Зміст
Вступ
1. Поняття і види об"єднань громадян.
2. Відмінність громадських об"єднань від державних органів: аспекти співробітництва.
3. Легалізація та правосуб"єктивність об"єднань громадян.
4. Віповідальність за порушення законодавства.
5. Закон України "Про громадські об"єднання"
Висновки
Вступ
У суспільстві діють норми (запроваджені або узаконені правила поводження), що впливають на людську поведінку і стосунки різного роду.
Норми можуть мати своїм предметом ставлення людини до зовнішньго світу і до самої себе (це норми моральні), до Творця (це норми релігійні), до іншої людини або об"єднань осіб. Останні є юридичними нормами. Головна функція цих норм - у розмежуванні інтересів, а також в обмеженні свободи кожного ів інтересах всіх членів суспільства.
Суспільний зв"язок (відношення) між людьми полягає у тому, що вони є усвідомлення загальних цілей або будучи вимушені життєвою необхідністю, визнають себе зобов"язаними слідувати певним, більш чи менш одинаковим для всіх членів суспільства, нормам поведінки, що ними ж виробляються.
Роль права полягає в регулюванні, стабілізації, упорядкуванні, уніфікації всього того, що носить характер випадковості, тимчасовості, окремості.
Адміністративне публічне право є внутрішнім публічним правом, бо охоплює правові норми, що застосовуються до відносин між державою та юридичними особами, які належать до іноземної держави. Такі нарми, наприклад, містяться у Законах України "Про об"єднання громадян", "Про власність", "Про підприємства" тощо.
Адміністративне приватне право охоплює сукупність норм, що регулюють відносини управлінського характеру, які виникають між державою та фізичними особами на підставі юридичних актів. Це законодавство, що регулює паспортний режим, порядок пересування іноземних громадян у країні, організації і проведення демонстрацій, мітингів, діяльність по реєстрації актів приватно-правової властивості у місцевих органах виконавчої влади (ліцензування підприємства, реєстрація релігійної громади тощо).
В даній курсовій роботі, тема якої адміністративно-правовий статус громадстких об"єднань, ми розглянемо слідуючі питання: поняття і види об"єднань громадян; відмінні ознаки об"єднань і державних органів: аспекти співробітництва; легалізація та правосуб"єктивність об"єднань громадян; відповідальність за порушення законодавства. А також дамо визначення основних понять і канонів, які стосуються до об"єднань громадян.
1. Поняття і види об"єднань громадян.
Об"єднання громадян - узагальнююче поняття для багатьох форм громадської активності, що мотивується по-різному: переконанням людей, потребою в самовираженні, у спілкуванні, бажанням здобути правові та матеріальні блага, принести користь суспільству тощо.
Типологія об"єднань дозволяє дати їм більш докладну характеристику. Так, за типом членства бачимо об"єднання громадян з індивідуальним членством (наприклад, політичні партії), з колективним членством (товариства дружби з зарубіжними країнами), із змішаним членством (спілка юристів). За ознакоюспеціалізації можна виділити товариства наукові, культосвітні, фонди розвитку і цільового призначення, комерційні фонди тощо. Відповідно до завдань, що їх висувають об"єднання громадян, можна виділити: організації, орієнтовані на створення нових цінностей (ннауково-технічні товариства); на оздоровлення духовних потреб, свободи сумління людей (релігійні організації); на вирішення справ суспільства, місцевого життя (органи місцевого і регіонального самоврядування, товариства охорони пам"яток та старожитностей, природного середовища, альтруїстичні фонди, "Червоний Хрест" тощо); на задоволення інтересів своїх членів, взаємодопомогу в питаннях поліпшення їхнього соціального й економічного стану (споживча кооперація, клуби за інтересами, товариства сліпих, глухих, нумізматів, спортивні товариства).
Але найхарактернішою для пізнання якостей і особливостей ою"єднань є їх класифікація за ознакою організаційно-правових властивостей, відповідно до якої можна виділити масові громадські організації, організації громадської самодіяльності та органи громадського самоуправління. Перші характеризуються тим, що виникаючи за ініціативою громадян і на добровільній основі, мають статутний характер, фіксоване членство, яке зобов"язує брати участь у роботі первинних утворень об"єднання і створенні матеріальної бази через систему внесків. Їх характеризує виборний порядок утворення керівних органів, централізована структура, що передбачає поряд з первісними організаціями і центральні органи, широке використанняметоду самоврядування. Домасових громадських організацій належать профспілки, добровільні товариства, творчі спілки, фонди, політичні партії, релігійні і кооперативні організації та ін.
Другий різновид об"єднують їз першим добровільний порядок утворення, формування керівних ланок методом обрання; статутний характер (статут нерідко затверджується органами законодавчої чи виконавчої влади). Водночас відмінною обставиною є невисокий ступінь організаційного оформлення: відсутність членства, індивідуального прийому, внесків. Відмінністю організацій громадської самодіяльності є їхня децентралізація.
Органи громадського самоуправління - це органи асоціативного типу подібно до інших різновидів громадських організацій (батьківські комітети; вуличні, домові комітети; ради самоуправління на територіях ЖЕКів, ради директорів, ради трудових колективів тощо).
З огранами громадської самодіяльності їх зближують організаційні ознаки. Це регламентарне членство, відсутність системи внесків, децентралізація та саморегуляція (добровільні народні дружини по охороні громадського порядку, товариські суди та ін.).
Отже, об"єднання громадян - узагальнююче поняття для багатьох форм громадської активності. Але у будь-якомуразі об"єднання громадян - це добровільне громадське формування, створене на грунті єдності інтересівдля спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод (Закон України "Про об"єднання громадян" 1992 р.).
Зазначений вище законпро об"єднання громадян розглядає об"єднання як родове поняття, що поділяється на два види - політичні партії і громадські організації, на які закон і поширюється. Але під дію цього не підпадають об"єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, релігійні, кооперативні організації, органи громадської самодіяльності тощо, порядок створення і діяльність яких визначається відповідним законодавством. Наприклад, особливості правового регулювання діяльності профсрілок визначаються Законом України "Про профспілки".
2. Відмінні ознаки об"єднань і державних органів: аспекти співробітництва.
Об"єднання громадян мають чіткі відмінності від державних огранів: