I. Повна офіційна назва: Сполучені Штати Америки
II. Державна атрибутика:
Державний гімн
03 вересня 1814 року Френсіс Скотт Кей – молодий успішний американський юрист приїхав до форту Мак Генрі (один із фортів, які захищали Балтімор) для здійснення обміну полоненими і застав його в облозі. Битва була дуже важкою для американців, британці оборонялися цілу ніч. Вранці 13-го вересня, побачивши що американський прапор вже майорить над фортом, Френсіс Кей був такий захоплений, що вирішив написати вірша з цієї нагоди. Вперше цей вірш був опублікований під назвою “Захист форту Мак Генрі”. Вірш став дуже популярним в Америці і композитор Джон Стеффорд Сміт поклав його на музику. Згодом пісня, яку назвали “Прапор із зірками та смугами” була адаптована самим Френсісом Кеєм для наземної армії і флоту, а 03 березня 1931 року Конгрес США зробив її офіційним гімном Сполучених Штатів.
Державний прапор
Ніхто точно не знає, хто розробив американський прапор. Найімовірніше, що це був Конгресмен Френсіс Хопкінсон, але деякі історики стверджують, що це була кравчиня із Філадельфії Бетсі Росс.
14 червня 1777 року Конгес випустив перший акт про прапор США: 13 смуг почергово червоного і білого кольору, у верхньому лівому куті 13 золотих зірок на синьому тлі, які символізуватимуть 13 штатів, які об’єдналися у нове сузір’я.
Кількість зірок на прапорі США мінялась багато разів відповідно до входження у федерацію нових штатів. Зараз їх 50 і розташовані вони у 9 ліній по 6 чи 5 зірок почергово.
Білий колір символізує чистоту і невинність, червоний – сміливість і відвагу, а синє тло під зірками - справедливість і наполегливість.
Зірки символізують небеса і божественне призначення людини. Смуги символізують промені світла, що йдуть від сонця.
Державний символ
Державним символом США є білоголовий орел. Це рідкісний вид, який тим не менше зустрічається у всіх частинах США і знаходиться під захистом у всіх штатах. Існує кілька державних програм для захисту і відтворення популяції цих птахів.
III. Державний устрій і політичний лад
США є президентською республікою, в Коституції США1787р. закріплений організаційно - правовий розподіл влади і закріплюється принцип балансу вдлад.
Організація влади
Парламент США називається Конгрес і утворений із двох палат: палати представників і сенату. Виконавчу владу здійснює президент. Міністри виконують роль радників президента і не утворюють уряду – це кабінет президента, його дорадчий орган. Посади прем’єр – міністра в США немає. Віце – президент не має суттєвих повноважень, а лише заміщає президента і виконує його доручення. Існують 2 судових системи: федеральна і судова система штатів.
Американський федералізм
США є федеративною державою, дуже потужною в економічному відношенні. Суб’єктами цієї федерації є 50 штатів. Територія США включає також о-ви Пуерто – Ріко і Гуам. Острови Мікронезії є “асоційованими із США державами”. В прямому управлінні США знаходяться о-ви Східне Самоа і Віргінські о-ви, які мають статус територій США.
Особливий статус має федеральний округ Колумбія. Вашингтон – столиця США, яка знаходиться на території цього округу, користується самоуправлінням: населення прямими виборами обирає міську раду і мера.
Штати є державними утвореннями. Вони всі рівноправні, не мають державного суверенітету і не мають права виходу із США. Проте вони приймають свої конституції, які повинні відповідати Конституції США. Штати можуть видавати свої закони, мають власне громадянство. Їх громадяни рівноправні на території усієї федерації. Конституція США забороняє штатам вступати до будь-яких союзів, договорів чи конфедерацій, укладати угоди із іншими штатами чи іноземними державами.
Структура органів штатів подібна до структури федеральних органів.
Політичне життя США
Вирішальне значення у політичному житті США мають в основному дві політичні партії:Республіканська і Демократична, утворені ще в ХІХ ст. Республіканці виступають у внутрішній політиці за скорочення фінансових соціальних програм (асигнування на освіту, охорону здоров'’, житло, допомога безробітнім), а у зовнішній політиці вимагають значного скорочення фінансової допомоги іншим країнам. Демократи займають протилежні позиції. Обидві партії не мають постійних програм – вони приймають лише передвиборчі маніфести, та й те головним чином у рік виборів президента, не мають постійного членства (членами партії вважаються всі, хто голосував на виборах за кандидатів даної партії). Заявку на лідерство в партії робить перед виборами той чи інший відомий політик, як правило сенатор чи губернатор штату.
Також великий вплив на політику США, особливо економічну, мають підприємницькі союзи, які діють у різноманітних формах (галузеві і національні асоціації, торгівельні палати та ін.).
Профспілки не відіграють особливої ролі в політичному житті, оскільки займатися політичною діяльністю їм забороняє законодавство.
Дуже силою в США є лоббісти, які діють при Конгресі. Це представники фірм, банків, громадських об’єднань, які ставлять собі за мету сприяти чи перешкоджати прийняттю певного законодавства в інтересах тих осіб чи організацій, яких вони представляють. В США діє закон про лоббізм 1946р., який зобов’язує їх зареєструватися в клерків Конгресу і повідомити, чиї інтереси вони представляють, хто фінансує їх діяльність і яким є їх особистий гонорар.
Виборча система
Вибори є загальними і рівними. До всіх представницьких органів вибори прямі, але президент і віце – президент США обираються опосередкованим шляхом (виборщиками). На виборах застосовується таємне голосування. Центрального органу для проведення виборів у США не існує. Федеральна виборча комісія лише слідкує за виконанням законів про федеральні вибори, а самою організацією виборів не займається. Переможець визначається на основі мажоритарної системи відносної більшості при виборах в Конгрес, і на основі абсолютної більшості при виборах президента і віце – президента.
IV. Державні органи управління і перші особи держави. Законодавча, виконавча і судова влади.
Законодавча влада і її органи
Парламент США називається Конгрес і утворений із двох палат: палати представників і сенату. Палата представників обирається на 2 роки у складі 435 депутатів по одномандатних округах. Обраними можуть бути лише громадяни США, які досягли віку 25 років, перебувають у громадянстві США не менше 7 років і проживають у тому штаті, в якому балатуються по виборчому округу. Сенатори обираються строком на 6 років, по 2 від кожного штату, але діє принцип ротації:третина сенаторів обирається кожні 2 роки. Депутати і сенатори є професійними парламентаріями, мають вільний мандат, не можуть бути відкликані виборцями. Кожна палата створює свої керівні і внутрішні органи. Засіданнями нижньої палати керує спікер (він завжди є представником партії більшості), в сенаті головує віце – президент.