Зміст.
Вступ.
1. Розвиток конституційної думки в Україні як історична передумова сучасної Конституції
2. Конституція 1997 р. – Основний Закон сучасної Української держави
2.1.Загальні засади конституційного ладу України
2.2 . Конституційний статус людини і громадянина
2.3. Конституція України про систему органів державної влади.
3. Конституція України і перспективи подальшої розбудови правової держави
Висновки
Список використаної літератури.
Вступ.
Сучасна Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року - найважливіший нормативно-правовий акт новітньої Української держави. Україна нарешті здобула свій Основний Закон – необхідний елемент сучасної законодавчої системи, який є її своєрідним підмурком. Конституція 1996 року закріпила статус незалежної України – рівноправного учасника міжнародних відносин.
В даній курсовій роботі розглядається зміст та значення сучасної Конституції України, докладно аналізуються I, II та III розділи Конституції, визначаються їх найважливіші ідеї та потенціал у справі розбудови в нашій країні правової держави. При написанні роботи використовувалися підручники і посібники, монографії та наукові публікації в журналах. Застосовані також матеріали з історії української конституційно-правової думки, що дозволяють побачити глибинні історичні корені сучасного Основого Закону, виявити шлях визрівання його передумов, сприймати Українську державу як невід’ємну частку світового співтовариства.
Проте сучасна Конституція України це не тільки підсумок процесів державотворення, це й своєрідний дороговказ подальшого вдосконалення нашої держави, наповнення її сформованих інститутів реальним змістом, перетворення їх на реальні чинники правового регулювання суспільних відносин в Україні. Слід зазначити, що прийняття Конституції стало результатом компромісу різноспрямованих політичних сил, тому її можна розглядати як запоруку майбутньої злагоди в нашому супільстві, гарантію його розвитку на засадах забезпечення врівноваженості різних соціальних верств та політичних течій за умови неодмінного визнання непорушності політичного суверенітету нашої держави.
1. Розвиток конституційної думки в Україні як історична передумова сучасної Конституції
Термін “конституція” має латинське походження і походить від слова constitutio – “устрій”, “установлення”. У Стародавньому Римі конституціями називалися акти, що їх видавав імператор. “Словник іншомовних слів” стверджує, що конституція - “основний закон держави, який визначає основи політичної, економічної і правової системи країни. Конституція закріплює форму правління й державний лад, порядок утворення, принципи діяльності і компетенцію центральних і місцевих державних органів, виборчу систему, права і обов’язки громадян, організацію та принципи правосуддя тощо” [3;442].
Сучасний європейський конституціоналізм має витоки в середньовічній Англії, адже в 1215 році тут, на вимогу повсталих баронів та городян король Іоанн Безземельний затвердив Велику хартію вольностей, що вперще законодавчим шляхом обмежила королівську владу. Також хартія встановила недоторканість майна та особистості англійців.
Першою загальновизнаною у світі конституцією є Конституція Сполучених Штатів Америки, прийнята в 1787 р. Молода демократична держава, яку утворили європейські колоністи в Північній Америці, одразу зафіксувала в законодавчому порядку принципи поділу влади, народного суверенітету, забезпечення природніх прав людини. Правам людини було присвячено прийнятий в 1791 р. Білль про права, який увійшов до Конституції США.
У 1791 році з’явилася й перша конституція Франції. ЇЇЇї поява стала наслідком французької революції кінця XVIII ст. Під час цієї революції у Франції на зміну абсолютної монархії прийшла конституційна, а в 1791 році – республіка. З 1791 по 1799 роки у Франції було послідовно прийнято чотири конституції.
У 1867 році було видано конституці. Північнонімецького союзу, який обб’єднав більшість тодішніх німецьких держав. У 1871 році окремі німецькі монархії об’єдналися в Німецькій імперії, конституція якої надала всім німцям загальне виборче право, на засадах якого обирався рейстаг – загальнонімецький парламент.
Тривалішим був шлях Росії до конституції. В цій державі ще наприкінці XIX – на початку ХХ ст. глибинні монархічні традиції поєднувалися з недорозвинутістю громадянського суспільства. Перша конституція побачила світ у Росії тільки в 1918 році.
Конституційні процеси відбувалися наприкінці минулого – в першій половині нинішнього століття і в інших країнах Європи та Америки, призвівши зрештою до юридичного оформлення в них Основного Закону. Своєрідним винятком була Англія, де так і не з’явилося єдиної писаної конституції. Основні засади державного ладу цієї держави викладено в декількох державно-правових актах. Проте ця особливість законодавчої системи Великої Британії не зашкоджає їй бути демократичною.
І навпаки, формальна наявність конституції ще не гарантує того, що держава є справді правовою та демократичною. Доказом тому є історія тоталітарних держав, насамперед СРСР. Ця держава, як і її східноєвропейські та азіатські сателіти та Китай, мали конституції, а конституція СРСР 1936 року стала для свого часу найбільш демократичною. Але на практиці комуністична влада всіляко нехтувала проголошеними нею самою правами людини, наповнивши формально демократичні державні інститути тоталітарним змістом.
В Україні зародження конституційної думки належить ще до початку XVIII ст. Автономний осередок українського державного життя – Запорозька Січ – традиційно функціонувала на засадах демократії навіть в умовах чужоземного панування на більшій частині України. Демократічний ідеал був покладений в основу державотворчих процесів у Гетьманщині – українській козацькій державі, заснованій під час Визвольної війни 1648-1657 років.
“Однією з найцікавіших пам’яток української правничої думки є “Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького”, що з’явилися на світ у Бендерах серед тієї частини українського козацтва, яка пішла за Мазепою і в результаті опинилася у вимушеній еміграції…Важливою особливістю, яка відрізняла цей акт від традиційних гетьманських статей і робила його подібним до пізніших європейських конституцій, було те, що він укладався не між гетьманом і монархом – протектором української держави, а між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу” [8;97]. Щоправда, автори підручника з правознавства за редакцією І.Б.Усенка не вважають цей акт конституцією в сучасному розумінні, але в ньому були встановлені повноваження й порядок діяльності вищих органів козацької влади, її головних посадових осіб, визначалися кордони козацької держави, повноваження судових органі і т.і. За умов тодішнього панування в Україні Російської імперії та Речі Посполитої Конституція П.Орлика, що на 77 років випередила Конституцію США, не набула чинності на теренах України, залишившися яскравою пам’яткою вітчизняної конституційно-правової думки.
Завантажити реферат