася в його серці. Нарешті він встав і промовив:
- Радуйтеся, бо ви врятовані! Вірю вам тепер, що той замучений воскрес, що він Бог! Ідіть у мирі, а на спогад про свій порятунок візьміть собі по одному червоному яйцеві. Вони вас врятували.
І з того часу всі віруючі християни кожного Великодня малюють писанки і дарують один одному на пам’ять про те, що як ті писанки врятували воїнів від смерті, так Ісус Христос своїми муками врятував весь людський рід від пекельного знищення.
Вчитель. Обираючи писанкові мотиви, надавали перевагу тим, у яких прославлялася селянська праця, вшановувалася земля, звичаї і обряди.
Ішла Гануся у церкву ранком,
В синій хустині писаночки.
Їй усміхалося небо світанком,
Сонце гляділо поміж хмарки.
А мати доні так говорила,
Коли спішила вранці в храм:
“Воскрес сьогодні Христос з могили
Тому весняна радість всім нам”.
А ще мати доні так говорила:
“Прийде хвилина волі до нас,
встануть герої давні з могили,
настане щастя, радості час”.
А в церкві свічки рядком горіли,
Перед престолом розцвів розмай,
Може то й свічі ясні молились
За Україну, Ганусин край?
Може і квіти, як і Гануся,
Просьбу шептали в ранок чудес:
За Україну, Боже, молюся,
Щоб так воскресла, як Ти воскрес.
Вчитель. На Великдень люди, радіючи, співають, грають різні ігри. Весняні звичаєво-обрядові пісні та ігри в різних місцевостях України називаються не однаково. Це і веснянки, гагілку, ягілки, гаївки. Гаївки мають конкретний час виконання на великодні свята, після того як прийдуть з церкви і поснідають свяченини.
Заспіваймо гаївочку,
Українські діти,
Щоб почули наші друзі
По широкім світі.
Заспіваймо про Ісуса,
Що воскрес з могили,
Щоб даремно наші друзі
Марно не тужили.
Діти співають гаївку.
Заспіваймо панночки,
Завантажити реферат