Звіт за виробничу практику по агрохімії та системі застосування добрив

Загалом можна відмітити, що погодні умови року були4сприятливими для отримання доброго врожаю. Проте, недостатня4кількість опадів в період наливу зерна зернових культур та4росту коренів буряків значною мірою відбилась на отриманому4врожаї.4

3.2 Рельєф та грунтові води

Рельєф місцевості плоско-рівнинний (Київське плато).4Грунтові води залягають на глибині 2—2,5 м. Мікрорельєф досить4розвинений, що часто спричиняє утворення на полях господарства4численних блюдець та місцеве вимокання озимих зернових культур.4

Рельєф території —слабкохвиляста рівнина з незначними4відкритими пониженнями. Рельєф поверхні впливає на розподіл4опадів та нагрівання грунту, що, в свою чергу, відбивається на4розвитку рослин.4

Грунтові води на території залягають неглибоко і у вологі4роки по капілярам досягають верхніх горизонтів грунту. В посушливі роки рівень грунтових вод знижується, внаслідок чого4повітряно-водний режим наближається до чорноземів плато.4

3.3 Грунти господарства

В структурі грунтів переважають чорноземи звичайні біля470%, чорноземи лучні —20%, також маємо в складі грунтів4лучно-чорноземні та чорноземи опідзолені. Чорноземи лучні4характеризуються наявністю карбонатів, лінія яких змінюється4від поверхні до 1,2—,5 м в залежності від умов зволоження, що4значною мірою впливає на фосфатний режим грунтів. Чорноземи4звичайні та чорноземи лучні мають високу забезпеченість по4азоту та фосфору і середню та низьку по калію (по Мачигіну).4Вміст гумусу 4—,8 %. Реакція водної витяжки близька до4нейтральної, що забезпечує сприятливі умови для росту і4розвитку більшості культур.4

В структурі грунтів важливе місце займають4лучно-чорноземні грунти. По зовнішніх ознаках лучно-чорноземні4грунти відрізняються від чорноземів потужних вкороченим4профілем, наявністю оглеєння з глибини 130— см, що чітко4проявляється у сизуватому забарвленні й наявності ржавих плям,4відсутності карбонатної плісняви (хоч грунти й скипають від 10

% HCl з поверхні). Карбонати в цих грунтах знаходяться в4непомітній формі.4

По гранулометричному складу лучно-чорноземні грунти4відносяться до крупнопилувато-легкосуглинкового.4

Лучно-чорноземний грунт має до 20 % мулу (0,001 мм). Це обумовлює нагромадження гумусу в цьому грунті і визначає також4його зернистість.4

Профіль лучно-чорноземного карбонатного грунту4

характеризується такими показниками:4

0 — 40

Н1 ‑‑---- см —гумусовий перший, темно-сірий, вологий,4

40 крупнопилувато-легкосуглинковий,4

порохувато-комкувата, рихлий, велика4кількість коренів та трав'янистої4рослинності, ущільнений, перехід4малопомітний;4

40 — 60

Н2 ‑‑----- см —гумусовий другий, темно-сірий, але4

20 трохи світліший Н1, вологий,4

крупнопилувато-легкосуглинковий,4комкувато-зерниста, ущільнений, скипає4від HCl, перехід поступовий;4

60 — 70

НР -‑----- см —верхній перехідний, добре гумусований,4

10 темно-сірий, вологий, комкувато-

зерниста, ущільнений, багато кротовин,4видимих карбонатів намає, перехід4поступовий;4

70 — 135

РНк -‑------ см —нижній перехідний, нерівномірний і4

65 слабогумусований, карбонатний, бурувато-

сірий, крупнопилувато-легкосуглинковий,4горіхувато-зерниста,ущільнений, сильно4переритий землериями, по ходу коренів4видно борошнисті виділення карбонатів,4з глибини 130 см починається оглеєння,4яке проявляється у вигляді сизуватих та4іржавих плям, в нижній частині в'язкий,4перехід ясний;4

Рк 135 —180 см —лесовидний карбонатний суглинок,4

і глибше сизувато-жовтий, оглеєний, мокрий,4

в'язкий, багато іржаво-бурих плям,4легкосуглинкового гранулометричного4складу.4

Реакція грунтового розчину сприятлива для росту і розвитку4більшості сільськогосподарських культур Лісостепової зони4(табл. 4). Ці грунти характеризуються порівняно високим вмістом4СаСО3. та мають вісоку вбірну здатність, що обумовлює порівняно4високий вміст гумусу і легкосуглинковий гранулометричний склад.4

Лучно-чорноземні грунти середньозабезпечені фосфором і4калієм. Однак, щоб отримати високий врожай, необхідно звернути4увагу на внесення фосфорно-калійних добрив. В ранньовесняний4період можливе азотне голодування рослин, тому що грунт довгий4час надмірно зволожений, внаслідок чого процеси амонітрифікації4та нітрифікації пригнічуються.4

Таблиця 4.- Агрохімічна та фізико-хімічна характеристика4

лучно-чорноземного карбонатного грунту4

Основними грунтотворними породами на території дослідної станції є леси четвертинного періоду. Гранулометричний склад переважно легко‑ та середньосуглинковий. Все це дозволяє зробити висновок, що грунтові умови досить спріятливі для вирощування районованих культур.

4 Заходи по захисту грунтів від деградації, ерозії, наслідків аварії на ЧАЕС

Угіддя господарства розташовані на рівнині Київського плато з плоско-рівнинним рел'єфом. Ступінь ерозійної небезпеки в цілому можна оцінити як низький. Вітрова ерозія не характерна для цієї місцевості і пилових бурь майже не буває. Серед ерозійних явищ можна відмітити “випахування поляі. При цьому погіршуються фізичні властивості грунту. За даними Шикули М.К. кількість водотривких агрегатів в результаті цього процесу може знижуватись на 5— %. Наступним явищем, яке погіршує фізичні властивості грунту є утворення плужної підошви на глибині 22— см. Для його запобігання у господарстві, по-перше, проводять різноглибинну оранку під різні культури, а по-друге, було б бажаним раз у 3— роки проводити чизелювання на глибину 35— см чизельним плугом ПЧ‑2,5, тому що плужна підошва обмежує проникнення кореневої системи рослин у глибші шари грунту, де є достатні запаси грунтової вологі на протязі більшої частини вегетаційного періоду, які забезпечують такі важливі процеси, як налив зерна у озимих та ярих зернових культур, ріст та розвиток рослин і сприяє підвищенню врожайності і якості сільськогосподарських культур. Це особливо важливо у нинішніх економічних умовах.