Несбалансованість свободи підприємництва адекватними мірами відповідальності за порушення загальнообов'язкових правил в економіці породжує упевненість у уседозволеності, провокує на антисоціальні засоби рішення економічних проблем.
Важливе самостійне значення мають механізм ціноутворення, податкової політики, що на шкоду моральним уявленням про сумлінну висококваліфіковану працю як джерело добробуту, сприяють створенню найбільш сприятливого режиму для авантюристів, що маніпулюють різницею в ціні і наживаються на труднощах перехідного періоду.
Обидві групи обставин переплітаються , створюючи загальний несприятливий фон в економіці.
Особливе значення одержує профілактична діяльність представницьких органів і органів місцевого самоврядування, що вирішують питання комплексного розвитку підприємств, раціонального використання природних ресурсів.
Важливе значення мають запобіжні заходи, як-от:
§ Економічні.
§ Організаційні.
§ Технічні.
§ Правові.
§ Виховні.
ЗАКЛЮЧЕННЯ
Злочинність як явище завжди цікавила спеціалістів різних напрямків. Людство живе в страху перед злочинністю і стільки скільки воно існує, шукає методи і засоби боротьби з ній. Для того, щоб вести боротьбу зі злочинністю, необхідно її пізнати.
Нині в зв'язку з гострими соціальними і міжнаціональними конфліктами, економічним розвалом, політичною боротьбою за владу багато проблем злочинності загострилися.
Наука кримінологія дає розуміння злочинності, розуміння того, що суспільство може зробити в боротьбі з ній, якими засобами і методами воно зобов'язано користуватися з урахуванням стану, характеру, структури злочинності, які міри в боротьбі зі злочинністю первинні, яке місце правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.
Кримінологія - одна з небагатьох наук юридичного профілю, яка має якісно різноманітний інструментарій для дослідження соціально-правових явищ. Такий інструментарій практично відсутній у науці кримінального права, покликаній вирішувати теоретичні і прикладні завдання удосконалення кримінального законодавства. Якщо визначити правопорядок як оптимум правового регулювання і можливий у конкретних
історичних умовах рівень додержання правових приписів, що забезпечують нормальне функціонування і розвиток суспільства, реалізацію гарантованих громадянами прав і свобод, то в дослідженні цього кримінологія може займає гідне місце.
Історія кримінології радянського періоду рясніє прикладами витрат на запобігання злочинності, що набагато перевищують відвернуті потенційні збитки.
Сьогодні навряд чи хто відважиться заперечувати парадигму про такі першовизначальні макрофактори, що генерують злочинність, як неадекватний ідеалу політичний і економічний устрій суспільства, його нестабільність, соціальне розшарування, безробіття, матеріальне та духовне неблагополуччя значної частини населення, недоліки виховання, ідеологічну криза науки про перебудову суспільства, або зводиться до прогнозування злочинності з урахуванням стану і тенденцій розвитку соціуму.
Власне, кожна епоха формує свій соціальний тип людини зі своєю системою цінностей, міжособистих стосунків, адаптаційних механізмів. Еволюція суспільства дійсно узгоджується з певними закономірностями. Кожній історичній епосі притаманні свої досягнення, що супроводжуються вражаючими їх пороками. Однак, результативність боротьби зі злочинністю неправомірно ставити у пряму залежність тільки від ліквідації пороків суспільства.
Магістральний шлях боротьби зі злочинністю – у створенні такої “траєкторії розвитку” при якій виключається саме “зіткнення” зі злочинністю. Але змінювати закономірності розвитку суспільства, - завдання досить складне. Впливати ж на динаміку і структуру злочинності можливо. Особливо актуалізується це завдання у перехідний, період у якому знаходиться сьогодні Україна.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1. Криминология: Учебник / Под ред. В.Н. Кудрявцева и В.Е.Эминова. 2-е изд. - М.: Юристь, 1999. С.678.
2. Криминологи:Учебник / Под ред В.Г. Лихолоба – К:- Донецк, 1997. С. 398.
3. Криминология: Учебник / Беляэв Н.А. и др. Под ред. В.В. Орехова – Санк-Петербург: Университет, 1992. С. 216
4. Криминология. – М: МГУ, 1994. С.415.
5. Титаренко Ю.Л., Филонов В.П, Коваленко О.И. Хозяйственные преступления. – Донецк, 1998. С.688.
6. Жулинський Н. Хто вони, неповнолітні? // Голос України. – 1995. – 26 січ.
7. Савонюк Р. Соціолого-правове дослідження, або думки засуджених. // Право України - 1999 - № 7 – С. 79.
8. Ущаповський В. Тіньова економіка як інфраструктура організованої злочинності: сутність, тенденції розвитку, кримінально-правові проблеми. // Право України. – 2000 - № 2 – С.62.
1 Жулинський Н. Хто вони, неповнолітні? // Голос України. – 1995. – 26 січ.
2 Р.Савонюк “Соціолого-правове дослідження, або думки засуджених. // Право України - 1999 - № 7 – С. 79.
3 Криминология: Учебник / Под ред В.Н. Кудрявцева и В.Е. Єминова. – 2-е изд. – М.: Юристь,1999. – С. 133.
4 Е.Віленська, Е.Дідоренко, Б.Розовський, В.Чалий – Кримінологія: традиції і новації. // Право України. № 6 – 1999 - С.96.
5 Ущаповський В. Тіньова економіка як інфраструктура організованої злочинності: сутність, тенденції розвитку, кримінально-правові проблеми. // Право України. – 2000 - № 2 – С.62.
Завантажити реферат