Отже, гіпобіоз з одного боку різко відрізняється від нежиттєдіяльних станів тим, що процеси асиміляції присутні, незважаючи на їх ослаблення. З іншого боку, гіпобіоз не має чітко виражених меж із біозом, якому відповідають близькі до максимуму процеси анаболізму і катаболізму. Навіть у межах самого гіпобіозу між окремими станами існують часто важко визначальні переходи.
Явище гіпобіозу можна порівняти з моментом майже повного розкручення пружини годинника. Ферментативна активність присутня, але взаємодія ферментних систем проявляється слабо. Внаслідок майже повної “дезактивації” пружини життєві процеси ( “рух стрілок” ) виражені ослаблено і проходять не зовсім чітко.
ЛІТЕРАТУРА:
1) М. Ф. Гулий: “Природа і біологічне значення деяких метаболічно-пристосовувальних реакцій організмів”, Київ – 1977
2) М. Ф. Гулий: “Основні метаболічні цикли”, Київ – 1968
3) “Генетичні і біохімічні механізми регуляції функціонування живих систем”, Іркутськ – 1984
4) П. Ю. Шмідт: “Анабіоз”
5) М. Лукнер: “Вторинний метаболізм у мікроорганізмів, рослин і тварин”, Москва – 1979
6) Е. Ньюсхолм: “Регуляція метаболізма”, Москва – 1977
7) “Фізіологія адаптаційних процесів”, Москва – 1986
8) А. Голдовський: “Основи вчення про стани організмів”, Ленінград—1977
9) “Анабіоз і переданабіоз мікроорганізмів”, Рига – 1973
10) Н.Jana: “Energy metabolism in hypnotic trance and sleep”, California,1965
11) Б. А. Рубін: “Курс фізіології рослин”, Москва – 1971
12) І. М. Васильєв: “Зимування рослин”, Москва – 1965
13) В. Т. Антоненко: “Життя в умовах низьких температур”, Київ-1978
“Метаболічні процеси при деяких екстремальних станах”, Кишинів – 1985
Завантажити реферат