Культурний рух ще глибше підірвав раціональне мислення та легитимацію основного проекту. Він поставив під питання як цінності платників, високий життєвий рівень, так і переваги споживання, праці та бережливості. Він відкрито кинув виклик відстроченому винагородженню, самоорганізованості.
Ясперс писав, що техніка не тільки наближує нас до пізнання, техніка відкриває перед нами новий світ та нові можливості існування в ньому. Він одним з перших підняв проблему нової естетики у технізованому світі.
4. Людина у новому суспільстві
Радикальні зміни у сфері виробництва неминуче призведуть до великих соціальних змін. Ще при житті нашого покоління фабрики та установи наполовину опорожніють та перетворяться у складські приміщення. Футуристи вважають, що розвиток мережі інформації дзволить значно розширити практику надомної праці. Це дозволить зменшити забруднення оточуючого середовища та знизити витрати на її відновлення. В напрямку створення електронного котеджу діють і соціальні фактори. Чим більше скорочується робочий день, тим більше часу для робітника для саморозвитку.
Але розвиток технічного прогресу призведе і до деяких труднощів у сфері зайнятості, адже використання нових технологій стане передумовою звільнення багатьох робочих місць та збільшення безробіття. Регулювання державою рівня зайнятості має дуже велике значення у цьому випадку.
Висновки
Визначення поняття "інформаційного суспільства" є одним з ключевих моментів данної розробки.
У 50-70 роки стало видно, що людство вступає в нову епоху, дорогу до якої було прокладено бурним розвитком техніки, зокрема комп'ютерів. Проблема існування та буття людини у повністю "технизованому та інформатизованому" світі не могла не турбувать філософів. Жоден з них , хто писав про цю проблему, не вагався у радикальному зновленні всього життя людства у рамках цієї нової формації. Але більшість філософів аналізували проблему тільки з одного боку: чи то з політичної, чи то з економічної або соціальної. Це призвело до виникнення великої кількості різних назв та визначень, про які говорить Дайзард. Цікаво відмітити що майже всі запропоновані назви мають латинський префікс "пост", ніби їх розробники очікують якогось всесвітнього катаклизму, глобальних змін у науці та техниці.
Оскільки автор концепції "інформаційного суспільства" , Тоффлер , не дав чіткого визначення свому "детищу" , необхідно поєднавши все вище сказане зробити деякі висновки. При неможна обмежуватися у визначенні чисто економічним аспектом, як це зробив А.Турен, чи соціальним фактором, як це зробив Еллюль, оскільки багатогранні зміни охоплять майже всі сфери людської діяльності. Таким чином , " інформаційне суспільство" – це цивілізація, яка базується на нематеріальній субстанції , умовно називаємою "інформацією". Така цівілізація має властивість взаємодіяти як з духовним, так і з матеріальним світом людини. Остання властивість особливо важлива для розуміня суті нового суспільства. Оскільки інформація формує матеріальне середовище життя людини та виступає у ролі нових технологій, комп'ютерних програм тощо.
Що стосується проблем "інформаційного суспільства, то тут декілька глобальних є причиною більш дрібних. Перша з них – принципова невизнаеність суті інформації як з мвтеріальної, так і з філософської точки зору. Друга – взаємодія техніки, інформації та людини. Третя – взаємодія техніки та природи. Ці питання ще очікують своїх дослідників.
Список використаної літератури:
1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. М.,1994
2. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. М.,1990
3. Давидович В., Аболина Р. Кто ты, человечество? Теоретический портрет. М.,1975
4. Келле В.Ж. Наука как компонент социальной системы. М.1988
5. Мир философии: книга для чтения. М.,1991.Ч.2.Разд.8.
Моисеев Н. Третьего мира нам не дано//Социально-
политический журнал.1995.№2.
6. Новая технократическая волна на Западе. Под ред. Гуревича П.С. М.,1986
7. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. М.,1991
8. Современная западная философия. Келле В.Ж. Наука как компонент социальной системы. Словарь. М.,1991
9. Тавризян Г.М. Техника, Культура, Человек.М.,1988
10. Тоффлер О. Третья волна //США – экономика, политика, идеология. 1982.№3.
12. Тоффлер О. Смещение власти: знание, богатство и принуждение на пороге 21 века. М.,1991.
Завантажити реферат