Основна вигода від використання закордонними інвесторами такої офшорної структури полягає у можливості уникнення сплати податків на прибуток від інвестицій. Такими податками обкладається прибуток фондів, розташованих у країнах, що не мають податкових угод з Україною та здійснюють прямі інвестиції. Якщо ж фонд інвестує свої кошти через кіпрську офшорну компанію, єдиний податок, який він буде сплачувати з прибутку, складе 4,25 % кіпрського податоку.
Британські Віргінські Острови (БВО) вважаються однією з самих популярних офшорних зон. Станом на середину 1998 р. на них було зареєстровано понад 260 (до 1995 р. понад 15) тис. компаній (Іnternational business companies, IBC). Кількість нових реєстрацій сягає тисячі на тиждень.
У 1998 році законодавча система БВО була доповнена двома новими актами, що стосуються “відмивання” грошей і регулювання діяльності взаємних фондів. Перший з них — Proceeds of Criminal Conduct Act — визначає, які саме фінансові правопорушення скоєні за межами островів, будуть вважатися за злочини за законодавством БВО. До таких відносяться, зокрема, крадіжка, пограбування, отримання власності шляхом обману, фальсифікація бухгалтерського обліку, скупка і перепродаж викраденого майна. Але місцевим законодавством не переслідується і не вважається за правопорушення ухилення від сплати податків за межами БВО, навіть якщо воно здійснювалося на території Островів.
Згідно з Mutual Funds Amendment Act, що набув чинності в 1998 році, взаємним фондом на БВО вважається компанія, товариство, траст або інша організація, заснована чи організована відповідно до законів БВО чи будь-якої іншої країни чи юрисдикції, що залучає і консолідує кошти інвесторів з метою колективного інвестування; випускає акції (у вигляді частки в акціонерному капіталі компанії, участі в товаристві, паю в пайовому інвестиційному фонді), що надають право їх власнику одержувати на першу вимогу чи протягом визначеного періоду після вимоги коштів відповідно до частки участі в активах компанії (товариства, трасту, іншої організації).
Таким чином, усі положення зазначеного Закону відносяться тільки до фондів відкритого типу. Розглядаються в ньому і деякі окремі випадки, наприклад, коли акції фонду розподілено між іншими фондами чи субфондами різних типів, або якщо фонд має єдиного інвестора, яким є взаємний фонд, не зареєстрований чи не визнаний відповідно до цього Закону.
За Законом відкриті фонди можуть здійснювати свою діяльність на БВО тільки за умови їх реєстрації. Професійні фонди можуть працювати без визнання з боку реєстраційного бюро, але лише протягом 14 днів. Від реєстрації (для відкритих фондів) чи визнання (для приватних чи професійних фондів) звільняються також іноземні фонди, що мають на посаді менеджера чи адміністратора громадянина БВО. Втім, всі менеджери й адміністратори взаємних фондів зобов’язані мати ліцензію, отриману відповідно до положень Mutual Funds Amendment Act.
Відповідно до законодавства БВО під визначення професійних підпадають приватні та професійні фонди, акції яких не призначаються для відкритого продажу, включаючи фонди, що здійснюють свою діяльність в країнах, які розвиваються, і хедж-фонди. Фонди, засновані до 1998 року, можуть бути перекваліфіковані на професійні, якщо внески більшості інвесторів перевищують 100 тис. дол. США. При цьому від усіх майбутніх інвесторів буде вимагатися підписання декларації професійного інвестора.
Уряд центральноамериканської країни Беліз встановив, що розвиток сектора міжнародних фінансових послуг є одним з пріоритетних завдань. Протягом короткого часу було розроблено декілька актів законодавства, що надають нові можливості для офшорних компаній, зареєстрованих у Белізі.
Проект International Insurance Bill, розроблений за зразком законодавства Кайманових Островів, передбачає, зокрема, можливість відкриття спеціальних страхових преміальних рахунків, захищених від неплатоспроможності страховика. У проекті також регулюється діяльність з перестрахування, включаючи і ті випадки, коли воно здійснюється компанією, що спеціалізується не на страхуванні. Крім того, відповідно до запропонованих змін страхові внески і премії можуть виплачуватися у вигляді акцій, векселів, облігацій, нерухомості, предметів тривалого користування та інших активів і цінностей, що приймаються страховиком. Окремим положенням забороняється розголошення будь-якої конфіденційної інформації, що стосується страхування, отриманої офіційним чи професійним шляхом.
У Проекті іншого закону — Mutual Funds Bill — докладно описано процедури реєстрації, функціонування взаємних фондів і контролю. Відповідно до цього проекту у Белізі мають право здійснювати свою діяльність як фонди, створені в країні, так і за її межами.
Професійними інвесторами в цьому Проекті названо особи, бізнес яких полягає у придбанні чи розміщенні власності того ж типу, до якого відноситься значна частина власності фонду, чи особи, які підписали декларацію про те, що мають активи, які перевищують 1 млн дол. США, і заявлені як професійні інвестори.
Світовий досвід свідчить, що найбільші світові банківські холдинги і промислові компанії використовують власні офшорні банки як закордонні платіжно-разрахункові і резервні центри. Нерідко вони створюються не тільки великими, але й середніми компаніями, заможними приватними особами. Офшорний банк відкриває доступ до міжнародних міжбанківських кредитів. Він розширяє можливості роботи на міжнародних фінансових та інвестиційних ринках. У власників з’являється інструмент для реалізації власної інвестиційної стратегії. З його допомогою капітали можуть оперативно перерозподілятися між найбільшими світовими фінансовими ринками і різними видами активів.
Існують офшорні банки різних типів. До особливої категорії офшорних банків відносяться так звані “керовані банки” (Аdministered banks). Їх також іменують “банками без персоналу”. Такі банки функціонують на базі іншого банку, що володіє повноцінною банківською ліцензією на основі договору між ним і власником офшорного банку. Для створення банку “без персоналу” потрібна відповідна ліцензія.
Базовий банк здійснює адміністративні функції із забезпечення роботи патронованого банку. Адміністративні послуги з керування офшорними банками включають оформлення документації і протоколів, ведення реєстру акціонерів, контакти з аудиторами та офіційною владою і обробку кореспонденції. Офшорний банк забезпечується банківськими комунікаціями і зареєстрованим офісом.
Надання послуг з керування офшорними банками стало специфічним видом бізнесу. Подібні послуги пропонуються багатьма найбільшими банками та їх філіями. Банки “без персоналу” створюються у багатьох офшорних юрисдикціях. Власний капітал офшорних банків цього типу зазвичай не менше 0,5–1,5 млн дол. залежно від юрисдикції. Створення банків не зазначає особливих ускладнень.
До іншої категорії відносяться офшорні банки з “обмеженою ліцензією”. Такі банки мають право обслуговувати винятково обмежене коло осіб — акціонерів банку чи осіб, список яких додається до ліцензії (це стосується і внутріфірмових офшорних банків). Мінімальний виплачений акціонерний капітал банку з правом обслуговування обмеженого кола осіб значно менше, ніж у звичайного банку. У таких юрисдикціях, як Науру, Вануату, Західне Самоа, він складає від 100 тис. дол. Розмір сплаченого капіталу банку визначається під час переговорів з представниками влади юрисдикції. Офшорні банки з обмеженою ліцензією — найбільш доступний спосіб зареєструвати власний комерційний банк для невеликої компанії чи навіть приватної особи.
Завантажити реферат