В медичній практиці використовують цианкобаламін, а останнім часом – дезоксиаденозилкобаламін. Ці препарати застосовують при лікуванні мегалобластичної анемії, ураження спинного мозку та переферичних нервів, вроджених порушеннях обміну вітаміну В12 і інших станах.
Вітамін Вс (фолієва кислота) впливає на синтез нуклеїнових кислот та амінокислот. Стимулює та регулює кровотвір. Добова потреба – 400 мг.
Багато вітаміну Вс у салаті, капусті, шпинаті, томатах, моркві, пшениці, печінці, нирках, м’ясі, яйцях.
Вітамін Р зменшує проникливість та ломкість капілярів, посилює дію вітаміну С, та та сприяє його накопиченню в організмі. При Р-авітамінозі виникає загальна слабкість, болі в ногах, крововиливи. Добова потреба – 50 мг. Найбільш багаті вітаміном Р лимони, гречана крупа, чорна сморобина, чоноплідна горобина, шипшина.
Жиророзчинні вітаміни
Вітамін А (ретинол) міститься в продуктах тваринного походження. Особливо багаті ним риб’ячий жир та печінка тріски та палтуса. В рослинах є провітамін А-каротин, який в організмі тварин перетворюється у вітамін А. Добова потреба в ньому людини 1,0-1,5 мг. Потреба збільшується при інфекційних захворюваннях, посилених напруженнях зору.
Симптомами А-авітамінозу являються інтенсивне ороговіння, посилене злущування епітелію шкіри, очей, травного каналу та дихальних шляхів. Розвивається сухість очей – ксерофтальмія. Прогресуюче захворювання призводить до некротичного розпаду рогівки – нератомоляції.
Крім того, виникає так звана “куряча сліпота”: людина бачить вдень, та не бачить у сутінках. Захворювання зумовлено порушенням синтезу зорового пурпуру, до складу якого входить вітамін А. Здоровий пурпур міститься у рецепторах сітківки ока – палочках, він необхідний для сутінкового зору.
В медичних цілях використовуються природні препарати вітаміну А та синтетичні – ретинолацетат та ретинолпальмітат. Вони використовуються для лікування гіповітамінозу як засіб профілактики у людей, робота яких пов’язана з напруженням зору, для стимуляції росту та розвитку у дітей, посилення регенерації погано заживаючих тканин, підвищення опору інфекціям, профілактики безпліддя.
Вітамін Д міститься у коров’ячому маслі, жовтку яєць; особливо багатий на нього риб’ячий жир. Добова потреба дорослого – 0,025 мг. Характериними симптомами Д-авітамінозу – рахіта – являється порушення обміну кальцію та фосфату в організмі. У хворих розм’якшуються кістки і під впливом важкості тіла викривлюються, крім того, у дітейнепропорціонального велика голова. Сильно запізнюється поява перших зубів; м’язи стають в’ялими. У рослинах та шкірі людини є особлива речовина – ергостерин, яка під впливом ультрафіолетових променів перетворюється у вітамін Д.
Прийом великих дох вітаміну Д. Веде до тяжкого захворювання, яке характеризується відкладенням великої кількості кальцію в органах та тканинах. Тому вітамін Д слід приймати суворо за призначенням лікаря.
Препарати вітаміну Д застосовуються для профілактики та лікування рахіту та інших захворювань (туберкульозу кісток, шкіри).
Вітамін К (філохінон). При К-авітамінозі порушується звертання крові, в результаті зниження виробництва у печінці протромбіну, спостерігаються кровотеча. Для всмоктування вітаміну необхідна жовч. Джерелом вітаміну К являються зелене листя шпинату, салату, кропиви, багато його у томатах, ягодах рябіни. З тваринних продуктів вітамін К міститься у печінці. Добова потреба у цьому вітаміні – 1-2 мг.
В медичній прктиці використвуються препарати вітаміни К1 та його синтетичний аналог – вікасол.
Вітамін Є (тонофол) відіграє важливу роль у забезпеченні функції розмноження. При його відсутності порушується розвиток та рухливість спермії, спостерігається розсмоктування ембріонів. В руховій системі відбувається дигенерація м’язів, розвивається м’язова слабкість, контрактури та кісткова атрофія. Вітаміе Є міститься у великій кількості в салаті, олії, вівсяному борошні, кукурудзі. Добова потреба – 10-12мг.
Препарати тонофералу використовуються як антиоксиданти при стані підвищеного ризику накопичення пероксидів ліпідів, для профілактики безпліддя та загрози переривання вагітності, вроджених порушеннях мембран еретроцитів у новонароджених недоношених дітей і т.д.
Вітаміни не постачають енергію і не є постійною складовою частиною організму. Більшість вітамінів входить в склад ферментів і приймають участь у ферментивних реакціях, тому вони життєвонеобхідні. Потреба організму в них вимірюється міліграмами, але при необхідності вітамінів виникають серйозні порушення в обміні речовин. Вітаміни в достатній кількості необхідні молодому організму, а потреба в них дорослої людини залежить від багатоьх факторів. Наприклад, вона зростає при значних м’язевих напругах, при роботі в умовах високої і низької температури, підвищеному чи пониженому тиску, при вагітності.
При довгій відсутності у іжі будь-якого вітаміну виникає авітаміноз. Якщо поступлення вітаміну нижче денної потреби, то розвивається стан гіповітаміноза. Авітаміноз має характерині симптоми і швидко зникає після прийому відповідного вітаміну або багатих ним харчових продуктів.
Обмін речовин
Сукупність всіх клінічних перетворень в організмі, тобто процесів асиміляції, дисиміляції, називають обміном речовин. Обмін речовин є головною характерною властивістю живого організму. Сутність його полягає у постійному обміні речовинами між організмом і навколишнім середовищем.
В організмі безперервно відбуваються утворення, руйнування і оновлення клітинних структур і міжклітинної речовини. Відновлення, синтез, засвоєння ресовин клітинами, перетворення у собі подібного називається процесом асиміляції. Одночасно відбувається процес дисиміляції – розщеплення, розпад речовин, які входять усклад клітини. При цьому утворюются кінцеві продукти розпаду СО2, Н2О, і NH3, які виділяються з організму.
Обмін білків
Білки – це високомолекулярні сполуки, які містять, на відміну від жирів і вуглеводів азот. Вони складаються з 20 різних амінокислот.
Амінокислоти поділяються на замінніі незамінні. Заміінні (глікокол, аланін, цистеін можуть синтезуватися в організмі. Незамінні аміновислоти не синтезуються в організмі і обов’язково повинні поступати в організм з їжею.
Білки є основним пластичним матеріалом, тобто основною частиною клітини. Наприклад, у скелетних м’язах міститься 20% білка. Білки входять в склад фермантів, каталізуючих всі хімічні реакції в організмі. Вони приймають участь в забезпеченні більшості функційорганізму. У цитоплазмі клітини безперервно відбувається розпад і заміна білків. У людини, яка отримує з їжею білок, виділяється азоту більше, при чому чим більше вводиться білка, тим більше його руйнується. Це пояснюється тим, що білок не може відкладатися про запас. Нормальним вважається такий стан білкового обміну, коли кількість засвчоєного білка відповідає масі білка, який розпався в організмі. Такий стан називається азотистою рівновагою.
Завантажити реферат