4. Деякі фінансові посередники "виправдовувають" невиплату дивідендів учасникам (довірителям):
o відсутністю ідентифікаційного коду останніх. Проте громадяни-учасники спільного інвестування (довірителі) не мають поняття, що ідентифікаційний код необхідно надавати фінпосередникам, оскільки про це вони взагалі не повідомлялись;
o виключно акумулюванням ПМС і придбанням акцій на протязі двох-трьох років свого існування, що не давало можливості розраховуватися щодо дивідендів з учасниками (довірителями);
o готуванням документів для реорганізації інституту спільного інвестування.
5. Деякі фінансові посередники обліковують дрібну кількість інвестиційних сертифікатів за учасниками.
6. Деякі філії ДТ "самоліквідовувалися" ("зникали" в невідомому напрямку), привласнюючи грошові кошти довірителів, без надання належних відомостей ДКЦПФР про своє нове місце розташування або про ліквідацію. Наприклад, колишній директор ДТ "АПК-Інвест" Мартиченко О.К. в зговорі з директором Житомирської філії Гриневичем В.В. незаконно самоліквідували Житомирську філію без передавання відповідних документів (в тому числі бухгалтерської документації) головному підприємству.
7. Оскільки угоди, укладені з довірителями, що знаходилися в цієї філії, повернені не повністю і внаслідок того, що не були повернені довірителям належні їм акції, здійснити розрахунки з такими довірителями по закінченню дії договорів довірчого управління приватизаційними паперами взагалі неможливо. За даним фактом порушено декілька кримінальних справ.
8. Деякі інститути спільного інвестування безпідставно "лякають" своїх учасників тим, що їх скарги на рішення загальних зборів акціонерного товариства, у формі якого створюється ІК (ІФ), будуть нібито вирішуватися в судовому порядку, а це, в свою чергу, призведе до "відшкодування витрат товариства за рахунок відповідача-учасника, що буде дорожче, ніж вартість сертифіката акцій, що йому належить".
9. Іноді фінансові посередники (ІФ, ІК, ДТ) називають залучені кошти громадян договором позики, пенсійними внесками чи спільною діяльністю, а не угодами довірчого управління або спільного інвестування.
10. Деякі інститути спільного інвестування (наприклад‚ ВФ ІК "Тект") здійснювали обмін інвестиційних сертифікатів на компенсаційні сертифікати‚ які не є приватизаційними паперами‚ оскільки випускаються на пред'явителя і підлягають вільному обігу на ринку шляхом купівлі-продажу;
11. Незаконні переміщення приватизаційних паперів між фінансовими посередниками для придбання контрольних пакетів акцій відповідним замовникам.
Крім того, розглянемо конкретні шляхи, які існують на даний момент, за думкою співробітників ДКЦПФР, що займаються контролем та регулюванням діяльності інститутів спільного інвестування, відносно можливостей нерозрахунків закритих ІФ або закритих ВФ ІК з учасниками після закінчення строку діяльності фонду, котрі вже реалізуються на практиці:
1. Закритий ІФ (закрите акціонерне товариство) або закритий ВФ ІК (філія інвестиційної компанії, створеної у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю) припиняє свою діяльність частіше шляхом ліквідації як господарське товариство за ст.19 Закону України від 19.09.91 р. N 1576-ХІІ "Про господарські товариства" (наприклад, закритий ІФ або закритий ВФ ІК ліквідується за рішенням вищого органу товариства або на підставі закінчення строку, на який воно створювалося);
2. Зникають (звільнюються) всі співробітники та засновники ІФ або ВФ ІК, інвестиційної компанії, хоча формально інститут спільного інвестування існує "на папері";
3. ІФ або ВФ ІК продають свої чисті активи (цінні папери, в які розміщено кошти засновників та учасників фонду) за безцінь (що відображається в договорі купівлі-продажу), а сам в "тіні" (в заздалегідь умовленому місці) отримує грошові кошти, що відповідають дійсній (реальній, поточній, ринковій) вартості цих цінних паперів;
4. Формально ІФ або ВФ ІК обмінюють свої чисті активи (ліквідні цінні папери) на неліквідні ("сміттєві") цінні папери, що відображається відповідним чином в договорі міни, а насправді за цей "обмін" на стороні отримують грошові кошти, які дорівнюють різниці вартості обмінюваних цінних паперів;
5. При припиненні своєї діяльності закритий ІФ або закритий ВФ ІК розраховується лише з частиною своїх учасників.
Таким чином, вже нині можна констатувати той факт, що у наступному тисячолітті не уникнути "нової хвилі" невиконання зобов'язань деякими фінансовими посередниками, які працювали в процесі приватизації з ПМС громадян України. Тому необхідно своєчасно виробити дієві заходи щодо зменшення негативного впливу цих протиправних проявів на процеси розвитку ринку цінних паперів України.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Горицкая Н. Криминализация процесса приватизации по-украински.//Предпринимательство,хозяйство и право. - 1999. - N4. - С.3-8.
2. Горицкая Н. Мифы и реальность "ваучерной" приватизации.//Бизнес.-1999.-N25. - 21 июня. - С .114-116.
3. Кучеренко О.В. Підсумки діяльності фінансових посередників у сертифікатній приватизації (аналітичній огляд).//Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 1999. - N6. - червень. - С. 55-57.
4. Річний звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 1998 рік.
Завантажити реферат