Громадський контроль за додержанням законодавства про працю та охорону здоров'я на виробництві

Згідно із Законом України "Про права Профспілок, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 p. проф­спілки здійснюють громадський контроль за виплатою заро­бітної плати, додержання законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.

У разі загрози життю або здоров'ю працівників, проф­спілки мають право вимагати від роботодавців негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Профспілки мають право на проведення незалежної екс­пертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призна­чення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам з питань охо­рони праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві та давати ви­сновки про них. Для здійснення цих функцій профспілки, їхні об'єднання можуть створювати служби правової допомо­ги та відповідні інспекції, комісії, затверджувати положення про них. Уповноважені представники профспілок мають пра­во вносити роботодавцям подання, які є обов'язковими для розгляду роботодавцями, та одержувати від них аргументо­вані відповіді (ст. 21 Закону).

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 p. (Відомості Верховної Ради України.

— 1992. — №49. — Ст. 668) громадський контроль за додер­жанням законодавства про охорону праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки — в особі своїх виборних органів і представників.

Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці й вносити обов'яз­кові для розгляду власником пропозиції про усунення вияв­лених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці. Для виконання вказаних обов'язків власник за свій рахунок організовує навчання і звільняє уповноваженого з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ним середнього заробітку.

Порядок організації і діяльності уповноважених трудо­вими колективами з питань охорони праці на підприєм­ствах, в установах і організаціях встановлено Типовим поло­женням, затвердженим наказом Державного комітету Украї­ни по нагляду за охороною праці від 28 грудня 1993 p. №135 (Кодекс законів про працю України з постатейними матеріа­лами // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1997. - №11-12. - С. 652).

Профспілкові комітети підприємств, установ і організацій мають право створювати комісії з питань охорони праці, порядок організації і діяльності яких передбачений Поло­женням про комісію з питань охорони праці профспілково­го комітету підприємства, затвердженим постановою Президії Федерації профспілок України від 20 вересня 1994 p. (Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.

- 1997. - №11-12. - С. 660).

Відповідно до Положения про громадського інспектора з охорони праці, затвердженого постановою Президії Федера­ції профспілок України від 20 вересня 1994 p. (Кодекс за­конів про працю України з постатейними матеріалами / / Бюлетень законодавства та юридичної практики України. — 1997. — №11—12. — С. 662) громадський інспектор з охоро­ни праці виконує громадський контроль за умовами праці та побуту, додержанням правил і норм охорони праці на робочих місцях, виконанням власником заходів із запобіган­ня травматизму і професійним захворюванням на виробництві. Громадський інспектор з охорони праці обирається відкри­тим голосуванням на загальних зборах профспілкової групи із числа активних членів профспілки на строк дії її повнова­жень. Громадський інспектор з охорони праці виконує такі функції:

— перевіряє стан умов, безпеки праці й виробничої сані­тарії на робочих місцях, додержання працівниками інструкцій з техніки безпеки та інших нормативних актів з питань охо­рони праці;

— контролює наявність та повноту інструкцій з техніки безпеки, своєчасність та якість проведення інструктажів з безпеки праці, забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, пра­вильне їх використання, своєчасне проведення хімчистки, прання, ремонту, сушіння, дезінфекції, дезактивації тощо;

— перевіряє стан санітарно-побутових приміщень, забез­печення ними працівників відповідно до встановлених норм, а також використання цих приміщень за призначенням;

— негайно інформує бригадира, майстра або іншого керів­ника дільниці, цеху, підприємства про кожний нещасний ви­падок, що стався з працівником на виробництві, вживає за­ходів щодо надання допомоги потерпілим;

— бере участь у розслідуванні обставин та причин не­щасних випадків і професійних захворювань на виробництві, вносить до відповідних комісій свої зауваження та пропо­зиції щодо своєчасного й об'єктивного оформлення актів фор­ми Н-1, контролює виконання заходів з усунення причин нещасних випадків тощо.

Громадський інспектор з охорони праці має право:

— безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві;

— вносити пропозиції щодо притягнення до відповідаль­ності посадових осіб, які порушують вимоги з питань охоро­ни праці, а також про моральне та матеріальне заохочення працюючих, які сприяють створенню безпечних та нешкідли­вих умов праці.

Характерною особливістю перелічених повноважень трудо­вих колективів і профспілок є те, що вони носять рекомен­даційний характер. Прийняті рішення з питань охорони праці не є обов'язковими для власника (керівника) підприємства.

Згідно з підпунктом "е" п. 8 Положення про Державну інспекцію праці Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 2 серпня 1996 p. №906, і постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 p. №254 "Про внесення змін у Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 p. №906", для здійснення своїх функцій Державна інспекція праці Міністерства праці та со­ціальної політики України може залучати представників громадськості, профспілок шляхом оформлення останніх, з їх згоди, громадськими інспекторами праці.

Громадські інспектори праці діють відповідно до Поло­ження про громадських інспекторів праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 березня 1998 p. №43 (Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики Украї­ни. — 1998. — №5). Організація діяльності й керівництво громадськими інспекторами праці з контролю за додержан­ням трудового законодавства здійснюється територіальними державними інспекторами праці. Призначення громадських інспекторів праці здійснюється за рішенням головного дер­жавного інспектора праці територіальної Державної інспек­ції праці.