Людина лише там чогось
домагається, де вона сама вірить у свої сили.
Л.Фейєрбах
Різні люди оцінюють себе по-різному. Одні - позитивно, другі - негативно. Чим позитивніше уявлення людини про себе, тим краще в неї життя й упевненіше вона почувається. І навпаки. Перша категорія людей - це, як правило, щасливі везунчики, друга - невдахи. Як це не прикро, але більшість із нас належить до невдах, які незадоволені собою та життям. Тому для багатьох досить характерною є така поведінка:
• боїмося робити помилки в житті й у зв'язку з цим не живемо, а існуємо;
• вважаємо, що неприємні почуття - це результат дії "зовнішніх сил", а не власного мислення;
• перебільшуємо зовнішні обставини і "применшуємо" свої можливості, здібності;
• досить часто "користуємося" негативними емоціями і . часто хворіємо;
• часто сприймаємо негативну інформацію для припинення наших дій, замість тільки їх корекції;
• часто "робимо з мухи слона" і жахаємося його;
• не слідкуємо за своїми думками, забуваємо, що всі вони впливають на наше здоров'я, настрій, зрештою створюють нас;
• не слідкуємо за своїми словами, а вони посилюють вплив думок. І якщо останні несуть "негативну енергію", то руйнують нас і оточуючих людей;
• часто скаржимося на свої негаразди і "програмуємо" себе й оточуючих на хвороби, поганий настрій, поразки;
• часто дозволяємо собі вступати в негативні розмови;
• рідко займаємося самохвальством, говорячи собі: "Який я молодець!";
• рідко усміхаємося, забуваючи про позитивний вплив усмішки для себе і оточуючих;
• плануючи справу, часто зосереджуємося на поразці, забуваючи, що жодна важлива справа не виконувалася людьми без віри в успіх;
• багато часу приділяємо думкам про минуле та майбутнє, а не живемо "сьогоднішнім днем";
• часто дозволяємо собі турбуватися про дрібниці, якими слід нехтувати;
• жахи нашої уяви з'їдають нас, але ж 90 відсотків їх є хибними;
• часто протестуємо проти неминучого і . доводимо себе до нервового зриву замість того, щоб примиритися з тим, що вже сталося;
• страждаємо часто не стільки від того, що відбувається, скільки від того, як оцінюємо те, що відбувається;
• часто прагнемо звести рахунки з ворогами, забуваючи, що цим завдаємо більше шкоди собі, ніж їм;
• зосереджуємося на негативному боці життя, забуваючи, що "вміння бачити позитивний бік нашого життя коштує понад 1000 франків на рік";
• зосереджуємося на негативному замість того, щоб спробувати перетворити "мінуси" на "плюси";
• часто забуваємо, що майже всі хвороби - від нервів, негативних емоцій, які виникають унаслідок наших думок;
• часто звинувачуємо близьких, навколишній світ у своїх поразках, забуваючи, що майже на 100 відсотків вони - результат наших власних думок, які звичайно можна змінити;
• часто очікуємо якихось виняткових сприятливих випадків замість того, щоб користуватися тими, що є. Ці випадки часто виявляються дуже сприятливими, якщо ми розумно діємо.
Мабуть, прочитавши цю "характеристику" невдахи, песиміста, людини з негативним мисленням, дехто пізнав себе . і, мабуть, йому захотілося змінити і себе,! своє життя (може, вже не вперше). Тому, звичайно ж, нас цікавить, як можна сформувати позитивне уявлення про себе. Максуелл Мольц рекомендує для цього використовувати позитивне мислення. Суть його полягає в тому, щоб, з одного боку, змінювати позитивний образ власного "Я" під впливом вдалих вчинків, а з другого боку, не дати йому зруйнуватися в разі невдачі. Справжній везунчик навіть після катастрофічного провалу ніколи не скаже собі: "Провал відбувся тому, що я дурень". Швидше він подумає, що невдача - наслідок якихось прорахунків. І що наступного разу він обов'язково їх передбачить. А загалом він виглядає в цій ситуації досить пристойно. Тільки за такого ставлення до себе й до своїх дій психологічний образ "Я" може позитивно впливати на "Я" природне. Успіхи підкріплюють Я-концентрацію людини, невдачі виконують корегувальну функцію. Посилюється координація "Я", що фактично означає особисте зростання людини.
Людина з позитивним мисленням досить добре підготовлена до життєвих випробувань, звичайно упевнено дивиться в майбутнє. Вона об'єктивно оцінює себе і свої можливості і якщо помічає в собі відсутність якихось талантів, то не дуже засмучується, а просто переключається на ті сфери діяльності, в яких здібності її можуть розкритися краще. Це оптиміст, який завжди досягає поставленої мети. Він щиро вірить в успіх, і в цьому вся справа настроєна на перемогу підсвідомість лише виконує закладену в неї програму. Такі люди, як правило, щасливі: вони легко переживають невдачі, всією душею радіють успіхам і надійно захищені від невротичних захворювань.
Негативне мислення (негативний спосіб думок) призводить до прямо протилежних результатів: породжує тривогу й невдоволення, фрустрації та озлобленість, створюючи тим самим підґрунтя для різних хвороб. Негативіст боїться труднощів і не має мети, знає, що його в усьому переслідує невдача, і тому справді на неї приречений. Важко тягне він за собою протягом життя все зростаючий комплекс неповноцінності. Налаштована на поразку підсвідомість природно штовхає його від однієї поразки до другої. Негативіст в усьому вбачає загрозу і завжди очікує гіршого, і, як наслідок, це дає знати про себе значно частіше. Він постійно навіює собі, що зараз неодмінно станеться щось жахливе (літак, мабуть, розіб'ється!) або поринає в думки про щось вірогідне, значно перебільшуючи його негативні наслідки (я, напевно, втрачу роботу і тоді моє життя надовго залежатиме від соціальної допомоги).
За своєю суттю позитивне мислення - це віра в успіх. Зрозуміло, від вас не вимагається бути життєрадісним постійно, до того ж це неможливо. Потрібно просто зробити так, щоб упевненість у собі стала звичкою. Позитивізм - це не чародійна паличка, яка позбавляє нас від усіх проблем; від вас же вимагається терпіння, настирливість і володіння методами самотерапії. Не чекайте швидких успіхів, інакше будь-яка тимчасова невдача призведе до стресу і загальмує весь оздоровчий процес. Але вірте в кінцевий успіх: позитивне мислення - прямий шлях у нове, щасливе і здорове життя. Воно і при важкій хворобі діє іноді краще будь-яких ліків. Лікарі знають, як важко видужує песиміст і як блискуче виходить із найбезнадійніших ситуацій оптиміст.
Ще в давнину лікарі помічали, що хвороба частіше виникає у людей злих, заздрісних, запальних, а також похмурих, меланхолійних. Хворі думки, негативні емоції та переживання, затьмарене невіглаством хворе життя на Давньому Сході вважали основною причиною хвороби та передчасної смерті.
Великий римлянин, класик античної медицини К. Гален ще в другому столітті нашої ери стверджував, що в боротьбі за здоров'я на першому місці - вміння володіти своїми пристрастями.