Охоронні заходи. При заготівлі варто оберігати рослину від ушкодження кореневої системи.
Сушіння. Проводиться в тіні, на повітрі. Потім сировину обмолочують і просівають через дротове сито, відкидаючи стеблеві частини.
Зовнішні ознаки сировини. По ФС лікарська сировина являє собою суміш суцільних і ломаних листків, квіток. Листки короткочерешкові, продовгуватооберненояйцевидні або продовгуватоланцетовидні, довжиною 5-10 мм, по обидва боки покриті крапковими залозками, зверху голі, знизу короткоопушені, краї листків суцільні, загорнені усередину. Інший вид сировини — уся надземна частина рослини, що використовується у свіжому вигляді для одержання ефірної олії. Сировина тим’яна ароматна. Тотожність сировини визначається по зовнішніх ознаках і мікроскопічно.
Хімічний склад. Ефірна олія (0,8-1,2%), флавоноїди, органічні кислоти. Компонентами ефірної олії є тимол (40%), ліналоол, борнеол.
Зберігання. По правилах зберігання ефірноолійної сировини, у добре закупореній тарі. Термін придатності 1 рік.
Лікарські засоби. Трава тим’яну, відвар, брикети, пертусин, ефірна олія, тимол, рідкий екстракт.
Застосування. Як відхаркувальний засіб при бронхіті і коклюші, зовнішньо — як ароматний засіб для ванн, антисептичний і дезинфікуючий засіб (тимол).
ТРАВА ЧЕБРЕЦЮ HERBA SERPYLLI
Тим’ян повзучий, чебрець — Thymus serpyllum
Родина Ясноткові (Губоцвіті) —Lamiaceae (Labiatae)
В аптеках готують відвари і відпускають брикети з трави. На фармацевтичних заводах роблять галенові препарати. Сировина експортується, а також використовується в харчовій і парфумерній промисловостях. Щорічна потреба в сировині сотні тонн.
Рослина. Багаторічний сланкий по землі сильногалузистий напівкущ висотою до 15 см, що утворює густі дернівники. Фіолетово-червоні квітки зібрані голівками на кінцях гілочок. Листки чебрецю відрізняються від тим’яна звичайного: вони теж дрібні, але плоскі і краї не загнуті. При основі листка помітні довгі волоски. Плід складається з 4 горішків. Усі форми поліморфного виду — чебрецю — відрізняються незначно і допущені до заготівлі. Рослина ароматна. Цвіте в червні — липні, плодоносить у серпні — вересні.
Поширення. Лісова і лісостепова зони України, Західний Сибір і Забайкалля.
Місцепроростання. Росте на відкритих, гористих місцях, на піщаних грунтах.
Заготівля, охоронні заходи і сушіння. Як у тим’яна звичайного.
Зовнішні ознаки сировини. За Дст обмолочена трава, як у тим’яна. Листки еліптичні, ланцетні, із незагорнутими усередину краями, голі або слабоопушені, довжиною до 15 мм, більші, ніж у тим’яна, із численними крапками (залозками), що різко виступають жилками на нижньому боці листка і рідкими щетинистими волосками. Квітки дрібні, синьо-фіолетові, двогубі. Запах духмяний, смак гіркувато-пряний, злегка пекучий. Втрата в масі після висушування допускається не більше 13%, екстрактивних речовин не менше 18%.
Хімічний склад. Ефірна олія (до 1%). Основний компонент її, як і тим’яна звичайного, — тимол.
Зберігання. У добре закупореній тарі по правилах зберігання ефірноолійної сировини. Термін придатності 2 роки.
Лікарські засоби, застосування. Як і в тим’яна звичайного.
Завантажити реферат