· Брахман не має форми і вічний.
· Видимий світ – ілюзія.
· Душа проходить через цикл життів (сансару) і її подальше існування визначається діями (кармою), що була отримана у минулому житті.
· У створенні Всесвіту усі речі становлять собою єдність.
Тексти смріті (легенди)
Це ті тексти, які вже стосуються певно індуїзму. По-перше, це епоси “Махабгарата” і “Рамаяна”, які включають в себе релігійні, моральні та виховні писання, засновані на усних легендах. Один з найбільш відомих текстів “Махабгарати”, “Бхавадгіта” – одна з найдовших поем у світі. Вона написана в формі діалогу між сином царя Арджуною і його візником Крішною, котрий є перевтіленням бога Вішну. Кришна пішов на землю, щоб поновити дхарму[4], а також любов до Бога.
Також виділяють Пурани – тексти з релігійної міфології, тексти, що пояснюють 6 ортодоксадьних філософських систем і різних індуїстських сект, що поклоняються Вішні.
Індуїстські боги
Скільки їх існує
Скільки в індуїзмі богів, ніхто не знає. За Рігведою їх 33 (11 на небі, 11 – в повітрі та 11 – на землі), але справді їх повинно бути набагато більше. Скоріше всього, пояснюючи вираз “33 коті дева”, помилилися, оскільки “коті” означає 10 000 000.[5] Тобто богів повинно вийти 330 000 000. Але тут треба пам’ятати, що всі вони – під єдиним початком, який називається Абсолютна Реальність, або ж Сагуна Брахман. Ще в індуїзмі є трійка найголовніших богів – тримурті.
Тримурті – Брахма, Шиву і Вішну
Найголовнішими в індуїзмі є 3 боги – Брахма, Шива і Вішну. Вони нібито розділяють функції одного Бога між собою: творення, руйнування та охоронну.
Першим із них є Брахма – найменш “індуїстський” з богів. Він створив з Вищої Реальності і Вічності новий світ, який індуси вважають нереальним, тому Брахма не є для них популярним богом. Вважається, що “день Брахми” (народження людини) порушує рівновагу у світі, а “ніч Брахми” (смерть) її встановлює знову.
Так що все таки більшість індусів діляться на шиваїтів та вішнуїтів.
Шива. “Виріс” з протоіндійського міфологічного персонажу (рогате божество на троні). У ведійському варіанті йому відповідав Рудра – стихійне божество. В образі були закладені дві контрастні характеристики – еротизм та аскетизм. Це, з одного боку – бог аскетів, що прагнуть руйнування і повернення та поєднання з вічністю й абсолютом. Шива вважається грозою демонів, і в цьому проявляється його руйнівна сила. Але, з іншого боку, - це бог життєвої сили і чоловічого начала.
Також велика частина культу Шиви – його зв’язок з музикою та танцями. Його іконографічний образ Шива Натараджа, “цар танців”, є одним з найпопулярніших.
Вішну. Давнім його праобразом було ведійське сонячне божество, соратник Індри. Він має добрий характер, є максимально близьким до людей. Чотирьохрукий Вішну зазвичай зображається сидячим на тисячеглавому драконі, що везе його по водах первісного океану, або ж на троні в позі лотоса.
Інші боги та богині
Культ жінки Шиви. У Шиви є жінка Шакті, які відіграє велику роль в індуїзмі, оскільки енергія Шакті, сплетена разом з енергією її чоловіка, підсилюється і тим самим стає краще. Шакті має два перевтілення. По-перше, це богиня Дурга. Вона грозна і десятирука, але в той же час це богиня-мати, жіноче начало. По-друге, це Калі. Вона ще більш войовнича за Дурга. Триглазе чудовисько з оскаленими зубами і зброєю в руках, вона є одним цілим, жіночим і чоловічим в одному. Є Шакті ніжна та любляча, і тоді її називають Парваті (Саті).
Жінка Вішну. На відміну від Шакті, у жінки Вішну завжди один і той самий образ, ніжної жінки. Висока та романтична любов – ось що характеризує їхні відносини.
Перевтілення Вішну. У Вішни відомо багато перевтілень, але основних тільки десять: чотири – в образі тварин (риби, черепахи, лева, вепра), карлика-великана, Парашурами (воїн, що прославився на полі бою), Рама, Крішна, Будда і месія Калка.
Також відомі божки (духи) девата, які зв’язані з головним божеством і шкоди не чинять.
Є також грама-девата. Це сільські божки, і вони різняться від села до села, і є нібито певним символом місцевості (особливу роль як берегині тут відіграють жіночі материнські образи).
Але, скільки б не було богів в Індії, вони все одно залишаться різними аспектами Сагуни Брахмана, Абсолютної Реальності.
Філософські школи індуїзму
Більшості з нас видається дивним, що філософські школи виникають з релігійних течій. Та, чесно кажучи, нічого дивного в тому немає, оскільки все життя індуса тісно зв’язане з релігією, і в основі філософських і релігійних систем – не тільки знайти істину, але й пізнати її в житті.
Головною для філософії є концепція Упанішад про цикл життів (сансару) та про ілюзорний світ, з якого за допомогою гарних дій можна потрапити до Брахману, світу Вічної Волі. Стежок для того, щоб очиститись, існує три:
q Шлях діянь – виконувати свої обов’язки заради інших, не думаючи про себе.
q Шлях знань – мислення, інтуїтивне заглиблення, розвиток інтелекту до знань Абсолюту.
q Шлях вірності Богу, визнання авторитету священних книг.
В філософії індуїзму – шість шкіл, заснованих на Ведах.
Вони називаються астика (ортодоксальні, тобто приймають авторитет Вед), але є ще настика (неортодоксальні школи джайнізму та буддизму, тобто ті, що не приймають авторитет Вед).
Індуїстські школи є школами астики. Вони групуються за такими парами:
q Ньяя і вайшешика.
q Санкхья і йога.
q Міманса і веданта.
Ньяя і вайшешика. В основі цієї концепції лежить логічний аналіз ньяя. Тільки завдяки логіці можна досягти істинного знання, що приведе до мокші. За вайшешика, тільки коли людина пізнає атомарний склад Всесвіту і зможе знайти різницю між ним та душею, вона досягне вічного спокою.
Санкхья та йога. За Санкхою космічний дух (пуруша) повинен бути визволений з матерії (пракріті), оскільки вона причиняє йому біль. Пурушу звязують і не відпускають три нитки (гуни): сатва (радість), раджас (активність) та тамас (пасивність, лінь). Тому, щоб досягнути мокші, потрібно позбутися почуттів. За йогою існує 8 ступенів їх позбуття: контроль над почуттями, виконання правил, поза (дозволяє зконцентруватися на медитації), регулювання дихання, вихід з почуттєвого контролю, зосередження, медитація, самореалізація.
Міманса і веданта. Міманса – це просте дослідження Вед, і воно доповнюється ведантою – переосмисленням Вед. Людина не може повністю вступити в мокшу, оскільки все одно залишається частиною Брахмана, тобто залежить від нього.
Індійські культи в сімї
Сімейні ритуали індусів
Перше, що виконується в кожній сім’ї, це ритуали життєвого шляху, або самскара. Ці ритуали повязані з чотирма життєвими етапами: брахмачарою (від отримання священої нитки), гріхастхою (одруженням), ванапрахстхою (уходом від справ) і саньясою (паломництвом, цей етап виконіється тільки за бажанням). Серед етапів я зазначу деякі: