45 днiв. Звернення громадян розглядаються без стягнення плати, але
якщо витрати були зробленi при перевiрцi завiдомо неправдивих вiдо-
мостей, вони можуть бути стягнутi за рiшенням суду.
ЕКОНОМIЧНI ПРАВА.
Новим для Української Конституцiї є закрiплення права приватної
власностi, яке є непорушним, та його гарантiй (ст.41 Конституцiї
України). Закон України "Про власнiсть" вiд 7 лютого 1991 року пе-
редбачає, що право власностi - це врегульованi законом вiдносини що-
до володiння, користування i розпорядження майном.
Власнiсть в Українi виступає в таких формах: приватна, колектив-
на, державна. Держава проголошує в Конституцiї захист прав усiх
суб'єктiв права власностi, але й вимагає, щоб власнiсть не викорис-
товувалась на шкоду людинi i суспiльству (ст.13 Конституцiї
України). Вiдчуження об'єктiв приватної власностi вiдбувається:
1) у випадку реквiзицiї - коли вiдчуження супроводжується попе-
редньoю i повною виплатою вартостi майна за умов суспiльної
необхiдностi або з наступними повним вiдшкодуванням в умовах воєнно-
го чи надзвичайного стану;
2) у випадку конфiскацiї - без усякого вiдшкодування виключно за
рiшенням суду.
Стаття 42 Конституцiї України закрiплює право громадян на
пiдприємницьку дiяльнiсть, пiдприємництво, за Законом України "Про
пiдприемництво" вiд 7 лютого 1991 року, це самостiйна iнiцiатива,
систематична на власний ризик дiяльнiсть по виробництву продукцiї,
виконанню робiт, наданню послуг та заняття торгiвлею з метою одер-
жання прибутку. Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренцiї,
захищає вiд недобросовiстної конкуренцiї, не допускає зловживання
монопольним становищем на ринку.
На рiвнi Основного Закону зафiксований i захист прав споживачiв,
контроль держави за якiстю i безпечнiстю продукцiї, послуг, робiт.
Одними з найважливiших прав людини є право на працю та вiдпочинок
(ст.43,45 Конституцiї України). За Мiжнародним пактом про еко-
номiчнi, соцiальнi та культурнi права вiд 16 грудня 1966 року право
на труд включає право кожної людини на отримання можливостi заробля-
ти собi на життя працею, яку вона вiльно обирає, право на справед-
ливi та сприятливi умови працi, оплату працi, вiдпочинок та обмежен-
ня робочого часу. Всi цi положення вiдображенi у чиннiй Конституцiї
України. Крiм того, її 44 стаття передбачає право на страйк, як
засiб захисту своiх економiчних i соцiальних прав.
СОЦIАЛЬНI ПРАВА.
Стаття 46 Конституцiї України проголошує право на соцiальний за-
хист, тобто систему державних гарантiй для реалiзацiї прав громадян
на працю i допомогу на час безробiття, пiдтримання життєвого рiвня
населення через перегляд мiнiмальних розмiрiв основних соцiальних
гарантiй за умов зростання цiн, надання державної допомоги, пiльг та
iнших видiв соцiальної пiдтримки малозабезпечених громадян, ма-
терiальне забезпечення при досягненнi пенсiйного вiку, тимчасової
або постiйної втрати працездатностi, втрати годувальника.
Стаття 47 передбачає для громадян, якi потребують соцiального
захисту, пiльгове (безоплатне або за доступну для них плату) надання
житла.
Стаття 48 закрiплює право на достатнiй життевий рiвень, який
включає достатнє харчування, оляг i житло. Мiжнароднi документи
вiдносять до цього права i свободу вiд голоду. В Українi для
здiйснення адресної допомоги малозабезпеченим був прийнятий Закон
України "Про межу малозабезпеченностi" вiд 4 жовтня 1994 р., за яким
право на одержання грошової допомоги мають непрацездатнi громадяни,
якi отримують пенсiю i середньодушовий сукупний дохiд яких не пере-
вищує величини вартостi межi малозабезпеченностi. Призначення допо-
моги здiйснюють органи, що призначають пенсiю за мiсцем проживання
особи за її особистою заявою.
Кожна людина має природне невiд'ємне i непорушне право на охоро-
ну здоров'я. Стаття 49 Конституцiї України передбачає також право на
медичну допомогу та медичне страхування. Згiдно з Основами законо-
давства про охорону здоров'я, здоров'я - це стан повного фiзичного,
душевного i соцiального благополуччя, а не тiльки вiдсутнiсть хвороб
i фiзичних дефектiв.
Охорона здоров'я - система заходiв, спрямованих на забезпечення,
збереження i розвиток фiзiологiчних i психологiчних функцiй, опти-
мальгої працездатностi та соцiальної активностi людини при макси-
мальнiй бiологiчно можливiй iндивiдуальнiй тривалостi життя.
Згiдно iз Статтею 14 Основ реалiзацiя полiтики охорони здоров'я
в Українi покладається на органи державної виконавчої влади. Особис-
ту вiдповiдальнiсть за це несе Президент України, який виступає га-
рантом права громадян на охорону здоров'я.
ЕКОЛОГIЧНI ПРАВА.
На жаль, ця група прав в Конституцiї вiдображена лише в статтi
50, де закрiплюється право громадян на безпечне довкiлля, вiдшкоду-
вання завданої порушенням цього права шкоди, та права на iнформацiю
про стан довкiлля, якiсть харчових продуктiв та предметiв побуту.
Екологiчна безпека за Законом України "Про охорону навколишнього
природного середовища" вiд 25 червня 1991 р. є такий стан навко-
лишнього природного середовища, при якому забезпечується попереджен-
ня погiршення екологiчної обстановки та виникнення небезпеки для
здоров'я людей. Екологiчна безпека передбачає здiйснення комплексу
взаємопов'язаних полiтичних, економiчних, технiчних, органiзацiйних
та державно-правових заходiв.
3 метою охорони громадян вiд шкiдливих продуктiв у Статтi 18
Закону України "Про захист прав споживачiв" передбачено, що виготов-
лювач, продавець зобов'язаний довести до покупця вiдомостi про това-
ри, якi за певних обставин створюють небезпеку для життя, здоров'я
споживача та його майна, а також про можливi наслiдки їх впливу.
Покупець має право вимагати вiд продавця iнформацiю щодо товару та
його якостей.
КУЛЬТУРНI ПРАВА.
Стаття 53 Конституцiї України закрiплює право кожного на освiту,
у тому числi на отримання безоплатної освiти у державних i кому-
нальних навчальних закладах.
За Законом України "Про освiту" в ред. вiд 23 березня 1996 р.
освiта в Українi базується на засадах гуманiзму, демократiї,
нацiональної свiдомостi, взаємоповаги мiж нацiями i народами. Зазна-
чений Закон регламентує питання управлiння, системи та структури
освiти, права та обов'язки педагогiчних працiвникiв, батькiв та
учнiв, державнi гарантiї працiвникам закладiв освiти та iншi.
4 листопада 1966 року на Генеральнiй конференцiї ЮНЕСКО була
прийнята Декларацiя принципiв мiжнародної культурної спiвпрацi, яка
проголосила, що для пiдтримання гiдностi людини необхiдне глибоке
розповсюдження культури та освiти серед усiх людей на засадах спра-
ведливостi, свободи та миру. Iншi мiжнароднi акти пiдкреслюють також
Завантажити реферат