ТАБЛИЦЯ 1
|
Елемент |
Матриця |
Концентрація елемента в матриці % |
Межа виявлення, в ат.% |
література |
|
Yb |
Водний розчин YbCl3 |
5 ×10-7 |
2 ×10-9 |
[49] |
|
Na |
Кристал CdS |
2 × 10-6 |
2 × 10-10 |
[51] |
|
Кристал Ge |
2 × 10-8 |
5 × 10-9 |
[54] | |
|
Al |
Кристал Ge |
2 × 10-7 |
10-9 |
[53] |
|
Водний розчин AlCl3 |
2 × 10-7 |
2 × 10-10 |
[59] | |
|
Морська вода |
2 × 10-7 |
10-7 |
[59] | |
|
Кров |
3 × 10-5 |
2 × 10-7 |
[71] | |
|
B |
Кристал Ge |
2 × 10-7 |
5 × 10-9 |
[43] |
|
Ru |
Морська вода |
(1-3)× 10-10 |
3 × 10-12 |
[65] |
|
Тверда порода |
10-4 – 10-9 |
10-10 |
[65] |
В таблиці 1 приведені результати рямого виявлення методом лазерної фотоіонізаційної спектроскопії в вакуумі ряду елементів в різних речовинах. В неоптимізованих експерементальних умовах досягнуті результати, що є граничними для найбільш чутливих аналітичних методів.
Таблиця 2
|
Метод |
Межа визначуваного елемента, в %(водні розч.) |
Експерементальна межа визначення в матриці, в % |
Селективність по елементам |
|
Атомно-абсорбційна спектрометрія |
10-4 –10-9 |
10-4 –10-7 |
Середня |
|
Іскрова мас-спектрометрія |
10-5 – 10-8 |
10-5 – 10-7 |
Висока |
|
Нейтронно-активаційний аналіз |
10-5 – 10-9 |
10-5 – 10-9 |
Середня |
|
Лазерна флуорисцентна спектрометрія |
10-6 – 10-11 |
10-5 – 10-8 |
Висока |
|
Лазерна ступінчата фотометрія |
10-11 – 10-14 |
10-8 – 10-12 |
Дуже висока |
Для метода лазерної фотоіонізаційної спектроскопії є також резерви досягнення меж визначення на один- два порядка шляхом вдосконалення конструкції атомізатора, підвищення ефективності та селективності лазерної фотоіонізації, позбавлення від неселективного іонного фону та інше.
Проведений експеремент визнав універсальний характер метода фотоіонізаційної спектроскопії в поєднанні з вакуумною термічною атомізацією речовини і відкрив широкі перспективи використання його як нового аналітичног метода. Крім того, лазерна ступінчата фотоіонізація атомів в вакуумі має перспективи комбінації з іншими способами атомізації, припускається пряме поєднання з масс-спектрометром і різними способоми виділенн селективних іонів.
Видно, що достоїнства розглянутого метода – чутливість реєстрації на рівні оденичних атомів в об’ємі взаємодії з лазерним випромінюванням, можливість прямого аналіза об’єктів в їх звичайному стані, винятковість неконтрольованих домішок шляхом атомізації речовини в вакуумі, можливість виділення селективного корисного сигналу на рівні фона в одному вимірі і роздільної реєстрації поверхневих і об’ємних домішок в твердих зразках- дозволяють використовувати його для аналіза слідів більшості елементів практично в в якій завгодно матриц.
Використана література:
Лазерная аналитическая спектроскопия «НАУКА» Москва 1986
Подані посилання на наступну літературу:
49. Беков Г. И. Егоров А. С.- ЖАХ 1983 т. 8 ст. 429
51. Акилов Р. Беков Г. И. – Письма в ЖТФ 1982 т.8 ст. 517
54. Акилов Р. Беков Г. И. –ЖАХ, 1984, т.39, ст.31.
53. Акилов Р. Беков Г. И–Квантовая электрон.1982, т. 9 ст. 18
59. Bekov G. I. Yegorov A. S, - Nature. 1983/ vol. 301. Pg. 410
65. Bekov G. I. Yegorov A. S, - Nature. 1983/ vol. 312. Pg. 748
71. Bekov G. I. Letokhov V. S.- Laser Chemistry. 1984. Vol.5 pg. 11
Завантажити реферат