3. Оформлення договорів на продаж громадянином отриманого в результаті обміну на свій ПМС інвестиційного сертифіката ІФ (ВФ ІК) фінансовому посереднику і оформлення відповідних касових документів на нібито отримання грошових коштів громадянином за "проданий" в результаті цього інвестиційний сертифікат з підробленням особистого підпису продавця інвестиційного сертифіката. -довірчими товариствами та банками:
4. Оформлення договорів довірчого управління приватизаційними паперами між ДТ або банком (довіреною особою) і громадянином (довірителем) відносно передачі довірителем довіреній особі ПМС і доручення останньому від імені довірителя здійснювати представницьку діяльність щодо зберігання, обслуговування і розпорядження ПМС довірителя виключно в його інтересах з вказівкою прізвища, імені та по батькові громадянина і його адреси і підробленням його особистого підпису.
5. Оформлення договорів на продаж акцій, що були придбані в результаті представницької діяльності ДТ або банку з ПМС довірителя, від імені громадянина довірчими товариствами і банками реальним замовникам (фізичним і юридичним особам України та нерезидентам) та оформлення відповідних касових документів на нібито отримання довірителем грошових коштів за "продані" в результаті цього акції з підробленням особистого підпису громадянина. Природньо необхідно мати певну художню майстерність, щоб підроблений підпис громадянина-власника ПМС во всіх даних документах, вказаних вище, був ідентичний.
4. Перерахування отриманих в результаті вкладення незаконно акумульованих ПМС в об'єкти приватизації через систему ЦСА акцій фінансовими посередниками відповідним замовникам. Такі фінансові групи, описані вище, найбільш ефективно вели свою діяльність щодо "обслуговування" приватизаційного процесу порівняно з окремо діючими фінансовими посередниками, і саме вони незаконно залучили найбільшу масу ПМС в своє розпорядження і отримали найбільшу суму грошових коштів від замовників (покупців) акцій вітчизняних приватизуємих підприємств.
Проте, на наш погляд, заслуговують увагу не тільки протиправні прояви, що мали місце при залученні, акумулюванні та використанні ПМС фінансовими посередниками протягом тривання сертифікатної приватизації до 1 травня 1999 р., але й можливі правопорушення останніх, що можуть скоюватися (або вже скоюються) на базі необгрунтованих нерозрахунків з учасниками (довірителями) цих учасників ринку цінних паперів. Звичайно, більшість інститутів спільного інвестування і ДТ не мають можливості розрахуватися зі своїми (відповідно) учасниками і довірителями, оскільки за акціям, що акумульовані в портфелях цінних паперів фінпосередників, не сплачуються дивіденди приватизованими підприємствами внаслідок скрутного фінансового стану останніх, а також оскільки на вітчизняному неліквідному ринку цінних паперів реалізація інститутами спільного інвестування активів може призвести до значного зменшення вартості чистих активів в розрахунку на один інвестиційний сертифікат відносно номінальної вартості інвестиційного сертифіката і взагалі до нерозрахунків з учасниками ІФ та ВФ ІК. Однак, на даний момент все ж таки існують завуальовані шляхи протиправного ведення діяльності деякими фінпосередниками, які, з першого погляду, виявити дуже непросто. На базі письмових відповідей на звернення громадян (учасників, довірителів) інститутів спільного інвестування, ДТ з приводу несплати дивідендів за акціями цим громадянам (дані відповіді поступають у відділ захисту прав інвесторів, що входить до складу Управління розслідування правопорушень на ринку цінних паперів та правозастосування ДКЦПФР), ми спробували розглянути деякі з цих існуючих нині можливих протиправних шляхів нерозрахунків із своїми учасниками (довірителями):
1. Відображення в балансі інститутами спільного інвестування прибутку, який повинний йти на виплату дивідендів учасникам, як нерозподіленого прибутку минулих періодів, що нібито призведе до збільшення курсової вартості інвестиційних сертифікатів, що випущені цими фінпосередниками. В результаті, ІФ або ВФ ІК на протязі кількох років "накопичує" в якості "нерозподіленого прибутку минулих періодів" значну грошову суму, що призначається для виплати дивідендів учасникам, а потім "зникає" ("самоліквідується") разом з цими грошима без надання відомостей про своє місцезнаходження відповідним державним органам, зокрема, ДКЦПФР. Так, вже зараз один із діючих на ринку цінних паперів ІФ у 1998 р. відобразив такий нерозподілений прибуток в сумі 526,7 тис. грн. в балансі як нерозподілений прибуток минулих періодів. Тому працівникам ОВС необхідно приділити увагу можливому зосередженню таких грошових коштів на протязі наступних років у балансі деяких фінансових посередників.
2. Нерідко для роботи з ПМС створювалися фінансові групи, про що вже шла мова вище, що включали в себе ДТ та ІК (ІФ), іноді навіть з однойменними назвами. Такі ДТ та ІК (ІФ) часто були засновані в одному і тому ж році. В таких випадках такі фінансові групи працювали за слідуючою схемою:
o ДТ на основі угоди на здійснення представницької діяльності з приватизаційними паперами працювало виключно з акціями приватизованих підприємств та іншими цінними паперами, придбаними за ПМС довірителів - громадян-власників ПМС. Дивіденди на акції довірителям при цьому не нараховувалися і не сплачувалися.
o ДТ після накопичення певного обсягу ліквідних акцій здійснювало обмін акцій довірителів на інвестиційні сертифікати порідненої з нею структури ІК або ІФ (навіть з аналогічною назвою).
o Коли договір довірчого управління приватизаційними паперами закінчувався, ДТ "радило" довірителям-власникам інвестиційних сертифікатів зі своїми вимогами звертатися до інституту спільного інвестування (ІК або ІФ),який скоріше всього "зникав" у невідомому напрямку. Важливо зазначити на довідку довірителям, що при припиненні договору довірчого управління приватизаційними паперами довіритель повинний отримати своє майно (цінні папери) у вигляді письмового підтвердження права власності на цінні папери у відповідного незалежного реєстратора на підставі звернення (направлення до незалежного реєстратора), що видається довірчим товариством. Фінансові групи (ДТ разом з ІК або ІФ) , були створені на практиці такими фінпосередниками: - ДТ "Разноекспорт-Траст", ІК "Разноекспорт" (що працюють з одного і того же року-1994 р.); - ДТ "Станк-Інвест" і ЗАТ ІФ "Станк-інвест" (закритий інвестиційний фонд).
3. Деякі фінансові посередники обліковували "дрібні" акції за довірителями без повідомлення про це останніх. Але згідно з ст.5 Закону України від 18 червня 1991 р. N 1201-ХІІ "Про цінні папери і фондову біржу" акція є неподільною. У разі коли одна і та ж акція належить кільком особам, усі вони визнаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника. Проте, на жаль, Державною програмою приватизації на 1999 р. (розділ 6) передбачається дроблення акцій за підсумками сертифікатного аукціону. Однак, незрозуміло, яким чином нараховувати і сплачувати дивіденди за "дрібними" акціями, якщо інша частина акції належить теж декільком особам, що проживають в різних регіонах, а нараховані дивіденди за однією акцією складають 1 копійку.
Завантажити реферат