Найбільш актуальною темою зони відчуження є, звичайно, об'єкт "Укриття". Це - перший наш пріоритет. Необхідна глибока експертиза цього об'єкта, посилення контролю за його станом, більш активна робота щодо перетворення його в екологічно безпечну систему. Програму дій тут слід привести у відповідність з результатами переговорів Уряду з Великою сімкою.
Другим пріоритетом є радіаційний моніторинг зони в повному комплексі - вода, грунти, повітря.
Надзвичайно важливий напрям - розв'язання проблем захоронення і переробки РАВ. Треба нарешті всерйоз взятися за будівництво підприємства "Вектор", вирішити питання про впорядкування роботи підприємства "Комплекс" і техноцентру.
Активізації і поліпшення організації робіт чекаємо від Управління "Чорнобильводексплуатація". Треба посилити контроль за тим, щоб радіаційне забруднення не виходило за межі зони.
Великої уваги потребує стан протипожежної безпеки зони.
На засіданні Колегії міністерства, яке відбулося 24 січня, керівникам зони доручено розробити програму, якою передбачалося б при збільшенні основних обсягів робіт значно зменшити кількість працюючих.
Слід почати перехід на безвахтовий метод роботи і створення умов для вивільнення персоналу після закриття ЧАЕС.
Необхідно змінити характер фінансування робіт, яке має здійснюватись напряму основним виконавцем, без будь-яких посередників. Слід запровадити систему державного замовлення на основні види робіт, підвищити питому вагу госпрозрахункової діяльності, вжити заходів до активного залучення зарубіжних інвестицій.
Впорядковуючи систему управління, доцільно об'єднати між собою два підприємства, які займаються інформаційною діяльністю, та дві будівельні організації (будівельно-монтажну і ремонтно-будівельну), в яких має бути єдиний замовник.
Нарешті, ми не повинні упускати з поля зору питання співробітництва з білоруськими колегами, які займаються подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи. Наші цілі, особливо в зоні відчуження, збігаються. Треба виробити єдині методологічні підходи до вирішення наукових завдань і впровадження тих результатів, які дала прикладна наука.
Головні завдання міністерства насамперед, треба привести у відповідність з реальними можливостями країни і сучасними вимогами нормативно-правові засади всієї нашої роботи. Це стосується і Закону "Про цивільну оборону України" і документів Чорнобильського законодавства. Особливої уваги потребують питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, організації розгалуженої аварійно-рятувальної служби, вироблення чіткого статусу рятувальника, визначення економічних важелів підвищення рівня техногенної безпеки, а також шляхів взаємодії з міжнародними організаціями, ураховуючи загально-гуманітарну діяльність.
Дуже важливий напрям роботи - створення бази для точного, достеменного науково-математичного прогнозування можливих наслідків надзвичайних ситуацій, щоб мати змогу виробити дійові превентивні заходи щодо зниження небезпеки і оперативної підтримки сил реагування та допомоги людям, які потерпають від цього. Стоїть завдання моделювання аварійних ситуацій (особливо на АЕС, велетнях хімічної промисловості, в системі Дніпровського каскаду гідроспоруд, сейсмонебезпечних районах), дій рятівних служб, поведінки людей.
Міністерство надає великого значення розширенню мережі формувань Цивільної оборони - з тим, щоб на кожну область (а також Автономну Республіку Крим) припадала одна військова частина. Вже до кінця 1997 року один такий підрозділ контролюватиме і обслуговуватиме 2 області.
Ми продовжимо роботу в напрямі формування і вдосконалення попереджувально-рятувальної тріади, яка включає сухопутний, повітряний і акваторіально-басейновий аспекти убезпечення всіх проявів життєдіяльності країни. Крім цього, розпочато процес створення спеціальних воєнізованих формувань, серед яких першою, я б сказав, елітною, буде Полтавська головна воєнізована протифонтанна частина.
Треба кардинально змінити форми і зміст підготовки управлінського складу і рятувальних підрозділів на основі відмови від схоластичного навчання і наближення до реальних умов та особливостей, характерних для конкретних галузей, об'єктів, місцевостей.
У сфері уваги міністерства і питання сейсмічної безпеки, а також тих надзвичайних ситуацій, які можуть загрожувати нашій землі внаслідок надмірного й необгрунтованого застосування засобів хімізації сільськогосподарського виробництва.
Одне з серйозних завдань - підвищення рівня підготовки населення з питань цивільної безпеки. Аналіз свідчить, що більшість надзвичайних ситуацій виникає внаслідок порушення правил безпеки у побуті. Отже, важливою є поінформованість людей, куди звертатися. Потрібні такі інформаційні комунікації, щоб між сигналом про лихо, яке терпить людина, до надання їй допомоги минало мінімум часу.
І нарешті, треба чітко визначити порядок взаємодії між усіма міністерствами й відомствами, які надають людям різні види допомоги (медичну, протипожежну, здійснюють контроль техніки безпеки на виробництві, в побутових умовах тощо).