Вітаміни (від латинського vita - життя, та аміни, тобто речовини, які містять аміногрупу) - біологічно активні речовини різної хімічної природи, що входять до складу харчових продушив у дуже малих кількостях. Вітаміни не с джерелом енергії чи будівельним матеріалом для організму, як білки, жири, вуглеводи. Значення їх полягає в тому, що вони - складова частина молекул багатьох ферментів і деяких фізіологічне активних речовин. Вітаміни, як правило, не утворюються в людському організмі, тому при їх відсутності в їжі - авітамінозі - порушується синтез ферментів, обмін речовин і розвиваються тяжкі захворювання. При недостачі вітамінів розвиваються гіповітамінози, при надлишку - гіпервітамінози. Виняток становить вітамін К, який синтезується бактеріями в товстому кишечнику, всмоктується в кров і не потребує введення його в організм людини ззовні.
Існування і значення вітамінів для життя встановив у кінці минулого століття російський лікар М.У. Лунін (в 1881). Пізніше польський хімік К. Функ (1912) назвав біологічну активну речовину, яку виділили з висівок, вітаміном, бо вона містила в своїй молекулі аміногрупу. Ця назва збереглася до цього часу, хоч азот міститься не в усіх вітамінах.
На сьогодні відомо близько 50 вітамінів, їх поділяють на водорозчинні та жиророзчинні. Продукти, які містять жиророзчинні вітаміни, для кращого їх засвоєння краще вживати з жирами.
До водорозчинних вітамінів відносять вітаміни групи В (відомо 15 вітамінів цієї групи), вітаміни РР, С, Н (біотин). До жиророзчинних – А, Д, Е, F. К.
За нормального раціону і здорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється, природним шляхом. Проте навіть за цих умов узимку і навесні доцільно вживати додатково аскорбінову кислоту (вітамін С). При одноманітному харчуванні, збідненому натуральними рослинними продуктами, відбувається порушення обміну вітамінів.
Дещо вища потреба у вітамінах у молоді, а також у осіб, які працюють у шкідливих умовах праці, живуть в суворих кліматичних умовах, при захворюваннях. У таких випадках люди потребують додаткового збагачення їжі вітамінами.
Авітамінози і гіповітамінози можуть розвиватися при захворюваннях травного тракту, коли порушене всмоктування вітамінів від надмірного вживання антибіотиків, чи інших лікарських препаратів, які вбивають бактерії кишечника, що синтезують деякі вітаміни.
Не менш небезпечні гіпервітамінози або вітамінотоксикози. Вони розвиваються при перенасиченні організму вітамінами і також призводять до порушення обміну речовин. Гіпервітамінози виникають здебільшого при зловживанні синтетичними вітамінними препаратами. Вживання природних продуктів харчування вітаміноток-сикозів не викликає.
Аскорбінова кислота (вітамін С) не синтезується в організмі людини, і потреба в ній задовольняється тільки з продуктами харчування. Коли організм довгий час не отримує цього вітаміну, розвивається авітаміноз - цинга. Виснажене обличчя, набряклі, кровоточиві ясна. На тілі безліч червоних плям, синців, від крововиливів. Те саме і на внутрішніх органах - серці, печінці, легенях, м'язах. Якщо до цього додати ламкість кісток, втрату апетиту знижену опірність до інших захворювань, нервово-психічні розлади, то можна уявити більш-менш повну картину захворювання на цингу. У людей, які живуть у зонах помірного, різкоконтинентального, арктичного клімату, гіповітаміноз спостерігається у весняний час у зв'язку з нестачею в цей час продуктів рослинного походження. Слід нагадати, що нагрівання їжі призводить до руйнування нього вітаміну.
Потреба людини в аскорбіновій кислоті 63-105 мг на добу. Багато його міститься в перці, хроні, горобині, смородині, суницях, плодах цитрусових, капусті (особливо квашеній}, плодах шипшини. У картоплі цього вітаміну не багато, але вона також с джерелом аскорбінової кислоти, бо споживається у великих кількостях.
Вітаміни групи В.
Вітамін В1 (тіамін) бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів. При нестачі вітамінів (гіповітамінозі) втрачається апетит, людина швидко стомлюється, стає дратівливою, у неї порушується діяльність нервової системи. Найбільший вміст вітаміну В, у чорному хлібі, вівсяній крупі, яєчних жовтках, печінці. Добова потреба становить 2-3 мг.
Вітамін В2 (рибофлавін) необхідний для синтезу ферменті». При нестачі вітаміну порушується діяльність нервової системи, уражається рогівка очей. шкіра, слизові оболонки порожнини рота. Вітамін В7 у значних кількостях є у рибних продуктах, печінці, молоці. гречаній крупі. Добова потреба у вітаміні становить 2-4 мг.
Вітаміни В6 (піридоксин) бере участь в обміні білків шкіри, нервової системи, кровотворенні. Гіповітаміноз призводить до захворювання шкіри - дерматитів. Міститься в рисових висівках, зародках пшениці, нирках. Добова потреба вітаміну становить 2-4 мг.
Вітамін В12 (пангамова кислота) посилює використання клітинами кисню. У значній кількості міститься у свіжих фруктах і овочах. Використовується для лікування захворювань серцево-судинної системи. Добова потреба вітаміну становить 200-300 мг.
Із жиророзчинних вітамінів важливими є вітаміни А і Д.
Вітамін А (ретинол, вітамін росту). При авітамінозі у дітей порушується зір, знижується опірність організму до інфекцій, затримується ріст і розвиток організму. Зір страждає внаслідок так званої курячої сліпоти (пічної). При цьому вдень людина бачить добре, а в сутінках, коли людина з нормальним зором бачить добре, хвора майже нічого не бачить. Буває це тому, що в сітківці ока хворої людини зменшується кількість родопсину, який сприяє зорові при слабкому освітленні. До складу цієї речовини входить ретинол. Джерелом ретинолу є тільки тваринні продукти: особливо риб'ячий жир. вершкове масло, печінка. Рослинні продукти місять речовини (провітаміни), із яких в організмі людини синтезується ретинол. Такими с: каротин моркви, шпинату, червоного солодкого перцю, зеленої цибулі, салату.
Наявність в їжі жирів зумовлює всмоктування провітамінів у кишках. Потреба ретинолу становить 1-2 мг. на добу.
До кальциферолів належить вітамін Д.
Його називають протирахітичним, бо за його дефіцитом розвивається рахіт. Це захворювання проявляється в ранньому дитинстві і супроводжується порушенням утворенням кісткової тканини, внаслідок зменшення в ній солей кальцію і фосфору. Кістки викривляються. Запізнюється і порушується утворення зубів. Кальцифероли містяться в жовтках яєць, вершковому маслі, найбільше в риб'ячому жирі. Вопи також утворюються в шкірі піл впливом ультрафіолетових променів сонця.
Вітаміни можуть руйнуватись піл час кулінарної обробки продуктів харчування. Так, під час варіння м'яса руйнується 50% вітамінів групи В, у рослинних продуктах 20% вітамінів групи В. Вітамін С руйнується па повітрі, коли овочі і фрукти почищені. Тому овочі і фрукти потрібно нарізати перед варінням і класти в емальовану посуду з гарячою водою. Кришку каструлі під час варіння потрібно закрити. Добре зберігаються вітаміни при низькій температурі.